Poupée de cire, poupée de son
Poupée de cire, poupée de son | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Файл:France Gall — Poupée de cire, poupée de son.jpg | |||||
| Сингл Франс Галль | |||||
| Випущений | 1965 | ||||
| Формат | 7 " | ||||
| Жанр | Йе-йе | ||||
| Мова | французька | ||||
| Автор пісні | Серж Генсбур | ||||
| Композитор | Серж Генсбур | ||||
| Тривалість | 2:32 | ||||
| Лейбл | Philips | ||||
| Хронологія синглів Франс Галль | |||||
| |||||
Poupée de cire, poupée de son (укр. Воскова лялька, набита тирсою) — переможна пісня конкурсу Євробачення-1965, виконана французькою співачкою Франс Галль, що представляла Люксембург. Автор слів і музики — Серж Генсбур.
«Poupée de cire, poupée de son» — перша на Євробаченні переможна пісня, яка не була баладою. Пісня була учасником конкурсу Congratulations: 50 Years Of The Eurovision Song Contest та боролася за звання найкращої пісні за всю історію Євробачення, але посіла останнє, 14-е місце.
На Євробаченні[ред. | ред. код]
Poupée de cire, poupée de son не була баладою та стала першою піснею в жанрі йе-йе, яка перемогла на Євробаченні. Сміливий, живий стиль Генсбура, який був в новинку для європейського глядача, можливо, і є однією з причин, по якій Люксембург здобув перемогу на конкурсі[1].
Бали, отримані Люксембургом[ред. | ред. код]
|
.svg){kind=small}
|
|
|
|
|
|
.svg){kind=small}
|
|
|
|
|
|
|
|
.svg){kind=small}
|
.svg){kind=small}
|
Усього | |
 Люксембург
|
5 | — | 1 | 3 | 5 | 5 | 3 | — | — | 1 | — | — | — | 1 | 5 | — | 3 | 32 |
Система голосування[ред. | ред. код]
Система голосування була наступна: кожна країна вибирала трійку лідерів. Найкраща, на їх думку, пісня отримувала 5 балів, друга — 3 бали, а третя — 1 бал. Люксембург лідирував протягом усього голосування, отримавши найвищий бал від Нідерландів, Німеччини, Австрії та Фінляндії. Франція не поставила пісні жодного балу, хоча і виконавиця, і композитор були популярні в країні ще до Євробачення.
Люксембург здобув перемогу та випередив Велику Британію, незважаючи на те, що Бельгія як виняток поставила британській співачці шість балів замість п'яти.
Вплив на Євробачення[ред. | ред. код]
«Poupée de cire, poupée de son» є однією з найбільш значущих пісень Євробачення. Перемога цієї пісні довела, що швидка, енергійна композиція, виконана молодим співаком, може мати такий самий успіх на конкурсі, як і балада, традиційна для тих років.
Вплив пісні «Poupée de cire, poupée de son» на Євробачення очевидно: починаючи з середини 1960-х, більшість пісень виконувалося в сучасному поп-стилі. За кілька років до початку конкурсу світ популярної музики серйозно змінився. Вершини чартів штурмували такі британські рок-групи, як The Beatles і The Rolling Stones, пісні яких за популярністю значно обходили любовні балади, традиційні для Євробачення. Конкурс перебував під загрозою втрати своєї популярності, проте пісня, яка здобула перемогу в Неаполі, серйозно вплинула на долю Євробачення та повернула конкурсу одне з домінуючих положень в європейській поп-музиці[2].
Також популярною виявилася і тема пісні. На Євробаченні-1967 перемогла ще одна пісня з «ляльковою» тематикою. Того року тріумфальну перемогу здобула британка Сенді Шоу з піснею «Puppet on a String» (укр. Маріонетка). Тоді співачка обійшла найближчого конкурента на 25 балів (відрив склав 53%, що стало до того часу рекордом). Також Конкурс пісні Євробачення-1965 був першим випадком участі пісні в стилі йе-йе. Цей стиль модної молодіжної пісні, близький до ритм-енд-блюзу, рок-н-ролу та джазу, зародився у Франції. Виконавцями цього жанру були переважно юні дівчата, що володіють красивою, привабливою зовнішністю[3]. Після 1965 на Євробаченні продовжили брати участь пісні в стилі йе-йе, зокрема перемогу на конкурсі 1968 здобула іспанська співачка Массіель з піснею «La, la, la…».
