Горобії (Лубенський район)
| село Горобії | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Полтавська область |
| Район | Лубенський район |
| Тер. громада | Новооржицька селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA53040050080090924 |
| Основні дані | |
| Населення | 98 |
| Поштовий індекс | 37523 |
| Телефонний код | +380 5361 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°9′47″ пн. ш. 32°51′23″ сх. д. / 50.16306° пн. ш. 32.85639° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
136 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 37714, Полтавська обл., Лубенський р-н, селище Новооржицьке, вул. Центральна, 4 |
| Карта | |
  Горобії | |
 Горобії | |
| Мапа | |
| |
Горобії́ (Ороб'ї ) — село в Україні, у Лубенському районі Полтавської області. Населення становить 98 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Бієвецька сільська рада.
Село відносилося до Тарандинцівської волості Лубенського повіту Полтавської губернії.
У селі була церковно-парафіяльна школа (ЦПШ), яка запрацювала наприкінці ХІХ ст., а в 1895 р. миряни здобули для неї окреме приміщення. "Останім завідувачем і законовчителем школи був священик о. Єфімій Каменецький, випускник міністерського училища (пастир не мав семінарської освіти). УЗД - селянин Іван Гребенчук (закінчив ЦПШ, мав учительське свідоцтво і 1913 р. тільки-но розпочинав педагогічну діяльність. У 1923 р. в школі навчалися 23 хлопчика та 12 дівчаток, тобто 35 учнів".[1]
- 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Новооржицької селищної громади[2].
- 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Оржицького району, село увійшло до складу новоутвореного Лубенського району[3].
Село Горобії знаходиться на правому березі річки Удай, вище за течією на відстані 4 км розташоване село Гінці, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Біївці, на протилежному березі - село Піски-Удайські.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 146 осіб, з яких 66 чоловіків та 80 жінок[4].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 97 осіб[5].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 94,90 % |
| російська | 4,08 % |
| білоруська | 1,02 % |
- ↑ Филип (Осадченко); Перерва В.; Петренко І. (2021). Церковні школи Полтавської єпархії (губернії) (кінець ХVIII - початок ХХ ст.). Біла Церків. с. 469. ISBN 978-617-604-139-9.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Погода в селі Горобії [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
