Женевський Валентин Іванович

Валентин Женевський Valentin Genevskiy
Основна інформація
Повне ім'я	Валентин Женевський
Дата народження	17 березня 1951(1951-03-17) (73 роки)
Місце народження	Орша,Вітебська область,Білоруська РСР
Роки активності	1971 до сьогодні
Громадянство	СРСР Білорусь  Азербайджан Україна
Національність	азербайджанець — білорус
Професія	співак, педагог,композитор,
Співацький голос	баритон
Жанр	естрада,класика
Колективи	Камерний хор «Хорового товариства Азербайджану»Естрадний ансамбль «Надія любові»
Нагороди	Заслужений артист естрадного мистецтва України, Заслужений діяч естрадного мистецтва України
www.jenevskiy.ucoz.ua

Женевський Валентин Іванович (рос. Валентин Иванович Женевский) — радянський азербайджанський та український камерний і естрадний співак (баритон), композитор і педагог. Лауреат Всеукраїнських та Міжнародних фестивалів. Член творчої спілки «Асоціація діячів естрадного мистецтва України»."Заслужений артист естрадного мистецтва України", «Заслужений діяч естрадного мистецтва України»

Біографія

Валентин Женевський народився 17 березня 1951 р. в м.Орша Вітебської області Білоруської РСР. Трохи пізніше він з мамою переїхав жити в Ашаги-Гюздак до батька (поблизу Баку), а через рік пішов вчитися до початкової школи, потім у восьмирічну, потім у середню школу, яку закінчив у Хирдалані.

У 1964—1966 роках навчався в музичній школі по класу акордеон у м. Баладжари. У цей же період він починав цікавитися співом. Найбільше із співаків йому подобався молодий Муслім Магомаєв. Професійним співом Валентин Женевський почав займатися в народній консерваторії, яка знаходилася у Будинку культури ім. С. Г. Шаумянав [Архівовано 19 лютого 2015 у Wayback Machine.] Потім він навчався в музичному училищі в м. Брест, викладач співу Соколовська Регина Казимирівна, а після хвороби матері Анастасії, повернувся в м.Баку і успішно закінчив Бакінське музичне училище ім. Асафа Зейналли, [Архівовано 15 січня 2015 у Wayback Machine.] (навчався в класі А. А. Милованова), отримав характеристику — рекомендацію [Архівовано 15 січня 2015 у Wayback Machine.] для всупу в консерваторію. У класі Олександра Акимовича вчилися найкращі співаки Азербайджану.

У 1978 р. Валентин Женевський вступив до Азербайджанської державної консерваторії ім. У. Гаджибекова, на вечірнє відділення, де педагогом сольного співу був Попченко Віталій Алексійович, а після його хвороби — Мехтієв Фірудін Мехті огли. Камерний спів вела Гончарська Міра Григорівна. Навчання він поєднував з роботою як артист-вокаліст Камерного хору «Хорового товариства Азербайджану» [Архівовано 5 квітня 2014 у Wayback Machine.], керівником хору була Ляман Атакишиєва. З 1998 р. Валентин Іванович став працювати ст. викладачем вокалу в навчальних закладах, у м. Хмельницькому, в Ізмаїлі, в Тирасполі, а також в Одесі, поєднуючи роботу з сольними виступами на різних сценічних майданчиках. Багато учнів Валентина Івановича стали лауреатами обласних, Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів.

Надія любові

Надія любові Nadiya of lyubvi
Основна інформація
Роки	1988 - 1998
Країна	СРСР  Україна
Мова	Українська
Лейбл	Мелодія
Склад	Валентин Женевський вокал Валентина Загороднюк клавішні Валерий Кушнир соло-гітара Валерий Варзар ритм-гітара Руслан Красовський бас-гітара Сергій Данько ударні Сергій Киселев звукорежисер
www.jenevskiy.ucoz.ua

Надія любові (рос. «Надежда любви», англ. «Nadiya of lyubvi» 1988, Авангард, Одеська область — 1998, Авангард, Одеська область) — український естрадний ансамбль створений під керівництвом Валентина Женевського.

