Brewster SB2A Buccaneer

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Brewster SB2A Buccaneer
Призначення: бомбардувальник/штурмовик
Перший політ: 17 червня 1941
Прийнятий на озброєння: 1942
Знятий з озброєння: 1946
Період використання: 19421946
На озброєнні у: Військово-морські сили США ВМС США
Корпус морської піхоти США КМП США
Військово-морські сили Великої Британії Королівський ВМФ Великої Британії
Повітряні сили флоту Великої Британії
Розробник: Brewster Aeronautical Corporationd
Виробник: США Brewster Aeronautical Corporation
Всього збудовано: 771
Конструктор: Brewster Aeronautical Corporation
Екіпаж: 2 особи
Крейсерська швидкість: 259 км/год
Максимальна швидкість (МШ): 441 км/год
Бойовий радіус: 2 696 км
Бойова стеля: 7590 м
Швидкопідйомність: 23,0 м/с
Довжина: 11,94 м
Висота: 4,7 м
Розмах крила: 14,33 м
Площа крила: 35,2 м²
Порожній: 4 501 кг
Споряджений: 5552 кг
Максимальна злітна: 6481 кг
Двигуни: 1 × 42,7-літровий, дворядний, 14-ти циліндровий, поршневий, радіальний авіаційний двигун з повітряним охолодженням Wright R-2600-8
Тяга (потужність): 1700 к.с.
Внутрішнє бомбове навантаження: 450 кг
Кулеметне озброєння: 2 × 12,7-мм авіаційні кулемети Browning M2
4 × 7,62-мм авіаційні кулемети Browning М1919

Brewster SB2A Buccaneer у Вікісховищі
Схематичне зображення палубного бомбардувальника «Брюстер» SB2A «Буканір»

«Брюстер» SB2A «Буканір» (англ. Brewster SB2A Buccaneer) — американський палубний пікіруючий бомбардувальник/штурмовик виробництва авіакомпанії Brewster, що перебував на озброєнні військово-морських сил та Корпусу морської піхоти США, а також Королівських флоту та авіації Великої Британії за роки Другої світової війни.

SB2A «Буканір» — одномоторний середньоплан — мав надмірну вагу і недостатню маневреність, і був описаний як «класичний провал»; хоча він був розроблений як бомбардувальник-розвідник, жоден з них не брав участі в бойових діях, хоча деякі з них знайшли застосування в небойових ролях.

SB2A був розроблений для ВМС США, а також був замовлений у великій кількості урядами Нідерландів, Франції та Великої Британії напередодні Західної кампанії вермахту. Однак, через німецьку окупацію голландське замовлення пізніше перейшло до ВМС США, а французьке — до Великої Британії. Австралійське замовлення було скасоване ще до того, як жоден з літаків був поставлений на озброєння. SB2A «Буканір» був малопотужним і мав погану конструкцію планера, і всі його оператори вважали його непридатним для ведення повітряного бою або застосування за призначенням у ролі пікіруючого бомбардувальника чи штурмовика. Отже, SB2A використовувалися як буксир повітряних мішеней у Королівських ПС і ВМС США, як навчальні літаки в Корпусі морської піхоти і у Повітряних силах армії США. Багато завершених літаків були утилізовані, так і не надійшовши на озброєння підрозділів авіації. Історики вважають цей тип літака одним з найгірших у Другій світовій війні. Сама корпорація «Брюстер» закрилася у 1946 році, зокрема через провал цієї моделі.

Історія[ред. | ред. код]

На початку 1939 року Бюро аеронавтики ВМС США запустило програму розробки збільшених моделей розвідників/бомбардувальників для експлуатації з авіаносців флоту. У квітні того ж року Brewster Aeronautical Corporation була обрана для створення прототипу моделі 340 під ці вимоги; цей літак отримав позначення XSB2A-1.