Успіх пісні[ред. | ред. код]
Пісня стала настільки успішною, що Франс Галль записала німецьку, італійську та навіть японську версію пісні:
Німецька версія: Das war eine schöne Party (укр. Це була прекрасна вечірка).
Італійська версія: Io Sì, Tu No (укр. Я — так, ти — нi).
Японська версія: 夢みる シャンソン 人形 Yume Miru Shanson Ningyō (укр. Лялька, що мріє та співає).
Версії на інших мовах були записані іншими виконавцями:
Англійська версія: Twinkle «A Lonely Singing Doll» (укр. Співоча самотня лялька).
Угорська версія: Toldy Mária «Viaszbaba» (укр. Воскова лялька).
В'єтнамська версія: Ngoc Lan «Búp Bê Không Tình Yêu» (укр. Лялька без любові).
Данська версія: Gitte Hænning «Lille Dukke» (укр. Маленька лялька).
Версія на івриті: Yarkon Bridge Trio «אל תכעסי זה לא אסון» (укр. Не злися, це не катастрофа).
Іспанська версія: Karina «Muñeca de Cera» (укр. Воскова лялька).
Корейська версія: «노래 하는 밀랍 인형» (укр. Співоча воскова лялька).
Нідерландські версії: Marijke Merckens «De modepop» (укр. Модна лялька) і Spinvis «Was» (рос. Віск).
Португальська версія: Karina «Boneca de Cera, Boneca de Som» (укр. Лялька воскова, лялька звукова).
Російська версія: Муслім Магомаєв «Лялька воскова», ВІА «Блакитні гітари» — «Лялька воскова».
Фінська версія: Ritva Palukka «Vahanukke, Laulava Nukke» (укр. Співоча воскова лялька).
Шведська версія: Gitte Hænning і Anne-Lie Rydé «Det Kan Väl Inte Jag Rå För» (укр. Я дійсно не можу з собою нічого вдіяти).
Естонська версія: Tiiu Varik «Vahanukk» (укр. Воскова лялька).
Кавер-версії пісні були записані німецької futurepop групою Welle: Erdball, рок-групою Wizo, радянським ВІА «Блакитні гітари», а також Муслімом Магомаєвим. Радянським співаком пісня була виконана російською мовою під назвою «Воскова лялька»[4]. Також цю пісню на своїх концертах часто виконує вокалістка групи Arcade Fire Реджин Шассан[5].
У 2012 симфо-метал група Therion випустила альбом Les Fleurs du Mal, де першою піснею став метал-кавер пісні «Poupée de cire, poupée de son», також на неї був знятий кліп[6].
Після перемоги на Євробаченні популярність Франс Галль зросла. Уолт Дісней запропонував їй зіграти головну роль у музичному фільмі «Аліса в Країні Чудес», але смерть великого мультиплікатора завадила йому завершити картину[3].
Позиції в чартах[ред. | ред. код]
| Чарт | Місце |
|---|---|
 Argentinian Singles Chart[7] |
3 |
| Austrian Singles Chart[8] |
10 |
| Flemish Belgium Singles Chart[9] |
3 |
| West-Germany Singles Chart[10] |
2 |
.svg){kind=small} French-Canada Singles Chart[7] |
1 |
| Luxembourg Singles Chart[9] |
2 |
| Dutch Singles Chart[11] |
6 |
| Norway Singles Chart[11] |
1 |
 Singapore Singles Chart[12] |
7 |
| Finnish Singles Chart[9] |
5 |
| French Singles Chart[9] |
1 |
 Japanese Singles Chart[13] |
6 |
Після Євробачення-1965 пісня почала штурмувати вершини європейських чартів. У Франції наступного дня після конкурсу було продано 16 000 копій синглу[14], а пісня одразу ж посіла перше місце в чарті. Через місяць кількість проданих синглів досягло 500,000 копій[15]. Пісня також лідирувала в чартах Норвегії та Канади. Пісня не потрапила в чарти Великої Британії та Ірландії. Найімовірніше, це було пов'язано з тим, що Франс Галль не стала записувати англомовну версію пісні[2].