Історія створення ансамблю

У 1988 році, Валентин Женевський, отримав запрошення працювати директором «Будинку культури» ТОВ «Авангард — Д», розташованому на житловому масиві (смт) «Авангард», Одеського району, Одеської області, України. Генеральним директором був Добрянський Віктор Леонтійович, який виділив засоби на ремонт будівлі. Доки йшов ремонт у «Будинку культури», Валентином Женевським були написані пісні різнопланові, одна частина творів на його вірші, а інша на вірші молодих авторів: Валентини Загороднюк, Галини Вегової, Володимира Марухіна, Леоніда Сафонова, Михаїла Романчука і відомого російського поета Николая Доризо. Також була написана п'єса для естрадного оркестру [Архівовано 1 квітня 2016 у Wayback Machine.]. Загалом близько тридцяти творів: ліричні пісні та балади, пісні про кохання, цивільної патріотичної тематики, пісні про Батьківщину, військові пісні, пісні присвячені Афганській війні. Таким чином, при підтримці Віктора Леонтійовича [Архівовано 1 лютого 2015 у Wayback Machine.], при Будинку культури, був створений професійний естрадний ансамбль «Надія любові» [Архівовано 5 квітня 2016 у Wayback Machine.], (по першої пісні, з якої розпочинався концерт). Штат Будинку культури підбирався так, щоб музичні працівники, окрім основної роботи, брали активну участь в ансамблі, не просто працювали і репетирували, а також і їздили з концертами по Одеської області. Де тільки не виступав ансамбль у Будинках культури і в санаторіях, на польових станах, на заводах і фабриках, у монументів і пам'ятників. На бас-гітарі грав наймолодший Руслан Кросовський, що закінчив Одеську консерваторію ім. А. В. Нежданової, (зараз Одеська національна музична академія імені А. В. Неждановой). Ударниками були Сергій Данько і Микола Біляєв. На ритм-гітарі грав Валерій Варзар, а на соло-гітарі грав Валерий Кушнир. Обоє, але в різні роки, були керівниками ВИА «Будинку культури». Перший був звукорежисером ансамблю недовго, а другим був аранжувальником, закінчив Одеське училище культури (зараз Одеське училище мистецтва і культури ім. К. Ф. Данькевича [Архівовано 1 лютого 2015 у Wayback Machine.]). Головним звукорежисером був Сергій Киселев. Він закінчив Музикально — педагогічний факультет, (зараз Факультет музичної та хореографічної освіти) Південноукрїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. У концертах брали участь учні Валентина Івановича по вокалу: Марина Селифанова, Юрій Подгорний і Іван Черничук, також Вокально-танцювальний дует «Натхнення» у складі Оксани Залізняк і Лілії Заяць. Вірші для пісень писав Михаїл Романчук. Музичним керівником «Будинку культури» і естрадного ансамблю була Валентина Загороднюк. До того ж вона також писала музику і непогано співала, закінчила ПГПУ ім. К. Д. Ушинського (зараз Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського). Художнім керівником, солістом — вокалістом ансамблю, автором пісень і віршів був Валентин Женевський. За 10 років роботи естрадного ансамблю «Надія любові» мінялися музиканти, але дух творчості любові залишився в колективі.

