STANAG

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Стандарт НАТО, він же «Угода зі стандартизації» (англ. Standardization Agreement; STANAG) — міжнародний договір, який регламентує загальні правила, визначає спільний порядок дій, закріплює єдину термінологію і встановлює умови уніфікації технічних процесів, а також озброєння та військової техніки, іншої матеріальної частини збройних сил Альянсу та країн-партнерів. Стандарти НАТО об'єднані в складну і взаємопов'язану ієрархію керівних документів Альянсу[1].

Стандарт НАТО покликаний забезпечити взаємодію між збройними силами різних країн, ухвалюється консенсусом і може бути реалізований повністю або частково, із зауваженнями або без.

Стандарти НАТО умовно можна розділити на адміністративні, оперативні та матеріально-технічні[1]:

  • Адміністративні стандарти визначають процеси управління та обміну інформацією, порядок роботи з документацією.
  • Оперативні стандарти спрямовані на оперативне планування застосування військ.
  • Матеріально-технічні стандарти визначають єдині вимоги до озброєння і військової техніки союзників, управлінню життєвим циклом, а також кодифікації предметів забезпечення.

Вищим органом НАТО, який визначає політику в галузі озброєння, у тому числі в питаннях стандартизації, є Конференція національних директорів з озброєння (англ. Conference of National Armaments Directors — CNAD). Під її егідою розгорнута широка структура робочих груп і підгруп, різних комітетів, на постійній основі, з урахуванням отриманого Альянсом досвіду, що аналізують, уточнюють і розробляють стандарти НАТО[1].

Безпосередньо узгодженням стандартів, обігом документів займається Офіс стандартів НАТО.

Україна та стандарти НАТО[ред.ред. код]

Збройні Сили[ред.ред. код]

Українська сторона, разом з іншими країнами партнерами, також бере участь в роботі Конференції національних директорів з озброєння. Також слід зазначити, що кожна країна-член НАТО має і свою власну національну систему стандартизації. Усередині кожної країни є свої національні стандарти, і всі вони різні[1].

Так, наприклад, США, Великобританія, інші країни, військові операції планують за своїми оперативним стандартам. Але при діях у складі контингенту НАТО вони керуються загальними стандартами. Саме тому питання взаємосумісності є дуже важливими[1].

Для забезпечення проведення воєнної реформи у 2015 році Міністерство оборони підготувало та затвердило Стратегію національної безпеки України, провело оборонний огляд, за підсумками якого була прийнята нова Воєнна доктрина України[2].

На початку 2016 року в Уряді проходили розгляд «Концепція розвитку сектору безпеки і оборони України», «Стратегічний оборонний бюлетень України», «Державна цільова оборонна програма розвитку озброєння та військової техніки Збройних Сил України на період до 2020 року»[2].

Усі ці документи формують основні пріоритети національної безпеки України у воєнній сфері з максимальною адаптацією оборонних спроможностей держави до стандартів НАТО[2].

З урахуванням досвіду Війни на сході України у Збройних Силах України запроваджена нова комплексна система підготовки військ, наближена до стандартів НАТО[2].

В січні 2016 року міністр оборони України Степан Полторак зазначив, що основна мета реформування Збройних сил — це підвищення боєготовності і перехід на стандарти НАТО для взаємодії з країнами — членами Альянсу[3].

Також українська армія має намір закуповувати зброю, адаптовану до стандартів НАТО[3]:

Намагаємося зараз все закуповувати, адаптоване до стандартів НАТО. Якщо ми закуповуємо стрілецьке озброєння, то воно відразу ж адаптоване під натівський патрон. Якщо ми закуповуємо щось інше, то головна вимога до нього — адаптація до стандартів НАТО

Станом на початок 2016 року у Збройних Силах України вже впроваджено 65 стандартів НАТО. Програмою Міноборони з військової стандартизації на 2016—2018 роки передбачено розроблення ще понад 70 стандартів, серед яких найважливішими є бойові статути Сухопутних військ та настанови з підготовки та застосування військ, спрямовані на підвищення рівня взаємосумісності Збройних Сил України з країнами-членами НАТО[4].

Національна Гвардія[ред.ред. код]

Національна Гвардія України також розпочала процес адоптації стандартів НАТО. Зокрема, у новій структурі управління НГУ має бути врахований досвід та відповідність стандартам НАТО. Завдяки адоптації стандартів НАТО Нацгвардія має бути здатна повноцінно взаємодіяти з західними партнерами на всіх рівнях: оперативному, стратегічному і тактичному. Крім того, нова структура забезпечить ефективніше управління ресурсами НГУ і підвищить оперативність прийняття рішень і реагування на ситуації[5].

Очікується, що офіційна презентація нової структури управління відбудеться в першій половині 2016 року[5].