Список композицій[ред. | ред. код]
Міньйон «Poupée de cire, poupée de son» вийшов у березні 1965 року. У верхньому правому куті обкладинки мініальбому був розміщений логотип Євробачення-1965, що призвело до суперечок стосовно порушення авторських прав, тому в другій редакції синглу замість логотипу був розміщений текст «1er Grand prix Eurovision 1965» (укр. Гран-Прі Євробачення-1965). Крім пісні «Poupée de cire, poup ée de son» на міні-альбомі були ще три пісні, в тому числі «Le coeur qui jazze», автором слів до якої був Роберт Галль — батько Франс Галль. Також ця пісня потрапила на бік «Б» синглу «Poupée de cire, poupée de son», який вийшов пізніше[16].
| Poupée de cire, poupée de son (EP) | ||||
|---|---|---|---|---|
| # | Назва | Автор слів | Автор музики | Тривалість |
| 1. | «Poupée de cire, poupée de son» | Серж Генсбур | Серж Генсбур | 2:32 |
| 2. | «Un prince charmant» | M. Vidalin | J. Datin | 2:29 |
| 3. | «Dis a ton capitaine» | M. Tézé | G. Magenta | 2:06 |
| 4. | «Le coeur qui jazze» | R. Gall | A. Goraguer | 2:47 |
| 9:54 | ||||
| Poupée de cire, poupée de son (LP) | ||||
|---|---|---|---|---|
| # | Назва | Автор слів | Автор музики | Тривалість |
| 1. | «Poupée de cire, poupée de son» | Серж Генсбур | Серж Генсбур | 2:32 |
| 2. | «Le coeur qui jazze» | R. Gall | A. Goraguer | 2:47 |
| 5: 19 | ||||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Sylvie Simmons, Serge Gainsbourg: A Fistful of Gitanes, ISBN 978-0-306-81183-8, page 44.
- ↑ а б LUXEMBOURG 1965 — «Poupée De Cire, Poupée De Son» [Архівовано 16 травня 2012 у Wayback Machine.].
- ↑ а б Красивые девушки закончились?. Архів оригіналу за 13 травня 2014. Процитовано 12 травня 2014.
- ↑ Сайт Discogs.com. Архів оригіналу за 5 листопада 2009. Процитовано 12 травня 2014.
- ↑ Q, июль 2007 года. The Roots of Arcade Fire. Стр. 38-42
- ↑ Therion — Poupée de cire, poupée de son [Архівовано 19 травня 2014 у Wayback Machine.].
- ↑ а б Billboard Magazine Archive, 1965. 08. 28. Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 12 травня 2014.
- ↑ FRANCE GALL — POUPÉE DE CIRE, POUPÉE DE SON (CHANSON). Архів оригіналу за 13 травня 2014. Процитовано 12 травня 2014.
- ↑ а б в г Billboard Magazine Archive, 1965. 05. 22. Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 12 травня 2014.
- ↑ Media Control Gfk. Архів оригіналу за 19 серпня 2013. Процитовано 12 травня 2014.
- ↑ а б FRANCE GALL - POUPÉE DE CIRE, POUPÉE DE SON (CHANSON). Архів оригіналу за 13 травня 2014. Процитовано 12 травня 2014.
- ↑ Billboard. Hits of the World [Архівовано 13 травня 2014 у Wayback Machine.].
- ↑ Billboard Magazine Archive, 1965. 10. 30. Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 12 травня 2014.
- ↑ Billboard Magazine, April 1965 [Архівовано 13 травня 2014 у Wayback Machine.].
- ↑ Billboard Magazine, September 1965 [Архівовано 13 травня 2014 у Wayback Machine.].
- ↑ France Gall. Discographie [Архівовано 13 травня 2014 у Wayback Machine.].
Посилання[ред. | ред. код]
- Eurovision Song Contest 1965 [Архівовано 13 лютого 2013 у WebCite]
| ||||||||||||||||||||||||||
|