Композиторська пісенна творчість

• «Надежда любви» [Архівовано 5 квітня 2016 у Wayback Machine.] (муз. і сл. В. Женевського)
• «Воспоминания» [Архівовано 26 березня 2016 у Wayback Machine.] (муз. і сл. В. Женевського)
• «Девчонка стройная» (муз. і сл. В. Женевського)
• «Я тебе не верю» [Архівовано 5 квітня 2016 у Wayback Machine.] (муз. і сл. В. Женевського)
• «Что же делать» [Архівовано 27 березня 2016 у Wayback Machine.] (муз. і сл. В.Женевского)
• «Твоєй мечтой хочу прожить» [Архівовано 29 березня 2016 у Wayback Machine.] (муз. і сл. В.Женевського)
• «А дождь идёт» [Архівовано 26 березня 2016 у Wayback Machine.] (муз. і сл. В.Женевського)
• «Ах, мадам, ти мадам» [Архівовано 4 квітня 2016 у Wayback Machine.] (муз. і сл. В.Женевського)
• «Одесситка» [Архівовано 28 березня 2016 у Wayback Machine.] (муз. і сл. В.Женевського)
• «Из Америки приеду» [Архівовано 4 квітня 2016 у Wayback Machine.] (муз. і сл. В.Женевського)
• «Накануне» (В. Женевський — Н. Дорізо)
• «Ти меня обманула, девчонка» [Архівовано 26 березня 2016 у Wayback Machine.] (В. Женевський — М. Романчук)
• «Судьба» [Архівовано 27 березня 2016 у Wayback Machine.] (В. Женевський — В. Загороднюк)
• «Ехали казаки» [Архівовано 1 квітня 2016 у Wayback Machine.] (В. Женевський — Л. Сафонов)
• «Иван-Чай» [Архівовано 28 березня 2016 у Wayback Machine.] (В. Женевський — Г. Вегова)
• «Родные места» [Архівовано 28 березня 2016 у Wayback Machine.] (В. Женевський — вірші невід. автор)
• «Не плач, моя мама, не плач» [Архівовано 26 березня 2016 у Wayback Machine.] (В. Женевський — М. Романчук)
• «Любовь ушла» (В. Женевський — М. Романчук)
• «Ах, рулетка» (В. Женевський — М. Романчук)
• «Захолустье» [Архівовано 28 березня 2016 у Wayback Machine.] (В. Женевський — М. Романчук)
• «Мой дружок» (муз. і сл. В.Женевського)
• «Полюбила я тебя» (муз. і сл. В.Женевського)
• «Я тебя не виню» (муз. і сл. В.Женевського)
• «Я так люблю тебя, родная» (муз. і сл. В.Женевського)
• «Погадай же мне, цыганка» (муз. і сл. В.Женевського)
• «Белый танець» (В. Женевський — Л. Льдова)
• «Над окошком кружит птица» (В. Женевський — В. Загороднюк)
• «Маленькая растерянная песня» (В. Женевський — В. Доліна)
• «Зачем нужна была война» (В. Женевський — М. Романчук)
• «Свидание» (В. Женевський — В. Загороднюк)
• «Эстрадная пьеса» [Архівовано 1 квітня 2016 у Wayback Machine.] (В. Женевського)

Педагогічна діяльність і концертні виступи

У 1998 році Валентин Іванович став займатися педагогічною діяльністю. Старший викладач: вокального відділення за спеціальністю «Академічний спів», Хмельницького музичного училища В. І. Заремби [Архівовано 19 січня 2015 у Wayback Machine.]; кафедри музики Педагогічного факультету, Ізмаїльського державного гуманітарного університету; [Архівовано 31 березня 2020 у Wayback Machine.] кафедри хорового диригування і вокалу Факультету мистецтв і архітектури, Придністровського державного університету ім. Т. Г. Шевченка [Архівовано 29 жовтня 2017 у Wayback Machine.] студії сольного співу методичного центру, Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського. За цей період учні студії сольного співу неодноразово ставали лауреатами міських, обласних, всеукраїнських та міжнародних фестивалів і конкурсів. Педагогічну роботу поєднує з концертними виступами.

