Гнезно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гнезно
Gniezno
Герб Прапор
Герб Прапор
Гнезно
Гнезно
Розташування міста Гнезно
Основні дані
52°32′ пн. ш. 17°36′ сх. д. / 52.533° пн. ш. 17.600° сх. д. / 52.533; 17.600
Країна Польща Польща
Регіон Великопольське воєводство
Столиця для Королівство Польське, Гнезненська Держава і Гнезненський повіт

Межує з

— сусідні нас. пункти
Ґміна Неханово, Ґміна Чернеєво, Ґміна Ґнезно ?
Засновано VIII століття
Магдебурзьке право 1243
Площа 40,6 км²
Населення 70322 (2011)[1]
· густота 1718 (2008[2]) осіб/км²
Висота НРМ 100 м
Міста-побратими Шпаєр, Естергом, Ананьї, Радвилішкіс, Сен-Мало, Умань, Вендам, Сергієв Посад (2007)[3][4][5], Роскілле, Фалькенберг, Охрид (2009)[6]
Телефонний код (48) 61
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів PGN
GeoNames 3099112
OSM 2408992 ·R (Гнезненський повіт)
SIMC 0970632
Поштові індекси 62-200 до 62-210
Міська влада
Вебсайт gniezno.eu
Мапа
Мапа


CMNS: Гнезно у Вікісховищі

Гне́зно (також Гні́зно, Гнє́зно, Ґне́зно; пол. Gniezno — чит. Ґнє́зно) — місто в західній Польщі, розташоване у Великопольському воєводстві. 70 тис. мешканців (2004). З 1000 року — місце архієпископської катедри, місце коронації (до XIV ст.) польських королів, колишня столиця Королівства Польського.

Легенда про заснування Гнезна

[ред. | ред. код]

Про заснування Гнезна є легенда з трьома братами. Жили-були Лех, Чех і Рус. Проривалися вони через густі ліси у пошуках землі, на якій могли б поселитись. Одного дня, під час їхньої подорожі, раптово непрохідний ліс закінчився. Вони побачили перед собою небачений досі краєвид: полога долина, вкрита пагорбами і облита вінком невеликих озер. На найвищому узгір'ї, на старому самотньому дубі, орел звив гніздо. Зачарований цим краєвидом, Лех вимовив: «Цього білого орла я приймаю за герба люду свого, а навколо дуба я побудую з́амок свій і від орлиного гнізда Гнезном його я назву». І Лех осів разом зі своїм людом, а Чех попрямував на південь, а Рус на схід від місця знаходження Леха…[7]

Історія

[ред. | ред. код]
Статуя Болеславу I Хороброму в місті

Гнезно є одним із найстаріших міст країни, його виникнення відносять до кінця VIII ст. Археологічні розкопки ведуться тут з 1936 р. Були виявлені культурні шари VIII —XIII ст. з дерев'яно-земляними спорудами, зрубовими будинками з печами-кам'янками, майстровими і господарськими спорудами. Отримано багато матеріалів з історії культури, ремесла і торгівлі стародавньої Польщі.

У X ст. Гнезно було столицею стародавньої польської держави, головним центром так званого П'ястовського шляху, що сполучав місця, пов'язані з початком утворення польської держави. Тут почався процес об'єднання слов'янських племен, завершений князем Мешком I — першим князем Польщі. Він також ввів християнство у Польщі; перша єпархія була утворена саме в Гнезні. У той час місто було значним ремісничим центром і вело жваву торгівлю з арабським Сходом, підтримувало постійні торгові стосунки з Києвом.

З 1000 року Гнезно — місце архієпископської кафедри, місце коронації (до XIV ст.) польських королів. У 1000 році в Гнезно відбулася зустріч Болеслава I Хороброго й імператора Священної Римської Імперії Оттона III, на якій було вирішено питання самостійності нової держави і згодом надання Болеславові королівського титулу. Коронувався Болеслав I у Гнезні 1025 року.

Міста Гнезно і сусідня Познань були захоплені, пограбовані й знищені в 1038 р. чеським герцогом Бретіславом I, що підштовхнуло наступних польських правителів перенести польську столицю у Краків. Собор архієпископа був збудований заново наступним правителем Польщі Болеславом II Щедрим, який був коронований у Гнезні в 1076 р.

Місто було знищене знову вторгненням Тевтонських Лицарів в 1331 році. Після адміністративної реформи стало графством в межах Каліського воєводства (починаючи з XIV сторіччя до 1768 року). Гнезно постраждало від великих пожеж в 1515, 1613 рр., було знищено протягом Шведських вторгнень XVII—XVIII сторіч і чумою 1708—1710 років. Все це викликало знелюднення і економічний занепад, але місто було скоро відновлене протягом XVIII сторіччя, щоб стати Гнезненським воєводством в 1768 р.

З 1793 р. Гнезно входило до складу Пруссії (окрім періоду 1807—1815 років, коли належало до Варшавського герцогства). З 1918 року місто знаходиться у складі Польщі.

З містом Гнезно тісно пов'язана особа св. Войцеха (Адальберта) — єпископа, місіонера і мученика, який є покровителем міста.

Архітектурні пам'ятки

[ред. | ред. код]

Готичні костели — Діви Марії (близько 1342—1415 рр.); від костелів X і XI ст. збереглися керамічні плитки підлоги, і знамениті «Гнезненські двері», бронза, близько 1170 р.; готичні, ренесансні і барокові капели і надгробки, зокрема надгробок З. Олесьницького (мармур, 1495, скульптор Віт Ствош), св. Яна (XIV ст., фрески 1340—1360 рр.); костел і монастир францисканців (XIII ст., перебудований у XVII—XVIII ст.).

Транспорт

[ред. | ред. код]

Діє залізничний вузол.

Економіка

[ред. | ред. код]

У місті є підприємства швейної, харчової, шкіряної промисловості.

Демографія

[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][8]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 33832 6624 23778 3430
Жінки 36490 6254 21832 8404
Разом 70322 12878 45610 11834

Українські сліди

[ред. | ред. код]

У місті знаходиться могила Володимира Чайковського (1895—1966), сотника 6-ї Січової стрілецької дивізії Армії УНР, учасника оборони Замостя у серпні 1920 р.[9]

Відомі люди

[ред. | ред. код]

У місті народився:

  • Курт Янке (1882—1945) — американець німецького походження, німецький розвідник та диверсант.

Світлини

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  3. http://oldtmt.vedomosti.ru/beyond_moscow/sergiyev_posad.html
  4. http://www.sergiev-posad.net/news/druzhim-gorodami
  5. https://www.radioplus.pl/gniezno/gniezno-zrywa-umowe-partnerska-z-rosyjskim-miastem-siergijew-posad-aa-E8UF-gtyn-sP1Z.html
  6. https://ohrid.gov.mk/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%98%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%81%D0%BA%D0%B8-%D0%B8-%D0%B7%D0%B1%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B8-%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8/#1550493792826-104f2237-49593bde-e13530e7-072b
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 17 листопада 2011. Процитовано 17 листопада 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  9. Парнікоза, Іван. Ґнєзно м. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . М. Жарких. Процитовано 02.08.2020 р..

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]