Зустріч у Рамштайні
| Зустріч у Рамштайні | |
| |
| Дата проведення: | 26 квітня 2022 |
| Місце проведення: | База Повітряних сил США «Рамштайн», Рамштайн-Мізенбах, Рейнланд-Пфальц, Німеччина |
| Країни-учасниці: |  Країни НАТО Україна.svg){kind=small} Австралія Ізраїль Йорданія Катар Кенія Ліберія Марокко Нова Зеландія Південна Корея Туніс Японія
|
Зустріч у Рамштайні (англ. Ramstein Meeting) — переговори міністрів оборони понад 40 країн світу, що відбулися 26 квітня 2022 року на базі Повітряних сил США «Рамштайн» з метою синхронізації та прискорення надання військової зброї Україні для протистояння російському повномасштабному вторгненню та обговорення питань підтримки України після закінчення війни.[1][2]
Зустріч відбулася в рамках нової Консультативної групи з питань оборони України.[3][4]
Проведення зустрічі[ред. | ред. код]
.jpg)
22 квітня 2022 року голова «Пентагону», Секретар оборони США, Ллойд Остін запросив представників 40 держав-союзників зустрітися в Німеччині, щоб обговорити довгострокові потреби України в сфері безпеки під час повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну. Речник Департаменту оборони США, Джон Кірбі заявив, що міністри оборони та старші генерали членів НАТО й не членів НАТО прийняли запрошення на зустріч у вівторок, 26 квітня, на контрольованій США авіабазі «Рамштайн» у Німеччині. Він назвав зустріч «консультацією», яка розглядає питання: «як партнери України можуть сприяти зміцненню її військової сили після закінчення війни?». Це включає каталогізацію промислового потенціалу партнерів, щоби побачити, як їхні виробники зброї можуть продовжувати допомагати Україні. Кірбі наголосив, що зустріч не проходила під егідою НАТО[5], однак держави-члени Альянсу були представлені на ній у повному складу.
Участь у зустрічі прийняли 30 держав-членів НАТО, а також партнери з Тихоокеанського регіону (Австралія, Південна Корея, Нова Зеландія, Японія), Близького Сходу (Ізраїль, Йорданія, Катар) й Африки (Кенія, Ліберія, Марокко, Туніс). Українську делегацію очолив Міністр оборони України Олексій Резніков, який за столом переговорів зайняв місце поруч із головуючим, Ллойдом Остіном. Перемовини тривали сім годин. Після закінчення зустрічі Остін заявив, що НАТО та союзники намагатимуться допомогти Україні з найнеобхіднішим якомога швидше.[6]
Прийняті рішення[ред. | ред. код]
Серед публічно оголошених рішень відзначилися:
Федеральне міністерство оборони Німеччини надало дозвіл на передачу Україні 50-ти одиниць зенітних самохідних установок «Гепард» виробництва Krauss-Maffei Wegmann. Співробітники підприємства будуть залучені до навчання українських військових, а оплату установок візьме на себе уряд Німеччини. Також з'явилася інформація про передачу Україні Німеччиною БПЛА і протитанкових мін без уточнення подробиць. Окрім того, Крістіне Ламбрехт, федеральний міністр оборони Німеччини, також оголосила про низку інших заходів, зокрема про участь у навчанні українських солдатів використанню броньованої гаубиці PzH 2000, далекобійної зброї, яку Нідерланди планували направити в Україну;[6][7][8][9][10]
Канада заявила про передачу Україні восьми бронетранспортерів;
Перед зустріччю Сполучене Королівство оголосило про намір надати Україні зенітні засоби;
Данія зобов‘язалася передати Україні протикорабельні ракети «Harpoon» та пускові установки до них[11];
Чехія передала Україні гелікоптери, танки і ракетні системи, а 
Італія і 
Греція — артилерійські системи[12].
