Unreal

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Unreal
Unrealgoldbox.jpg
Американська обкладинка Unreal Gold
Розробник Epic Games, Digital Extremes
Видавець Світ GT Interactive
Геймдизайнер Cliff Bleszinski[d]
Програміст Tim Sweeney[d]
Композитор Alexander Brandon[d]
Частина серії Unreal
Наступна гра серії Unreal II: The Awakening[d]
Дата випуску 22 травня 1998
Версія 226f
Жанр(и) Шутер від першої особи
Віковий
рейтинг
ELSPA: 15+
ESRB: M
Платформа Windows, Mac OS, Linux
Рушій гри Unreal Engine 1
Режим гри Один гравець, мережева гра
Носій CD-ROM
Системні
вимоги
Для PC: Windows 95/98/NT 4.0, 166 МГц Pentium- сумісний ЦПУ (рек. 200 МГц), 16 МБ ОЗУ (рек. 32 МБ), 2 МБ відеокарта, звукова карта, CD-ROM-дисковод, 100 МБ місця на ж/д (рек. 450 МБ)
Керування Клавіатура, миша

Unreal — культова відеогра жанру 3D-шутера, розроблена компанією Epic MegaGames (пізніше перейменована в Epic Games) у партнерстві з Digital Extremes, і випущена компанією GT Interactive 22 травня 1998 року.

Гра вирізнялася з-поміж шутерів свого часу різноманітним геймплеєм та ігровим рушієм, який розроблювався упродовж трьох років до випуску гри і тепер носить її ім'я. Unreal заснувала ігрову серію, що містить одне пряме продовження та чотири відгалуження. Unreal — перша гра, справжній екранний знімок якої журнал «Game.EXE» опублікував на фронтальній обкладинці в поліграфічній якості.

Доповнення Unreal Mission Pack I: Return To Na Pali було опубліковане 31 травня 1999 року і додало нові місії в одиночний режим Unreal. Unreal і Unreal Mission Pack I: Return To Na Pali пізніше були перевидані під назвою Unreal Gold. 30 серпня 2001 року, Unreal було знову перевидано як Totally Unreal, що містить Unreal Gold та Unreal Tournament.

Ігровий процес[ред. | ред. код]

Приклад ігрового процесу

Однокристувацька гра[ред. | ред. код]

Гравець виступає в ролі бійця, що повинен знищувати ворогів і вирішувати головоломки для просування сюжетом. Він володіє запасом здоров'я, бронею, зброєю та інвентарем. Персонаж здатний бігати, стрибати і присідати, а також рухатися в присяді.

Здоров'я відновлюється аптечками, бинтами та лікувальними рослинами. Якщо персонаж гине, гра відновлюється з останнього збереження прогресу — автоматичного чи записаного гравцем. Якщо боєць має броню, то вона приймає на себе атаки, поки не вичерпається її запас. Поповнюється комплектами броні, схованими на місцевості. Всього існує 10 видів зброї, що перемикаються натисненням цифрових клавіш від 0 до 9. В інвентар додаються разноманітні корисні речі на кшталт ліхтарика чи підсилювачів зброї, які використовуються за потреби. Інші речі, такі як захисні костюми, діють одразу після взяття. Боєць має універсальний перекладач, який надає інформацію про оточення та підказки.

Багатокористувацька гра[ред. | ред. код]

У багатокористувацькій грі пропонується кілька режимів для змагань з іншими гравцями:

  • Смертельний матч (англ. Deathmatch) — кожен боєць грає сам за себе, намагаючись вбити якомога більше інших бійців. Кожне вбивство приносить 1 очко (фраг). На карті розкидано різноманітну зброю та бонуси.
  • Командний смертельний матч (англ. Team Deathmatch) — дві команди змагаються одна з одною в наборі фрагів, знищуючи членів протиборчої команди.
  • Спільна гра (англ. Coop Game) — проходження сюжетних рівнів разом з іншими гравцями, максимум вчотирьох.
  • Цар гори (англ. King of the Hill) — кожен боєць грає сам за себе, намагаючись вбити якомога більше інших бійців, але той, хто здійснить перше вбивство, стає «Царем гори». Його атаки посилюються вдвічі, а той, хто вб'є «Царя гори», отримує одразу 5 фрагів.
  • Темний матч (англ. DarkMatch) — аналогічний до «Смертельного матчу», але відбувається в темряві. Бійці оснащені ліхтариками, що освітлюють невеликий простір попереду.

Сюжет[ред. | ред. код]

Ув'язнена № 849 отямлюється на борту тюремного космічного корабля «Вортекс Райкерс» (англ. Vortex Rikers), що зазнав аварії у горах планети На Палі. 849 вибирається назовні та добуває собі зброю і спорядження. Вона бачить, що вцілілих добивають ящери скаарджі та найманці інших видів, що служать їм. Героїня знаходить шахти, де скаарджі добувають мінерал таридіум, заради якого і вторглися на планету. 849 зустрічає аборигенів На Палі — чотирируких гуманоїдів налі, яких загарбники використовують для видобутку таридіуму. Ті часом показують шлях і сховки з припасами. Їй вдається пробитися крізь шахти до храму налі, за яким виявляється арена, де героїня долає велетенського ящера.