Конструкція XSB2A-1 значною мірою базувалася на попередній версії бомбардувальника-розвідника Brewster SBA. Він мав компонування одномоторного моноплана з центральним розташуванням крила, як і попередні літаки, але був більшим за розміром і мав потужніший двигун. XSB2A-1 оснащувався одним двигуном Wright R-2600, який приводив у рух трилопатевий гвинт. Він був озброєний двома кулеметами калібру 0,50 дюйма у фюзеляжі по курсу польоту літака та двома кулеметами 0,30 у кожному крилі. Спочатку передбачалося, що цей тип матиме закриту гарматну турель і перевозитиме до 1000 фунтів (450 кг) бомб у внутрішньому бомбовому відсіку.

17 червня 1941 року в небо піднявся перший прототип XSB2A-1. Результати цього випробування та зміни вимог призвели до значних змін у конструкції. Це включало подовження планера на 1 фут і два дюйми, заміну вежі гнучким кріпленням у задній частині кабіни для пари кулеметів калібру 0,30, посиленням броньового захисту та встановленням самоущільнювальних паливних баків, а також змінами в дизайн хвоста та і ліхтаря. Це призвело до збільшення ваги літака майже на 3000 фунтів (1400 кг) і значно зменшило його швидкість, навантаження на озброєння та дальність польоту.

В остаточній конфігурації SB2A важив 4501 кг порожній і мав максимальну злітну вагу 6481 кг. Літак розвивав максимальну швидкість 441 км/год, крейсерську швидкість 259 км/год і максимальну дальність польоту до 2696 км. Але, планер був погано сконструйований і міг бути легко пошкоджений. SB2A був укомплектований екіпажем з двох осіб: пілот і штурман, який одночасно виконував функції спостерігача і стрільця.

Використання[ред. | ред. код]

У липні 1942 року почалися поставки британської версії «Буканірів» — Brewster Bermuda — Королівським ПС Британії. Королівські льотчики швидко визнали, що цей літака непридатний для бойових дій, і більшість Bermudas, доставлених американцями, були переобладнані в буксири мішеней. П'ять літаків були передані авіації флоту Королівського флоту для оцінки — чотири як пікіруючі бомбардувальники і один як буксир повітряних мішеней.

Повітряні сили армії США отримали 108 «Бермудів», які вони позначили як A-34. Незабаром літак був визнаний непридатним навіть для навчальних цілей і використовувався лише як перевізник чи авіаційне таксі. В разі поломки літака, їх просто кидали напризволяще, або використовували як мішені для вогневої підготовки. 1944 року А-34 були зняті з озброєння.

Модифікації[ред. | ред. код]

  • XSB2A-1 Buccaneer — перший проєкт прототипу літака
  • SB2A-2 — перша серійна версія літака, з крилами, що не складалися (80 шт.)
  • SB2A-3 — друга серійна версія літака, з крилами, що складалися, та аерофінішером (60 шт.)
  • SB2A-4 — варіант літака, побудований на замовлення ПС Нідерландів; реквізований для ВМС США (162 побудовано)
  • A-34 Bermuda — варіант літака, побудований за ленд-лізом для Королівських ПС Великої Британії
  • Bermuda Mk.1 — ліцензійна версія літака, побудований для Королівських ПС Великої Британії; механізоване кріплення гармати замінено гнучким кріпленням. Доставлено лише 468 із 750 замовлених.

Країни-оператори[ред. | ред. код]

США США
Велика Британія Велика Британія

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
Джерела

Література[ред. | ред. код]

  • Bailey, Gavin J. (2013). Arsenal of Democracy: Aircraft Supply and the Evolution of the Anglo-American Alliance, 1938—1942. Edinburgh: Edinburgh University Press. ISBN 978-0748649730.
  • Donald, David, ed. (2000). American Warplanes of World War II. Hoo, United Kingdom: Grange Books. ISBN 1-84013-392-9.
  • Johnson, E.R. (2011). United States Naval Aviation, 1919—1941: Aircraft, Airships and Ships Between the Wars. Jefferson, North Carolina: McFarland. ISBN 978-0786485857.