PDF/A

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
PDF/A
Розширення файлу: pdf
MIME-тип: application/pdf
Розробник: ISO
Рік випуску: 1 жовтня 2005
Стандарт(и): ISO 19005

PDF/A (англ. Portable Document Format / A) — стандарт ISO 19005-1:2005 (опублікований 1 жовтня 2005 р.) для довгострокового архівного зберігання електронних документів та базується на описі стандарту PDF версії 1.4 від Adobe Systems Inc. (використовувався в Adobe Acrobat 5).

Насправді, PDF/A є підмножиною формату PDF, з якого виключені деякі особливості, що не підходять для довгострокового архівного зберігання. Реалізовано аналогічно визначенню підмножини PDF/X для цілей друку і поліграфії.

Крім цього, стандарт визначає вимоги до програмних продуктів, які читають файли формату PDF/A. «Сумісний редактор» повинен слідувати певним правилам, включаючи слідування управління кольором, використання вбудованих шрифтів при візуалізації документу і створення вмісту анотацій, доступне користувачам.

Опис[ред. | ред. код]

Стандарт не визначає стратегію зберігання або цілі системи архівування. Він визначає «профіль», сукупність параметрів для електронних документів, які гарантують, що документ може бути відтворений в тому ж вигляді і через кілька років. Ключовий елемент відтворюваності полягає у вимозі, щоб документи в форматі PDF/A були на 100 % самодостатніми. Вся інформація, необхідна для того, щоб кожен раз відображати документ в незмінному вигляді, поміщена в файл. Сюди входить (не обмежуючись тільки цим) вміст документу (текст, растрові зображення і векторна графіка), шрифти і інформація про колір. Документи формату PDF/A не можуть використовувати інформацію з зовнішніх джерел (як то шрифтові програми або гіперпосилання).

Інші ключові елементи для відповідності вимогам PDF/A включають:

  • заборонений аудіо- і відеоконтент;
  • заборонено використання коду на javascript і команд на запуск виконуваних файлів;
  • всі шрифти повинні бути вбудовані, а також вони повинні бути вбудовані легально, для необмеженого універсального відображення. Це також стосується і так званих стандартних шрифтів Postscript, таких як Times або Helvetica;
  • колірні простори визначаються незалежним від пристрою способом;
  • шифрування не дозволене;
  • вимагається використання заснованих на стандартах метаданих.

Рівні відповідності і версії[ред. | ред. код]

Стандарт визначає два рівня відповідності для PDF-файлів:

  • PDF/A-1a — відповідність Рівню A (в Частині 1);
  • PDF/A-1b — відповідність Рівню B (в Частині 1).

PDF/A-1b ставить за мету забезпечення надійного відтворення зовнішнього вигляду документу. PDF/A-1a включає всі вимоги стандарту PDF/A-1b і додатково вимагає, щоб була включена структура документу, з метою забезпечення можливості пошуку і перепризначення (перетворення) вмісту документа.

Версія «PDF/A-2» розроблена в 2011 році. Вона заснована на описі PDF версії 1.5, 1.6, 1.7. PDF/A-2 зворотньо сумісний з PDF/A-1.

Ідентифікація[ред. | ред. код]

Документ формату PDF/A може бути розпізнаний за рахунок того, що його метадані розташовані в просторі імен "http://www.aiim.org/pdfa/ns/id". Проте заявляти відповідність документу стандарту PDF/A і дійсно підтримувати її — не одне й те ж саме:

  • PDF-документ може бути сумісним з PDF/A, виключаючи відсутність правильних метаданих PDF/A. Це може статися, наприклад, з документами, що були сформовані до визначення стандарту PDF/A, коли автори усвідомлювали ті особливості документу, що випливають із завдань довготривалого зберігання;
  • PDF-документ може бути визначений як PDF/A, але може містити речі, неприпустимі в PDF/A; таким чином, документи, які заявлені як PDF/A-сумісні, повинні бути протестовані на відповідність стандарту PDF/A.

Недоліки[ред. | ред. код]

Оскільки документ формату PDF/A повинен включати всі шрифти, які він використовує, PDF/A часто буде більшого розміру, ніж його PDF-еквівалент, який не містить вбудованих шрифтів. Це може бути небажаним при зберіганні великої кількості невеликих документів, що містять одні й ті ж самі шрифти, оскільки один і той же шрифт буде вбудований в кожен з файлів. Однак при зберіганні великої кількості невеликих документів в одному архіві, завдяки властивостям алгоритмів стиснення, різниця між використанням PDF з вбудованими шрифтами і без них — незначна.

Походження[ред. | ред. код]

PDF/A спочатку був новою спільною ініціативою Асоціації постачальників друкованих, видавничих і конвертуючих технологій (NPES) і Асоціації з питань управління інформацією і зображеннями (AIIM), спрямованої на розробку міжнародного стандарту, який визначає використання PDF для цілей архівації і збереження документів. Метою було забезпечити зростаючу потребу електронного архівування документів засобами, за допомогою яких гарантувалося б збереження вмісту документів протягом тривалого періоду часу і надалі забезпечувалася б можливість отримання і відображення документів з цільним і передбачуваним результатом. Потреба в такому форматі існує у зростаючій кількості міжнародних, урядових і галузевих програм, включаючи юридичні системи, бібліотеки, регульовані галузі і т. д.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]