У пошуках способу вибратися з планети, 849 проходить крізь руїни та виявляє місце падіння корабля «Кран», що прибув на сигнал лиха з «Вортекс Райкерс». Виявляється, що скаарджі встановили на планеті притягувальний промінь, який і став причиною аварій. Обшукавши корабель, 849 однак не знаходить придатних для польоту апаратів і сподівається розшукати їх у скаарджів. Дорогою вона знаходить записи налі, в яких говориться про месію, що колись звільнить їх від рабства.

849 долає шлях крізь руїни та гори до головного корабля скаарджів, де вчиняє диверсію. Генератор енергії корабля вибухає, знеструмлюючи його і тим самими припиняючи окупацію На Палі. Героїня відшукує королеву скаарджів та вбиває її, після чого сідає в схований за її покоями шаттл, на якому відлітає на орбіту планети.

Технічні особливості[ред. | ред. код]

Unreal була однією з перших відеоігор, де широко застосовувалося мультитекстурування. Рушій гри завдяки цьому реалізовував відображення на об'єктах, наприклад, дзеркальні поверхні або воду. З допомогою процедурних текстур зображалися такі матеріали як лава і вода, що мають неоднорідну рухому поверхню. Також джерела світла в Unreal могли плавно зменшувати яскравість своїх гало в міру руху персонажа, якщо їх перекривали перешкоди. Підтримувалися різнокольорові джерела освітлення. У грі було впроваджено скайбокс — куб над локацією, на який проектується зображення неба таким чином, що реальна форма приховується, створюючи ілюзію відкритого простору. В Unreal скайбокси додатково мали шари напівпрозорих хмар і зірок, що забезпечувало реалістичність неба. Технологія варпінгу дозволяла реалізувати портали, в яких видно іншу зону простору, а також можливість взаємодіяти з нею, наприклад, стріляти всередину.

Unreal вирізнялася високими, як на свій час, рекомендованими системними вимогами: процесор рівня Pentium II 233 МГц, 64 МБ оперативної пам'яті та відеокарта Voodoo 2[1].

Оцінки й відгуки[ред. | ред. код]

Огляди
Світові
ВиданняОцінка
AllGame4.5/5 зірок[3]
CVG9/10[4]
Edge8/10[5]
Game RevolutionB+[6]
GameSpot8.4/10[7]
IGN9/10[8]
PC Gamer (UK)94/100[9]
PC Zone9.3/10[10]
GamePro4.5/5 зірок[11]
Thunderbolt9/10[12]
Агрегатори
АгрегаторОцінка
GameRankings88.58%[2]

Unreal здобула загальне визнання за передову для свого часу графіку та розвинений ШІ ворогів. На агрегаторі GameRankings її середня оцінка склала 88,53 %.

У рецензії GameSpot особливо відзначалися різноманітні рівні, якість текстур та набір зброї, де кожна є унікальною та має по два режими стрілянини. Також було високо оцінено ШІ ворогів, які здатні захищатися від нападу, широкі можливості до модифікації гри. Окремо було виділено багатокористувацьку гру, зокрема режим «Смертельний матч». Заувжувалися обмаль моделей ворогів, урізноманітнених лише текстурами, повторювані однакові сутички та примітивні головоломки, що здебільшого зводяться до пошуку й натиснення кнопок. Крім того з недоліків називалися бідний дизайн зброї.

Game Revolution зауважили, попри технологічну інноваційність, неоригінальність гри, від сюжету і до візуального дизайну та звуків. Було розкритиковано і подачу сюжету, де немає кат-сцен.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Zero_Cool. История технологий - Unreal Engine | History | Тест GPU. gamegpu.com (ru-ru). Процитовано 2019-02-04. 
  2. Unreal Review (PC). GameRankings. CBS Interactive. Процитовано October 4, 2014. 
  3. L. House, Michael. Unreal Review. AllGame. All Media Network. Архів оригіналу за November 14, 2014. Процитовано October 18, 2015. 
  4. Fulljames, Stephen (August 15, 2001). Unreal Review. Time to upgrade that P200 already .... Computer and Video Games. Архів оригіналу за January 10, 2007. Процитовано September 14, 2015. 
  5. Unreal Review. Edge. July 1, 1998. Архів оригіналу за May 31, 2013. Процитовано October 4, 2014. 
  6. Anderson, Tom (June 5, 2004). Unreal Review, Right game, wrong time. Game Revolution. Процитовано October 4, 2014. 
  7. Shamma, Tahsin (June 10, 1998). Unreal Review, What gives Unreal an edge is how these differences, while not always positive, distinguish it from the legions of other 3D shooters. GameSpot. CBS Interactive. Процитовано October 4, 2014. 
  8. Harris, Craig (August 12, 1998). Unreal Review, As corny as it sounds, the title says it all. IGN. Ziff Davis. Процитовано October 4, 2014. 
  9. Owen, Steve. Unreal Review. PC Gamer. Архів оригіналу за December 2, 2000. Процитовано September 14, 2015. 
  10. PCZone (August 13, 2001). Unreal Review. Computer and Video Games. Архів оригіналу за March 11, 2007. Процитовано September 14, 2015. 
  11. Klett, Steve (January 1, 2000). Unreal Review. GamePro. International Data Group. Архів оригіналу за June 20, 2004. Процитовано September 14, 2015. 
  12. Wadleigh, Matt (March 19, 2003). Unreal PC Review. Thunderbolt. Процитовано October 4, 2014. 

Посилання[ред. | ред. код]

  • Unrealsp.org — інформація, статті та інтерв'ю про Unreal та її продовження.
  • The Liandri Archives Wiki — вікі-сайт серії Unreal
  • Unreal — веб-сайт рушія Unreal