PGA3

PGA3
Ідентифікатори
Символи	PGA3, pepsinogen 3, group I (pepsinogen A), pepsinogen A3
Зовнішні ІД	HomoloGene: 68135 GeneCards: PGA3
Онтологія гена Молекулярна функція • hydrolase activity • GO:0070122 peptidase activity • aspartic-type endopeptidase activity Клітинна компонента • extracellular region • екзосома • multivesicular body lumen Біологічний процес • травлення • протеоліз • автофагія • GO:0044257 protein catabolic process Джерела:Amigo / QuickGO
Ортологи
Види	Людина	Миша
Entrez	643834	179247
Ensembl	ENSG00000229859	WBGene00017881
UniProt	P0DJD8	Q22972
RefSeq (мРНК)	NM_001079807	NM_072831
RefSeq (білок)	NP_001073275	NP_505232
Локус (UCSC)	Хр. 11: 61.2 – 61.21 Mb	н/д
PubMed search
Вікідані
Див./Ред. для людей Див./Ред. для мишей

PGA3 (англ. Pepsinogen 3, group I (pepsinogen A)) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 11-ї хромосоми. Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 388 амінокислот, а молекулярна маса — 41 976.

Послідовність амінокислот

10		20		30		40		50
MKWLLLLGLV		ALSECIMYKV		PLIRKKSLRR		TLSERGLLKD		FLKKHNLNPA
RKYFPQWKAP		TLVDEQPLEN		YLDMEYFGTI		GIGTPAQDFT		VVFDTGSSNL
WVPSVYCSSL		ACTNHNRFNP		EDSSTYQSTS		ETVSITYGTG		SMTGILGYDT
VQVGGISDTN		QIFGLSETEP		GSFLYYAPFD		GILGLAYPSI		SSSGATPVFD
NIWNQGLVSQ		DLFSVYLSAD		DQSGSVVIFG		GIDSSYYTGS		LNWVPVTVEG
YWQITVDSIT		MNGEAIACAE		GCQAIVDTGT		SLLTGPTSPI		ANIQSDIGAS
ENSDGDMVVS		CSAISSLPDI		VFTINGVQYP		VPPSAYILQS		EGSCISGFQG
MNLPTESGEL		WILGDVFIRQ		YFTVFDRANN		QVGLAPVA

A: Аланін
C: Цистеїн
D: Аспарагінова кислота
E: Глутамінова кислота
F: Фенілаланін
G: Гліцин
H: Гістидин
I: Ізолейцин
K: Лізин
L: Лейцин
M: Метіонін
N: Аспарагін
P: Пролін
Q: Глутамін
R: Аргінін
S: Серин
T: Треонін
V: Валін
W: Триптофан

Y: Тирозин

Кодований геном білок за функціями належить до гідролаз, протеаз, аспартилових протеаз. Секретований назовні.

Література

• The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
• Ichihara Y., Sogawa K., Takahashi K. (1985). Isolation of human, swine, and rat prepepsinogens and calf preprochymosin, and determination of the primary structures of their NH2-terminal signal sequences. J. Biochem. 98: 483—492. PMID 2415509 DOI:10.1093/oxfordjournals.jbchem.a135303
• Athauda S.B.P., Tanji M., Kageyama T., Takahashi K. (1989). A comparative study on the NH2-terminal amino acid sequences and some other properties of six isozymic forms of human pepsinogens and pepsins. J. Biochem. 106: 920—927. PMID 2515193 DOI:10.1093/oxfordjournals.jbchem.a122952
• Foltmann B. (1988). Activation of human pepsinogens. FEBS Lett. 241: 69—72. PMID 3197840 DOI:10.1016/0014-5793(88)81033-0
• Fujinaga M., Chernaia M.M., Tarasova N.I., Mosimann S.C., James M.N.G. (1995). Crystal structure of human pepsin and its complex with pepstatin. Protein Sci. 4: 960—972. PMID 7663352 DOI:10.1002/pro.5560040516
• Huang W.-Y., Tang J. (1970). Carboxyl-terminal sequence of human gastricsin and pepsin. J. Biol. Chem. 245: 2189—2193. PMID 4909888

Див. також

• Хромосома 11