Lockheed Martin KC-130

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
KC-130J із VMGR-252 над Середземним морем, 15 Червня, 2014 р.
Тип Паливозаправник / Транспорт, Літак підтримки ((Варіант Harvest HAWK)).
Країна походження США
Початок експлуатації KC-130F: 1962
KC-130R: 1976
KC-130T: 1983
KC-130J: April 2004
Закінчення експлуатації KC-130F (2006)
KC-130R (2007)
Основний експлуатант Корпус_морської_піхоти_США
Royal Canadian Air Force
Екземплярів збудовано KC-130B: 6
KC-130F: 46
KC-130H: 33
KC-130R: 14
KC-130T: 28
KC-130J: 53
Вартість одиниці
$37 мільйонів (KC-130T)[1]
$71.07 мільйонів (FY 2014) (KC-130J)[2]
База Lockheed C-130 Hercules
Lockheed Martin C-130J Super Hercules
Наступник Lockheed Martin HC-130J[3]
Lockheed Martin MC-130J[3]

Lockheed Martin KC-130 або KC-130 — загальна назва для сімейства літаків-заправників модифікації військово-траспортного літака C-130 Hercules призначеного для дозаправлення у повітрі. KC-130J це остання версія, яка експлуатується United States Marine Corps, наразі з 79 замовлених літаків, 48 було поставлено. KC-130J замінив собою старіші версії KC-130F, KC-130R, та KC-130T, проте, резерв USMC продовжує експлуатацію 12 літаків KC-130T.

Розробка[ред. | ред. код]

Першій політ KC-130F відбувся у січні 1960 року, згідно старої системи маркування ВМС США тоді він називався GV-1. Перша експлуатація почалась у 1962 році, KC-130F був спроектований для виконання завдань Дозаправлення у повітрі для підтримки літаків Корпус_морської_піхоти_США. Він був розроблений на базі Lockheed C-130 Hercules.

Новітня версія KC-130J, має уніфікацію 55 % із попередніми моделями, проте фактично це значно покращений літак. Він базується на Lockheed Martin C-130J Super Hercules і надає значно кращі єксплуатаційні можливості, та ширші межі продуктивності порівняно з попредніми моделями KC-130F/R/T. Додатково KC-130J зменшує вартість володіння завдяки підвищенню надійності, та зменшенню людино-годин на льотну годину необхідних для обслуговування.

Технологічний розвиток дозволив остастити літаки системами глобального позиціонування, радіостанціями стійкими до перешкод, деякі KC-130 також обладнані захисними електронними та інфрачервоними системами контрзаходів.

Конструкція[ред. | ред. код]

USMC KC-130 та CH-53Es над Аденською затокою, 2003

KC-130 це багатоцільовій, багатозадачний тактичний паливозаправник, який забезпечуе підтримку паливом яку потребують літаки Корпус_морської_піхоти_США. Це універсальний паливозаправник, який забезпечує Дозаправлення у повітрі як для тактичних літаків, так і для гелікоптерів , в межах радіусу 500-nautical-mile (930 km), а також можливість швидкої заправки на землі за необхідності. Додатково KC-130 забезпечує можливість доставлення людей або грузів, термінове поповнення припасів у зонах з погано підготовленими злітними смугами, та/або зонах бойових дій, термінової евакуації поранених, десантування/евакуації військ

KC-130J[ред. | ред. код]

KC-130J несе 27,215 кг (60,000 lbs) палива, яке використовується як для забезпечення польоту, так і для [Дозаправлення у повітрі]] інших літальних апаратів, використовуючи для цього як баки у крилах, так і спеціальні підвісні ємності. Також існує можливість нести додатково 11,064 кг (24,392 lbs) палива, використовуючі алюмінієвий бак спеціальної конфігурації всередині фюзеляжу. Літак може функціонувати також без додаткового баку всередині фюзеляжу, що дозволяє також перевозити вантажі, що робить цей літак ще більш гнучким.

Літак Літак призначений для Дозаправлення у повітрі різних типів повітряних суден, використовуючі стандартні механізми заправлення паливом. Дві заправні штанги (виготовлені Sargent Fletcher) змонтовані на крилах, кожна здатна перекачувати 300 галонів (1136 літрів) палива за хвилину, що дає можливість заправляти 2 літаки одночасно.


