Стратегічний оборонний бюлетень України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Емблема Міністерства оборони України
Емблема РНБОУ
Штандарт Президента України
Прапор НАТО

Стратегі́чний оборо́нний бюлете́нь Украї́ни — документ оборонного планування, який розробляється Міністерством оборони України за результатами оборонного огляду з метою визначення основних напрямів реалізації воєнної політики України та розвитку сил оборони.

Після створення документу Міністерством оборони, він подається Раді національної безпеки і оборони, та його розглядає і своїм рішенням подає Президентові України. Президент схвалює СОБ шляхом уведення в дію рішення РНБО відповідно до повноважень, визначених ч. 7 статті 107 Конституції України.

Вперше Стратегічний оборонний бюлетень з'явився у 2004 році і був розрахований на період до 2015 року. Його текст в загальному доступі відсутній[1]. Другий СОБ уведений 2012 року на невизначений період[2]. Третій, нині чинний СОБ, остаточно відпрацьований у 2016 році на період до кінця 2020 року[3].

8 листопада 2017 року, під час засідання, Кабінет Міністрів України ухвалив проект Указу Президента України «Про внесення змін у додаток 1 до Стратегічного оборонного бюлетеня України».[4]

СОБ—2016[ред. | ред. код]

Ситуація на тлі[ред. | ред. код]

В Україні триває оборонна реформа в умовах збройної агресії Росії проти України, окупації Російською Федерацією частини суверенної території України — Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. На частині території Донецької та Луганської областей триває інспірований та підтриманий Кремлем збройний конфлікт, який несе значну загрозу переростання у відкрите збройне протистояння між Україною та Російською Федерацією[3].

Розробці Стратегічного оборонного бюлетеня передувало усвідомлення довгострокового характеру воєнної загрози з боку Російської Федерації[5].

Поява документа[ред. | ред. код]

Робота над СОБ велася від початку 2015 року[6]. За процес відповідав Комітет реформ Міністерства оборони України та Збройних Сил, утворений у березні 2016 року. До підготовки були залучені центральні органи виконавчої влади, наукові установи, громадські організації, вітчизняні та іноземні експерти, у тому числі експерти Спільної робочої групи Україна — НАТО з питань воєнної реформи високого рівня та представники Офісу зв'язку НАТО в Україні[7]. Таким чином, документ підготований у тісній співпраці з радниками НАТО[8][9].

20 травня 2016 відбулося засідання РНБО, на якому було схвалено Стратегічний оборонний бюлетень[8]. Він отримав позитивні відгуки партнерів по НАТО[10].

6 червня Президент затвердив бюлетень своїм Указом[7].

Стратегічний оборонний бюлетень 2016 року став «останнім документом стратегічного значення» після Стратегії національної безпеки, Воєнної доктрини та Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України[11]. Як і очікувалося[9], його презентація відбулася на саміті НАТО у Варшаві в обмін на комплексний пакет допомоги[11][12][13].

Зміст[ред. | ред. код]

Стратегічний оборонний бюлетень—2016 складається зі вступу і таких розділів:

  1. Основні положення
  2. Система управління силами оборони
  3. Механізм імплементації оборонної реформи
  4. Мета та стратегічні цілі оборонної реформи
  5. Шляхи досягнення стратегічних цілей
  6. Заключна частина (прикінцеві положення).

Також є два додатки — Глосарій і Матриця.

Бюлетень спрямований на забезпечення практичної реалізації положень Воєнної доктрини України та Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України, визначає стратегічні й оперативні цілі оборонної реформи та очікувані результати їх досягнення. Визначає шляхи досягнення цілей оборонної реформи, кінцевим етапом якої є набуття повноправного членства в Організації Північноатлантичного договору.

На основі Стратегічного бюлетеня розробляються та реалізуються Державна програма розвитку ЗСУ, державні програми розвитку інших складових сил оборони, державні цільові оборонні програми[7].

