EF-111 Raven

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
EF-111 Raven
EF-111A
Призначення: літак радіоелектронної боротьби
Перший політ: 10 березня 1977
Знятий з озброєння: 1998
Розробник: General Dynamics
Виробник: General Dynamics, Grumman
Конструктор: General Dynamics
Екіпаж: 2 особи
Крейсерська швидкість: 940 км/год
Максимальна швидкість (МШ): 2272 км/год
Бойовий радіус: 1495 км
Тривалість польоту: 4 год
Практична стеля: 13 715 м
Швидкопідйомність: 1006 м/с
Довжина: 23,16 м
Висота: 6,10 м
Розмах крила: 19,20/9,74 м
Площа крила: 37,16 м²
Порожній: 25 072 кг
Двигуни: ТРДДФ Пратт Вітні TF30-P-3
Тяга (потужність): 2x8400 кгс

EF-111 Raven у Вікісховищі

EF-111 Raven (укр. «Ре́йвен»)[1][a] — американський літак радіоелектронної боротьби, створений наприкінці 1970-х роках на базі бомбардувальника F-111 Aardvark.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Роботи над цією машиною почалися в 1972 році, а перші два дослідні літаки піднялися в повітря п'ять років потому. За основу літака компанія «Дженерал Дайнемікс» взяла винищувач-бомбардувальник F-111A. EF-111A призначений для операцій вторгнення на територію противника та для супроводу ударних літаків. Основу бортового радіоелектронного обладнання EF-111A становить система постановки перешкод AN/ALQ-99, на 70% аналогічна тій, яка встановлюється на літаках EA-6B Prowler. Крім неї, «Рейвен» оснащений широким набором інших засобів радіоелектронної боротьби. EF-111 відрізняє високий рівень автоматизації — всіма системами при необхідності може управляти один оператор. Обладнання постановки активних перешкод частково розміщується у відсіку фюзеляжу, який на вихідному літаку відводився під озброєння. Комплекс радіоелектронного обладнання складається з активних і пасивних засобів РЕБ та станції оповіщення про радіолокаційне випромінення. EF-111A не має звичайного озброєння, але має досить високу швидкість польоту, що дозволяє йому уникати винищувачів противника та триматися під захистом своїх.

Експлуатація[ред. | ред. код]

EF-111A брали участь у бойових діях, у тому числі активно в операції «Буря в пустелі». Вони діяли з баз, розташованих в Туреччини і Саудівської Аравії. В кінці 1990-х років EF-111 були зняті з озброєння.

Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

  • Екіпаж: 2 людини
  • Довжина: 23,16 м
  • Розмах крила:
    • У складеному положенні: 9,74 м
    • У розгорнутому положенні: 19,20 м
  • Висота: 6,10 м
  • Площа крила:
    • У складеному стані: 48,77 м²
    • У розгорнутому положенні: 61,07 м²
  • Профіль крила: NACA 64-210.68 корінь крила, NACA 64-209.80 закінцівках крила
  • Маса порожнього: 25072 кг
  • Маса спорядженого: 31751 кг
  • Максимальна злітна маса: 40347 кг

Льотні характеристики[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Від англ. ravenкрук
    Індекси E (electronic) в чинній системі позначень авіації та ракет позначають винищувач (насправді F-111 є переважно бомбардувальником, його індекс F є суперечливим), що модифікований для використання спеціалізованої електроніки.
  1. Model Designation Of Military Aerospace Vehicles (PDF) (англійською) . Department Of Defense Office Of The Under Secretary Of Defense For Acquisition And Sustainment. 2018. Архів оригіналу (PDF) за 19 січня 2022.