KC-130J також забезпечує можливість швидкої наземної заправки гелікоптерів, транспортних засобів, та паливних цистерн. Літак має можливість переведення своіх двигунів у спеціальний режим малої швидкості (25 %) яка дозволяє живити генератори та паливні насоси. Таке зменшення швидкості обертання двигунів дозволяє уникнути виникнення аєродинамічних струменів повітря позаду літака, що в свою чергу дрозволяє персоналу працювати у відносно спокійних умовах, у той час коли літак перекачує 2271 л (1823 кг, 600 гал, 4018 фунтів) палива за хвилину[4]

Harvest HAWK[ред. | ред. код]

AGM-114 Hellfire на крилах KC-130J

Після прийняття у Корпус_морської_піхоти_США стандарту ISR, та встановлення Weapon Mission Kit, KC-130J може працювати як літак вогневої підтримки використовуючи ракети (Hellfire або Griffin), precision-guided bombs, або 30 мм автоматичну гармату[5], це виконання, назване «Harvest HAWK» (Hercules Airborne Weapons Kit) може бути використане в умовах коли точність не є обов'язковою, наприклад при стримуванні наземних військ супротивника[6]


Сенсор прицілювання зброї змонтований під зовнішнім баком лівого крила

Система націлювання зброї (СНЗ) AN/AAQ-30 включає в себе інфрачервоні та телевізійну камери, змонтовані під зовнішнім баком лівого крила, це такаж сама СНЗ що викорстовується у модифікованому ударному вертольоті AH-1Z Viper.[7]. Стандартне озброєння літака, це 4 ракети Hellfire та 10 GPS керованих ракет Griffin[8] Оператор системи озброєння використовує Fire Control Console змонтовану на палеті HCU-6/E у вантажному відсіку[9]. Літак зберігає свої можливості як заправника або транспортного літака, при необхідності вогнева система може бути демонтована менш ніж за добу[10]. Програма ВПС США MC-130W Dragon Spear використовує схожу концепцію.

Корпус_морської_піхоти_США планує придбати по три системи для кожного діючого ескадрону KC-130J, усього 9 систем, кожна вартістю до US$22 million.[11] Перший випробувальний політ відбувся 29 серпня у VX-20, а перше розгортання у жовтні 2010 у VMGR-352.[10]

Operational history[ред. | ред. код]

Приземлення VMGR-152 KC-130F у Dong Ha, Vietnam, 1967 рік.

KC-130 брав участь у наступних військових операціях Війна_у_В'єтнамі, Війна_в_Перській_затоці, Операція_«Нескорена_свобода», Війна_в_Іраку, та інших на протязі останніх 50-ти років. А також у Фолклендській війні зі сторони Аргентини.

VMGR-252, Cherry Point, NC був першим ескадроном, який перейшов на використання KC-130J. На відміну від більшості ескадронів, що переходили на нові літаки, VMGR-252 не припинили тренування заради нового літака. Замість цього вони продовжили підтримувати їхні «старі» «Геркулеси» то моменту коли вони повнісь переведені на нову модель.

У лютому 2005 року, VMGR-252 здійснив перше бойове розгортання шістьох KC-130J, на базі в Аль-Асаді, Ірак, для підтримки операцій в ході війни в Іраку

VMGR-252 був єдиним експлуатантом KC-130J на протязі року, до того часу коли VMGR-352 прийняв, та перейшов на використання моделі J.

Середовище напівприйнятих загроз, та найсучасніші системи захисту встановлені на моделі J дозволили літаку працювати над полем бою, заправляючі бойові літаки в безпосередній близкості до бойових дій, на відміну від інших заправників, які працювали на відносно безпечній відстані.

У 2006 році, в Іраку, VMGR-252 та 352 спільно використовували відділення літаків, і ця парадигма використовувалась на протязі років.

Влітку 2006 року, VMGR-252 надало 2 відділення KC-130J для підтримки 24th Marine Expeditionary Unit (24MEU) в RAF Akrotiri на Кіпрі під час Лівано-Ізраїльского конфлікту того літа. У той же час VMGR-252 почало широкомасштабні навчання та розробку тактики використання нового MV-22 Osprey, що потребувало зміни процедур для можливості заправлення конвертопланів паливозаправниками великого радіусу дії

Влітку 2008 року, VMGR-252 надав відділення KC-130J 24MEU під час відповлення присутнсті Корпус_морської_піхоти_США у Кандагарі, Афганістан. У цій операції було зафіксовано багато успішних прикладів використання, як то посадки на непідготовлені посадкові смуги, доставлення припасів, логістична підтримка, та дозаправлення.

