Аннелі Яаттеенмякі
| Аннелі Яаттеенмякі | |
|---|---|
| фін. Anneli Jäätteenmäki | |
 | |
| Ім'я при народженні | фін. Anneli Tuulikki Jäätteenmäki |
| Народилася | 11 лютого 1955[1][2][3] (69 років) Лапуа, Фінляндія |
| Країна |  Фінляндія |
| Діяльність | політична діячка, адвокат |
| Alma mater | Гельсінський університет |
| Науковий ступінь | бакалавр права (1980) і varatuomarid (1980) |
| Знання мов | фінська |
| Членство | ПАРЄ |
| Посада | прем'єр-міністр Фінляндії, Депутат Європейського парламенту[4], депутат Едускунта[d], Leader of the Centre Partyd, Minister of Justice of Finlandd, депутат Едускунта[d], Speaker of the Parliament of Finlandd, Депутат Європейського парламенту, Депутат Європейського парламенту, представник Парламентської Асамблеї Ради Європи[5] і заступник члена у Парламентській асамблеї Ради Європиd[5] |
| Партія | Фінляндський центр |
| У шлюбі з | Jorma Mellerid |
| Нагороди |  |
| IMDb | ID 2505286 |
| Сайт | annelijaatteenmaki.net |
А́ннелі Ту́уліккі Яа́ттеенмякі (фін. Anneli Tuulikki Jäätteenmäki, нар. 11 лютого 1955, м. Лапуа, Фінляндія) — права фінська політикиня. 60-тий прем'єр-міністр Фінляндії та 1-ша жінка — голова фінського уряду 17 квітня — 24 червня 2003 року. Депутат Європарламенту (з 2004 року).
Працювала правником (1981—1987), обрана депутатом Парламенту Фінляндії (Eduskunta), а згодом його спікером. Яаттеенмякі була також Міністром юстиції (1994—1995), головою партії Кескуста (Центр, 2000—2003).
1980 року закінчила правничі студії, працювала за фахом. 1987 року вперше обрана депутатом Парламенту Фінляндії, де працювала загалом 17 років. Заслужила славу досвідченого полеміста та прекрасного оратора.
У березні 2003 року партія «Кескуста» бере на парламентських виборах реванш — виривається із багаторічної опозиції та стає правлячою партією. 17 квітня 2003 її представниця Яаттеенмякі очолила уряд Фінляндії, прийшовши на зміну соціал-демократичному кабінету Пааво Ліппонена. Але подала у відставку всього за кілька місяців — 24 червня того ж року. Причина — кримінальне переслідування у справі оприлюднення секретних документів, які стосувалися позиції Фінляндії щодо війни в Іраку. Фатальну роль в цьому скандалі відіграв помічник Президента Галонен — Марті Маннінен. Він заявив, що Яаттеенмякі особисто зверталася до нього з проханням надати інформацію про секретні документи й навіть повідомила номер свого «секретного факсу».
Проте, уряд Яаттеенмякі став світовою сенсацією: в ньому вперше в історії половину портфелів здобули саме жінки. Вони очолили дев'ять міністерств: освіти, культури, соціальних справ та охорони здоров'я, праці, соціального забезпечення, зовнішньої торгівлі, транспорту та зв'язку. Діяльність кабінету Яаттеенмякі тривала в умовах економічної кризи, коли уряд прагнув за всяку ціну простимулювати середній бізнес.
У зовнішній політиці уряд традиційно робив ставку на співпрацю із сусідами — Естонією, Швецією, РФ. Під час візиту до Таллінна (Естонія) у травні 2002 року, обговорювала питання екології та гуманітарних зв'язків.
На місце Яаттеенмякі обрано представника партії Кескуста, міністра оборони Матті Ванганена.
У 2004 році суд м. Гельсінкі зняв з колишньої прем'єрки всі звинувачення, але кар'єра Яаттеенмякі як винятково фінського політика закінчилася. Цього ж року вона здобула мандат депутатки Європарламенту.
- Персональна сторінка А. Яаттенмякі (фін.) [Архівовано 29 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Прем'єр-міністр Фінляндії пішла у відставку. Газета «День». (укр.) [Архівовано 16 жовтня 2004 у Wayback Machine.]
- Яаттенмякі використовувала секретні документи МЗС Суомі? (укр.)[недоступне посилання з вересня 2019]
| |||||||||
|