Головні месиджі оборонної реформи за СОБ—2016:

  • створення державної програми розвитку всіх аспектів оборонної та військової сфери до кінця 2020 року;
  • приведення стандартів ЗСУ до стандартів НАТО;
  • оновлення правової бази у оборонній сфері;
  • розмежування повноважень та створення окремих посад «Головнокомандувач Збройних Сил України» та «Начальник Генерального штабу Збройних Сил України»;
  • створення Комітету реформ Міністерства оборони України та Збройних Сил України задля забезпечення координації, моніторингу та оцінки оборонної реформи;
  • щорічне спрямовування з бюджету на фінансування сектору безпеки і оборони не менше 5 відсотків запланованого обсягу валового внутрішнього продукту, у тому числі на оборону — не менше 3 відсотків запланованого обсягу ВВП;
  • створення об'єднаного керівництва секторами безпеки і оборони;
  • створення інтегрованої системи закупівель у Міністерстві оборони;
  • позбавлення Міністерства оборони невластивих йому функцій;
  • створення Сил спеціальних операцій як окремого роду військ за стандартами НАТО;
  • поглиблення взаємодії з країнами-членами НАТО у сфері воєнної розвідки;
  • реформування Військової служби правопорядку у Збройних Силах України у Військову поліцію;
  • перебудова системи медичного та логістичного забезпечення;
  • формування кадрового потенціалу Збройних Сил України та інших складових сил оборони;
  • створення, утримання та розгортання стратегічного резерву Збройних Сил України[14].

СОБ ставить такі стратегічні цілі реформи (відповідно до пріоритетності):

перша — об'єднане керівництво силами оборони, що здійснюється відповідно до принципів і стандартів, прийнятих державами — членами НАТО;
друга — ефективна політика, системи планування і управління ресурсами в секторі оборони з використанням сучасних євроатлантичних підходів;
третя — оперативні (бойові, спеціальні) спроможності сил оборони, необхідні для гарантованої відсічі збройній агресії, оборони держави, підтримання миру та міжнародної безпеки;
четверта — об'єднана система логістики і система медичного забезпечення, здатні надати підтримку всім компонентам сил оборони;
п'ята — професіоналізація сил оборони та створення необхідного військового резерву.

Очікуваним результатом оборонної реформи є створення за принципами та стандартами, прийнятими в державах — членах НАТО, ефективних, мобільних, оснащених сучасним озброєнням, військовою і спеціальною технікою сил оборони зразка 2020 року, здатних гарантовано забезпечити оборону держави та адекватно і гнучко реагувати на воєнні загрози національній безпеці України, раціонально використовуючи при цьому наявний потенціал (спроможності) та ресурси держави[3].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 17 червня 2004 року «Про Стратегічний оборонний бюлетень України на період до 2015 року»: Президент України; Указ від 22.06.2004 № 670/2004
  2. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 грудня 2012 року «Про Стратегічний оборонний бюлетень України»: Президент України; Указ від 29.12.2012 № 771/2012
  3. а б в Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 травня 2016 року «Про Стратегічний оборонний бюлетень України»: Президент України; Указ від 06.06.2016 № 240/2016
  4. Уряд схвалив зміни до Стратегічного оборонного бюлетеня України. http://www.mil.gov.ua/. Міністерство оборони України. 2017-11-08. Процитовано 9 листопада 2017. 
  5. «Стратегічний оборонний бюлетень має на меті реалізацію воєнної політики України та розвитку сил оборони до кінця 2020 року» — Іван Руснак / Міністерство оборони України, 08.06.2016
  6. Андрей Загороднюк. Поворотный момент военной реформы: что такое СОБ, и почему он так важен // УП: Життя, 07.06.2016
  7. а б в Президент затвердив Стратегічний оборонний бюлетень України / Президент України, 6 червня 2016
  8. а б Рада національної безпеки і оборони України схвалила Стратегічний оборонний бюлетень / Рада національної безпеки і оборони України, 20.05.2016
  9. а б Порошенко представить на саміті НАТО Стратегічний оборонний бюлетень, — Полторак / Цензор. НЕТ, 21.05.2016
  10. Стратегічний оборонний бюлетень України отримав позитивні відгуки партнерів по НАТО — Порошенко / УНІАН, 25 травня 2016
  11. а б Полторак у Брюсселі зустрівся зі Столтенбергом / Lb.ua, 8 березня 2016
  12. Підсумки саміту НАТО: підсилення східного флангу та комплексний пакет допомоги Україні / Народна армія, 13 липня 2016
  13. Спільна заява Комісії Україна-НАТО на рівні глав держав та урядів. 9 липня 2016, Варшава, Польща
  14. Введено в дію Стратегічний оборонний бюлетень України / Інформаційно-аналітичний центр, 06/06/2016

Посилання[ред. | ред. код]