Відмітки запусків зброї на KC-130J Harvest Hawk, Афганістан, 2011 рік.

Хоча USMC KC-130J залишили Ірак, їх присутність підтримується для забезпечення потреб операції «Нескорена_свобода» у Афганістані, літаки та екіпажі надають VMGR-252 та VMGR-352 у різні періоди часу.


KC-130J із VMGR-252 та VMGR-352 були також розгонуті у Джибуті для підтримки антитерористичних операцій на Сомалійському півострові


Після повеней 2010 року у Пакистані, KC-130Js із ескадрону USMC VMGR-352 доставили більше 200000 фунтів гуманітарної допомоги по всьому Пакистану.[12]


Варіанти[ред. | ред. код]

VMGR-252 KC-130R, цей літак BuNo 160625 (ex-AF Ser. No. 77-0321), було списано у 2008 році.
KC-130B
Шість екземплярів C-130B були перебудовані у повітряні танкери, 4 з них нині використовуються у ВПС Сингапуру (усі модифіковані до стандарту KC-130H), а 2 у Indonesian Air Force.
KC-130F
Покращений KC-130B, збудовано 46 екземплярів
KC-130H
Танкерний варіант C-130H, збудовано 33 екземпляри
KC-130R
ВПС США передали 14 літаків до Корпус_морської_піхоти_США, з 6 з них було знято обладнання для заправлення, та продано до Військово-морських Сил Самооборони Японії як C-130R.[13]
KC-130T
Варіант C-130H, збудовано 28 екземплярів
KC-130T-30
Варіант C-130H-30, збудовано 2 екземпляри (source: http://www.airliners.net/photo/USA---Marines/Lockheed-KC-130T-30-Hercules/2166650/&sid=5951c5eac7ad46d6efdc40139e1a0cc4). Були передані до Флоту США, та перебудовані у C-130T-30.
KC-130J
Варіант C-130J

Експлуатанти[ред. | ред. код]

2 VMGR-352 KC-130J, під час тренувань. Лютий 2007 року.
Швеція

ВПС Швеції використовують 1 KC-130H

Аргентина
Бразилія
Чилі
  • ВПС Чілі
    • Grupo de Aviación N°10 (Santiago) 4 KC-130R[14] delivered in 2016.
Канада
Франція
Ізраїль
Італія
Японія

ВМС Японії придбали 6 KC-130R які потім було переміщено на зберігання.[18]. Обладнання для повітряної дозаправки було демонтовано, що повернуло їх до стандартного виконання C-130R. На літаках також були встановлені нові стійки шассі, опори вантажних дверей, опорну арматуру центрального крила, та зроблено відновлення від корозії. На додачу до структурних модифікацій, Японія також отримала 30 двигунів T56-A-16, які пройшли капітальний ремонт, а також цифрові кабіни, з підтримкою цифрових систем супутникової навігації. Відновлення почалось у листопаді 2012 р., так закінчилось навесні 2013 . Військово-морські сили Японії замінили цими літаками наявні на той час YS-11M/M-A, для перевезень людей, та вантажів, гуманітарних та медичних місій, а також як транспорт для високопосадовців країни.[19]

Індонезія
Кувейт
3 KC-130J на службі, з можливістю придбання ще 3[20]
Малайзія
  • Королівські Військово-Повітряні Сили Малайзії, 20 Squadron
4 KC-130T у використанні[21]
Сінгапур
  • Військово-Повітряні Сили Республіки Сінгапур, 122 Squadron
    • 122 Squadron використовує 4 KC-130B та 1 KC-130H. Модифіковані «ST Aerospace», встановлено Дисплей-кабіна, новий комплект авіоніки, та Систему управління польотом що зробило літак відповідаючим стандарту «Global Air-Traffic Management (GATM)». KC-130B також отримають ДСУ та систему контролю та забезпечення життєдіяльності як на C-130H.[22][23]
КС-130T, на базі резерву VMGR-452.
США

Специфікації (KC-130J)[ред. | ред. код]

KC-130J Hercules Drawing.svg

Data from Lockheed Martin KC-130J Super Tanker fact sheet,[24]

Загальні характеристики

  • Екіпаж: 4 (два пілоти, командир екіпажу, та відповідальний за вантаж — мінімальний екіпаж)
  • Вантажомісткість: :* 92 пасажири або
  • 64 десантника або
  • 6 палет або
  • 74 пацієнти на ношах та 2 медика або
  • 2–3 Humvees або БТР M113

