Жан Рей (політик)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жан Рей
Jean Rey
Жан Рей Jean Rey
Жан Рей
Jean Rey
Рей на Європейському форумі менеджменту, попереднику Давоського форуму
Президент Європейської комісії
2 липня 1967 — 30 червня 1970
ПопередникВальтер Гальштайн
НаступникФранко Марія Мальфатті
Єврокомісар з питань закордонних зв'язків
7 січня 1958 — 2 липня 1967
ПрезидентВальтер Гальштайн
Попередникпосада заснована
НаступникЕдоардо Мартіно

Народився15 липня 1902(1902-07-15)
Льєж, Бельгія
Помер19 травня 1983(1983-05-19) (80 років)
Льєж, Бельгія
Похованийцвинтар «Брюссель»d
Відомий якполітик, адвокат, правник
КраїнаБельгія
Alma materЛьєзький університет
Політична партіяЛіберально-реформистська партія
Професіяправознавець
Нагороди

Жан Рей (15 липня 1902, Льєж — 19 травня 1983, Льєж) — бельгійський адвокат і ліберальний політик. Він став другим головою Європейської комісії.

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Жан Рей народився в Льєжі в протестантській сім'ї. Він вивчав право в Льєзькому університеті, де в 1926 році отримав ступінь PhD. Кар'єру він розпочав як баррістер в апеляційному суді в Льєжі. Його прихильність до Валлонського руху привела його в політику. Він приєднався до Ліберальної партії і був обраний до міської ради в 1935 році. У 1939 році Рей пройшов в Палату представників.

На початку Другої Світової війни Рей був опонентом політики нейтралітету і короля Леопольда. Мобілізований як офіцер запасу в 1940 році, він був захоплений і провів залишок війни в концентраційному таборі. Будучи членом Великого сходу Бельгії, Жан Рей зумів заснувати у фашистських катівнях масонську ложу «Obstinée», і провести кілька масонських зібрань.

Після Другої Світової війни

[ред. | ред. код]

Після війни Рей став прихильником федералізації Бельгії. У 1947 він висунув законопроєкт про організацію федеративної держави, але парламент відхилив його пропозиції.

Рей був міністром з відновлення в 1949—1950 роках, міністром економіки з 1954 по 1958 рік. Тому він брав участь у розвитку Європейського об'єднання вугілля і сталі і в переговорах щодо створення Європейського економічного співтовариства.

Рей став комісаром з іноземних справ у комісії Хальштайна. Він відігравав важливу роль у переговорах з Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, званих ще «раундом Кеннеді».

У 1967 році Жан Рей став наступником Вальтера Хальштейна на посту голови Європейської комісії. Рей став першим головою після набрання чинності «Договору про злиття», тобто очолював комісії трьох організацій: Європейського економічного співтовариства, Європейського об'єднання вугілля і сталі і Євроатому. Жан Рей домігся збільшення повноважень Європейського парламенту і виступав за обрання депутатів на загальних виборах. У 1970 році Рей зміг заручитися підтримкою європейських лідерів у питанні про власні ресурси спільноти. Це означало, що співтовариство перестало залежати від внесків держав-членів і отримало нові джерела фінансування: всі мита на товари, що ввозяться з країн, що не входять в ЄЕС, збори на імпорт сільськогосподарської продукції та кошти, що надходять від податку на додану вартість.

Під час головування Рея в 1968 році був остаточно утворений митний союз держав ЄЕС. Всі залишалися на той момент митні мита були скасовані, і введений загальний митний тариф для торгівлі з державами поза ЄЕС. Жан Рей зіграв важливу роль в Гаазькому саміті Європейської ради в грудні 1969 року. На ньому європейські лідери вирішили рухатися у бік економічного та монетарного союзу і підтвердили угоду про можливість розширення спільноти, що дало «зелене світло» на приєднання Великої Британії та інших держав.

У 1970 році Рей пішов у відставку з поста голови комісії. З 1974 по 1978 він очолював Європейського руху. У 1979 році він став членом першого Європейського парламенту, обраного жителями країн ЄЕС на прямих виборах.

Жан Рей помер у місті Льєжі в 1983 році. У європейському кварталі Брюсселя зараз є площа, названа на його честь (Площа Жана Рея).

Посилання

[ред. | ред. код]