.svg){kind=small}
Сторони також домовилися про організацію контактної групи, яка зустрічатиметься щомісяця — онлайн чи наживо. Метою зустрічей буде координація нагальної допомоги Україні.[6]
Список учасників[ред. | ред. код]
.jpg)
Міністр оборони України Олексій Резніков — сторона військового протистояння
Заступник помічника міністра оборони з питань Європи та НАТО Томас Гоффус
Міністр оборони Албанії Ніко Пелеші
Міністр оборони Бельгії Людівін Дедондер
Міністр оборони Болгарії Стефан Янєв- Державний секретар оборони Бен Воллес
Міністр національної оборони Греції Ніколаос Панайотопулос
Форсварсміністер Мортен Бодсков
Кайтсеміністер Калле Лаанет
Міністр закордонних справ Ісландії Тордіс Колбрун Рейкфьорд Гільфадоттір
Міністр оборони Іспанії Маргарита Роблес
Міністр оборони Італії Лоренцо Геріні- Міністр національної оборони Канади Аніта Ананд
Міністр оборони Латвії віцепрем'єр-міністр Артіс Пабрікс
Міністр національної оборони Литви Арвідас Анушаускас
Міністр оборони Люксембургу Франсуа Бауш
Міністр оборони Нідерландів Кайса Оллонґрен- Федеральний міністр оборони Німеччини Крістіне Ламбрехт — приймаюча сторона зустрічі
Міністр оборони Норвегії Бьорн Арільд Грам
Міністр оборони Північної Македонії Славянка Петровська
Міністр національної оборони Польщі Маріуш Блащак
Міністр національної оборони Португалії Гелена Каррейрас
Міністр національної оборони Румунії Васілє Себастьян Дінку
Міністр оборони Словаччини Ярослав Най
Міністр оборони Словенії Матей Тонін
Секретар оборони США Ллойд Остін — ініціатор зустрічі
Міністр національної оборони Туреччини Хулусі Акар
Міністр оборони Угорщини Тібор Бенко
Міністр оборони Франції Флоранс Парлі
Міністр оборони Хорватії Маріо Баножич
Міністр оборони Чехії Яна Чернохова
Міністр оборони Чорногорії Рашко Конєвич
.svg){kind=small}
Тихоокеанські партнери:
Міністр оборони Австралії Пітер Даттон
Міністр національної оборони Республіки Кореї Су Вук
Міністр оборони Нової Зеландії Піні Хенаре
Боей-шо Нобуо Кіші
Партнери з Близького Сходу:
Міністр безпеки Ізраїлю Бені Ґанц
Прем'єр-міністр Йорданії Міністр оборони Бішер аль-Хасауна
Державний міністр у справах оборони Катару Халід бін Мохаммад Аль Аттія
Африканські партнери:
Секретар кабінету оборони Кенії Еужене Вамалва
Міністр національної оборони Ліберії Деніель Ді Зіанкан
Делегат-міністер управління національної оборони Марокко Абделлатіф Лудії
Міністр національної оборони Тунісу Фархат Хорчані[6]
Оцінки[ред. | ред. код]
Деякі видання називають цю зустріч створенням оборонної міжнародної коаліції.[6] Інші оглядачі — антиросійської (антипутінської) коаліції на кшалт Антигітлерівській коаліції під час Другої світової війни. За своєю історичною роллю вона порівнюється з Тегеранською конференцією 1943.[13]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ukraine meeting in Ramstein. deutschland.de (англ.). 22 квітня 2022. Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 26 квітня 2022.
- ↑ Long-Term Ukraine Aid to Be Discussed at Ramstein Meeting. Air Force Magazine (амер.). 22 квітня 2022. Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 26 квітня 2022.
- ↑ DeYoung, Karen; Timsit, Annabelle (26 квітня 2022). ‘Putin never imagined’ global rally of Ukraine support, defense secretary says. Washington Post. Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 1 травня 2022.
- ↑ Herszenhorn, David M.; Bayer, Lili (26 квітня 2022). US rallies global allies to help Ukraine repel Russia. Politico. Архів оригіналу за 4 травня 2022. Процитовано 1 травня 2022.
- ↑ US sets meeting on Ukraine long-term security in Germany. France 24 (фр.). 23 квітня 2022. Архів оригіналу за 5 травня 2022. Процитовано 5 травня 2022.
- ↑ а б в г д Місце зустрічі – база Рамштайн. Як колективний Захід сформував коаліцію на підтримку України. ЛІГА.net (ua). 26 квітня 2022. Архів оригіналу за 9 травня 2022. Процитовано 5 травня 2022.
- ↑ Deutschland will Gepard-Panzer liefern. Der Spiegel (нім.). 26 квітня 2022. Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 5 травня 2022.
- ↑ Офіційно. Німеччина пообіцяла Україні зенітні самохідні установки. ЛІГА.net (ua). 26 квітня 2022. Архів оригіналу за 5 травня 2022. Процитовано 5 травня 2022.
- ↑ Germany Signals Shift on Weapons to Ukraine With Tank Deliveries. Bloomberg (англ.). 26 квітня 2022. Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 5 травня 2022.
- ↑ Germany to send anti-aircraft systems to Ukraine in policy shift. Guardian (ua). 26 квітня 2022. Архів оригіналу за 5 травня 2022. Процитовано 5 травня 2022.
- ↑ Данія передасть Україні протикорабельні ракети “Гарпун”. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 27 травня 2022. Процитовано 27 травня 2022.
- ↑ Чехія передала Україні гелікоптери, танки і ракетні системи, Італія та Греція - артилерію. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 27 травня 2022. Процитовано 27 травня 2022.
- ↑ Володимир Єльченко: Зустріч глав оборонних відомств понад 40 країн на авіабазі Рамштайн фактично засвідчила створення антипутінської коаліції [Архівовано 24 травня 2022 у Wayback Machine.]. — Укрінформ, 30.04.2022