Продуктивність

See also[ред. | ред. код]

References[ред. | ред. код]

  1. Sherman, Robert. KC-130. Federation of American Scientists. Процитовано 10 August 2015. 
  2. Balle, Joakim Kasper Oestergaard. About the KC-130J. Aeroweb. Архів оригіналу за 19 квітень 2015. Процитовано 5 May 2015. 
  3. а б First Lockheed Martin/USAF HC-130J Combat Rescue Tanker Rolls Out | Lockheed Martin Архівовано 26 April 2010 у Wayback Machine.
  4. John Pike. KC-130J. Globalsecurity.org. Процитовано 8 May 2012. 
  5. General James T. Conway on The Posture of the United States Marine Corps. zumwaltfacts.info. 14 May 2009. Архів оригіналу за 21 листопад 2018. Процитовано 1 August 2010. 
  6. McCullough, Amy (1 June 2009). Refuel and Fire. Marine Corps Times. 
  7. «From Hueys to Harvest Hawk: Ordnance Marine arms aircraft in Afghanistan» by Cpl. Samantha H. Arrington, DVIDS. 19 May 2011
  8. Hurla, Sgt Deanne (16 November 2010). KC-130J Harvest Hawk takes on new role in Afghanistan. 3rd Marine Aircraft Wing (Fwd) Public Affairs. DVIDS. Процитовано 5 April 2010. 
  9. Harvest HAWK completes phase one testing here. Naval Air Systems Command. 26 April 2010. 
  10. а б Flurry, SSgt Christopher (1 April 2011). KC-130J Harvest Hawk: Marine Corps teaches old plane new tricks in Afghanistan. 2nd Marine Aircraft Wing (Fwd). Camp Dwyer, Afghanistan: United States Marine Corps. Процитовано 5 April 2011. 
  11. O'Quin, Cpl Christopher (11 September 2009). Harvest Hawk mission kit brings new era in Marine aviation. 3rd Marine Aircraft Wing. United States Marine Corps. 
  12. States, United. Marine Corps KC-130 arrives in Pakistan | Flickr – Photo Sharing!. Flickr. Процитовано 8 May 2012. 
  13. Japan Maritime Self-Defense Force C-130s Списані 12 лютого, 2017
  14. Infodefensa.com (16 May 2016). Estados Unidos entrega el segundo avión KC-130R 'Hercules' comprado por Chile - Noticias Infodefensa América. infodefensa.com. Процитовано 14 March 2018. 
  15. L’armée de l’air, opérationnelle sur Super Hercules dès 2016 (French). 
  16. Alenia Aeronautica: flight refuelling tests for the Eurofighter Typhoon with Italian Air Force C-130J tanker successfully completed. Alenia Aeronautica. 10 November 2008. Архів оригіналу за 31 December 2013. Процитовано 5 June 2013.  Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  17. Crashed Italian C-130J confirmed as modified tanker. Flight International. 24 November 2009. Процитовано 8 May 2012. 
  18. Japan Maritime Self-Defense Force C-130s Retrieved September 27, 2017
  19. Sale Gives New Life to Excess C-130s — NAVAIR.Navy.mil, March 7, 2013] Retrieved September 27, 2017
  20. «Lockheed Martin Awarded Contract for Kuwait Air Force KC-130J Tankers.» Архівовано 9 July 2011 у Wayback Machine. defpro.com, 27 May 2010. Retrieved 17 July 2010.
  21. Order of Battle – Malaysia. Архів оригіналу за 17 березень 2016. Процитовано 23 липень 2018. 
  22. Gary Parsons (21 September 2010). Singapore gets first upgraded C-130. Key Publishing. Архів оригіналу за 14 March 2012. Процитовано 28 June 2011.  Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  23. Greg Waldron (12 November 2010). Singapore's C-130 upgrade makes progress. Flight International. Процитовано 28 June 2011. 
  24. "Fact sheet: KC-130J Super Tanker" Архівовано 20 August 2011 у Wayback Machine. Lockheed Martin, October 2009 Retrieved: 3 October 2010.

External links[ред. | ред. код]

  • KC-130. GlobalSecurity.org. 15 June 2005. Процитовано 30 June 2011. 

Шаблон:Lockheed Hercules Шаблон:Lockheed aircraft Шаблон:USAF transports

Шаблон:Use dmy dates