Вибірковий перелік угод STANAG[ред.ред. код]

  • STANAG 1008: (публікація 9, 24 серпня 2004 р.) стандартні характеристики для судових електроенергетичних систем на військових кораблях НАТО;
  • STANAG 1034: (публікація 17, 24 травня 2005 р.) стандартизація для корабельної артилерії;
  • STANAG 1052: (публікація 32, 12 липня 2006 р.) щодо підводних човнів і протичовнової дії;
  • STANAG 1059: Список кодів НАТО для країн;
  • STANAG 1236: (публікація 3, 2 ​​листопада 2010 р.) щодо вертолітної роботи з морських суден НАТО;
  • STANAG 1472: (публікація 1, 7 вересня 2011 р.): щодо кораблів;
  • STANAG 2019: (публікація 6, 24 травня 2011 р.) щодо спільної військової символіки НАТО;
  • STANAG 2138: (публікація 4, травень 1996 р.) стандартизація щодо уніформи й особистого обладнання військових;
  • STANAG 2222: використовується у вишколі капеланів НАТО;
  • STANAG 2310: щодо прийнятих НАТО в 1950-х роках 7,62×51 мм як стандартного піхотного гвинтівкового набою (7,62 мм), до 1980-х років.
  • STANAG 2324: кронштейн (так звана «Рейка Пікатіні»), який застосовують на різних видах стрілецької зброї для уніфікованого кріплення допоміжного приладдя;
  • STANAG 2345: (публікація 3, 13 лютого 2003 р.) стандарти оцінки й контролю опромінення персоналу радіочастотними полями — 3 кГц до 300 ГГц;
  • STANAG 2546: Спільна об'єднана доктрина з медичної евакуації. Був адаптований та затверджений як військовий стандарт ЗСУ. Адаптований стандарт призначений для застосування ЗСУ під час участі у спільних операціях з країнами-членами НАТО та визначає основні поняття щодо процедур медичної евакуації та їх види в країнах-членах НАТО[4].
  • STANAG 2961: щодо постачання Сухопутних військ НАТО.
  • STANAG 3150: щодо класифікації єдиної системи харчування військ НАТО.
  • STANAG 3151: щодо класифікації єдиної системи харчування військ НАТО.
  • STANAG 3350: аналоговий відео-стандарт для системи літака.
  • STANAG 3910: щодо збільшення передачі даних, високошвидкісний каналів.
  • STANAG 4082: (публікація 2, 28 травня 1969 р.) щодо стандарту в артилерії та метеорології.
  • STANAG 4119: (публікація 2, 5 лютого 2007 р.) щодо артилерійської стрільби;
  • STANAG 4140: (публікація 2, 28 травня 2001 р.) щодо стандартну у метеорології.
  • STANAG 4512: Infantry Weapons Standardization — «Стандартизація піхотної зброї»;
  • STANAG 4569: «Методи оцінки рівнів захисту бойових броньованих машин легкої категорії від ураження боєприпасами кінетичної дії і осколками осколково-фугасних снарядів польової артилерії»; Визначає, зокрема, рівні захисту екіпажів бойових броньованих машин легкої категорії (за масою) від ураження різними видами боєприпасів.
  • STANAG 4179: стандартизація на основі гвинтівки USGI M16;
  • STANAG 4181: стандартизація на основі гвинтівки USGI M16;
  • STANAG 4222: (публікація 1, 14 березня 1990 р.) стандартна специфікація для параметрів даних на морських суднах;
  • STANAG 4355: (публікація 3, 17 квітня 2009 р.) модифікація Точки Мас Моделі Траєкторії.
  • STANAG 4569: Рівні захисту для осіб, які перебувають у легкому броньованому автомобілі.
  • STANAG 4586: Стандартний інтерфейс системи управління безпілотників.
  • STANAG 4626: щодо архітектури авіоніки.
  • STANAG 4628: (публікація 1, 16 березня 2011 р.) щодо протоколів зв'язку для військового застосування;
  • STANAG 4694: щодо залізничного приладдя НАТО.
  • STANAG 5066: щодо профілю для ВЧ даних і експлуатації комунікації.
  • STANAG 5602: Стандартний інтерфейс для військової справи, протокол тактичних даних.
  • STANAG 6001: (публікація 4, дата 12 жовтня 2010 р.) рівні мовної компетентності, в значній мірі орієнтована на Європу і застосування до європейських країн, добре створений орієнтир для мовного тестування, використовується у вишколі капеланів НАТО;
  • STANAG 6022: (публікація 2, 22 березня 2010 р) прийняття стандарту для даних метеорологічного повідомлення.
  • STANAG 7074: стандарт щодо цифрового обміну даних, Digital Geographic Exchange Standard (DIGEST).
  • STANAG 7141: (публікація 4, 20 грудня 2006 р.) щодо охорони навколишнього середовища під час під керівництвом військової діяльності НАТО;

Уніфіковані в НАТО боєприпаси[ред.ред. код]

За калібром стрілецької зброї та малокаліберних автоматичних гармат:

Боєприпаси зазначених калібрів є типовими й використовуються всіма країнами-учасниками НАТО. Внаслідок цього вони виробляються в настільки великих кількостях, що можливості їх поставки практично не обмежені.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Щит та меч Це незавершена стаття про зброю.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.