Великі Бережці
 | Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
| село Великі Бережці | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Тернопільська область | ||||
| Район | Кременецький район | ||||
| Тер. громада | Кременецька міська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA61020070060065676 | ||||
| Облікова картка | Великі Бережці | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1545 | ||||
| Населення | 1 011 | ||||
| Територія | 38.040 км² | ||||
| Густота населення | 26.58 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 47020 | ||||
| Телефонний код | +380 3546 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°05′54″ пн. ш. 25°36′07″ сх. д.H G O | ||||
| Водойми | Іква | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 47000,Тернопільська обл, м. Кременець, вул. Шевченка, 67 | ||||
| Карта | |||||
  Великі Бережці | |||||
 Великі Бережці | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Вели́кі Бере́жці — село (колись містечко) в Україні, у Кременецькій міській громаді Кременецького району Тернопільської області.
Розкинулося посеред соснових лісів біля схилів Кременецьких гір у долині річки Ікви. Околиці — частина природного заповідника «Медобори».
Поселення відоме з 1545 року і за свою історію встигло побувати власністю шляхтичів Бережецьких, князів Збаразьких, вельможних родин Лосятинських, Гойських, графів Тарновських. У XVIII ст. воно отримало магдебурзьке право. Утім, не встигнувши розвинутись у справжнє місто, Великі Бережці почали занепадати. У 1774 році у поселенні було 1250 жителів.
Найвідомішим місцем у цьому старовинному волинському селі є, безперечно, Божа Гора — один з останців (залишків вершин) Кременецьких гір, на якому, за переказами, з'явилася Богородиця. Відтак, Бережці щороку відвідують тисячі паломників. Релігійне життя у селі розгорталося також біля зведеної 1856 року, коштом прихожан, дерев'яної на кам'яному фундаменті церкви Введення в храм Пресвятої Богородиці. За часів Російської імперії до цього храму також ходили жителі сіл Града і Гаї.
Значних руйнувань село зазнало під час Першої світової війни — тоді й згоріли палац і церква і її функції виконувала каплиця на Божій горі. У 1918 році збудували нову, досі діючу церкву. Її, як і втрачений храм, назвали на честь свята Введення в храм Пресвятої Богородиці.
Досі нерозвіданою залишається історія юдейського населення у Великих Бережцях, адже ще польський путівник Волинню у 1929 році характеризує його як «żydowskie miasteczko». У селі була єврейська громада чисельністю 400 осіб, діяли єврейська початкова школа, синагога, було кладовище-кіркут.
Всього за 2 км на захід від села розташоване місце, де у XVI–XVII століттях стояв замок фундаторки Почаївського монастиря Анни Гойської — Урля (інший варіант — Вірля). Саме звідти у 1597 році і перенесли у Почаїв всесвітньо відому чудотворну ікону Богородиці.
У 1996 році в селі відкрито Меморіальний музей Олександра Неприцького-Грановського[1].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», увійшло до складу Кременецької міської громади[2].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Кременецького (1940-2020) району, село увійшло до складу новоутвореного Кременецького району.[3]
Затверджена 15 вересня 2000 року рішенням XVIII сесії сільської ради III скликання[4].
Автори — Андрій Ґречило та У. Ґречило.
У синьому полі золота «столова» гора, над нею срібна стріла з роздвоєним кінцем та двома поперечками, обабіч — по срібній лілеї, вгорі — золота 8-променева зірка. Щит обрамований декоративним картушем і увінчаний червоною міською короною з трьома вежками.
Золота гора уособлює Божу гору, що лежить біля села. Золота зірка та лілеї є символами Богородиці й пов'язані з місцевими легендами. Також зірка, лілеї і стріла є елементами з гербів колишніх власників Бережців, які сприяли розвитку містечка.
Квадратне полотнище складається з двох вертикальних смуг, від древка — біла (завширшки в 1/4 сторони прапора), із вільного краю — синя, на якій жовта 8-променева зірка, під нею біла стріла з роздвоєним кінцем та двома поперечками, обабіч — по білій лілеї.
Біла смуга на прапорі означає річку Ікву.
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[5]:
| Мова | Число ос. | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 98,42 | |
| російська | 1,48 |
- Грановський Олександр Анастасійович — український американський науковець, зоолог-ентомолог (США), публіцист і поет. Дійсний член НТШ та УВАН, голова Організації державного відродження України.
- Ганжусь Сергій (1983—2022) — український військовик, учасник російсько-української війни[6].
- Адамцевич Євген — видатний бандурист, автор «Запорозького маршу».
В селі Великі Бережці є футбольна команда «Велбер» («Velber», назва скорочено від назви села) яка бере участь у чемпіонаті з футболу Кременецького району, а також кубку й інших турнірах, які проводяться в районі. Команда молода і виступає недавно, бронзовий призер Кубку «Золотий колос з міні футболу 2016 р.».[7]
- ↑ На Кременеччині відзначили 20-у річницю музею імені Олександра Неприцького-Грановського (ФОТО). Газета "Наш День" (укр.). 25 травня 2024. Процитовано 26 травня 2024.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 5 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Українська геральдика. Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 27 січня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 3 червня 2022.
- ↑ Він мав здійснити ще стільки мрій … У Кременці попрощаються із загиблим Героєм - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 26 серпня 2022.
- ↑ ФК «Велбер».
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (25 квітня 2024) |