На концерті, присвяченому 45-річчю Педагогічного факультету ІДГУ, виконав неаполітанську пісню «Пристрасть» (Н. Валенте — Е. Тальяфері.) [Архівовано 1 квітня 2016 у Wayback Machine.] У 26-го грудні 2002 р. на вечорі присвяченому 40-річчю творчій діяльності завідувачці відділенням мистецтв ПГУ ім. Т. Г. Шевченка, диригентові та керівнику Камерного жіночого хору професору Н. В. Окушко, [Архівовано 19 січня 2015 у Wayback Machine.] виконав пісню «Люблю тебе» (Е.Гріг — Г.Андерсен) та «Торжественну пісню»(М. Магомаєв — Р.Рождественський), [Архівовано 28 березня 2016 у Wayback Machine.] а в фіналі з Лідією Сізіневою, виконали дует «Сільви і Едвіна» з оперети «Сільва». Концерти також проходили в містах і районах ПМР. До 60-річчя перемоги у Великій Вітчизняній війні біля Меморіалу воїнам, які загинули в цій війні в с. Прилиманське, Валентин Женевський виконав «Бухенвальський набат» (В.Мураделі — А.Соболева). В одному з концертів у залі ЮНПУ ім. К. Д.  Ушинського заспівав арію «Містера Ікса» з оперети «Принцеса цирку» (І.Кальман — І.Зарубіна, О. Фадєєва). Голос Женевського красивого тембру, повного діапазону, камерний невеликий, хоча і польотний драматичний баритон. До репертуару співака входять старовинні арії XVII—XVIII століть, пісні та романси російських, азербайджанських і зарубіжних композиторів. З арій, з опер перевагу віддає партіям драматичного баритона. Шанувальники таланту Женевського відзначають музичність красиво побудованої фрази, до того ж, незважаючи на камерний профіль, головний козир Женевського у співі — в виконувався твір він вкладає всю душу, у нього величезна сила волі і велика працездатність, що дозволяє з невеликого голоси домагатися його повноцінного звучання.

Сім'я

• Батьки: Батько — Нуралієв Ібрагім Мамедовіч [Архівовано 19 січня 2015 у Wayback Machine.] (21.XII.1924–14.X.2003), працівник міліції;
• Мати — Женевська Анастасія Івановна [Архівовано 19 січня 2015 у Wayback Machine.] (11.IV.1918–06.VI.1985), залізничниця;
• Одружений: Перша дружина (1977—1980) — Тетяна Ільїнська (14.V.1956);
• Друга дружина (1984—1990) — Надія Кудрявцева, (11.IV.1951);
• Третя дружина (з 1998) — Ольга Женевська, [Архівовано 19 січня 2015 у Wayback Machine.] (19.XI.1955).
• Діти: Дочка - Катерина Пешехонова і Зять - Олександр Пешехонов [Архівовано 12 січня 2015 у Wayback Machine.](07.VII.1979) і (16.VIII.1979);
• Син (Ольги) - Олексій Багрій і Невістка — Світлана Багрій [Архівовано 16 січня 2015 у Wayback Machine.] (22.VIII.1975) і (21.VII.1984].
• Онуки — Вероніка (21.XI.2000), Валерія (23.II.2007) та Артем (21.IV.2007)
• Брати: Нуралієв Тофік (1950), Нуралієв Ариф (12.XII.1958), Нуралієв Акиф (8.VIII.1961), Нуралієв Асиф (27.VII.1970)
• Сестри: Нуралієва Нарханум (22.I.1964) і Рахманова Наргиз (7.III.1975)

Відеофільми — концерти (список)

• 1990 р. Девчонка стройная [Архівовано 27 березня 2016 у Wayback Machine.]
• 1998 р. Майский вальс
• 2005 р. «Город которого нет»;
• 2005 р. «Женщина любимая» [Архівовано 1 квітня 2016 у Wayback Machine.];
• 2005 р. «Свадьба»;
• 2005 р. «O sole mio»;
• 2005 р. «Мама»;
• 2007 р. «В. Женевский с внуком Артемом»;
• 2009 р. «Моя Одеса» [Архівовано 3 квітня 2016 у Wayback Machine.];
• 2011 р. «Сторінка Пам'яті, покійних музикантів» [Архівовано 4 квітня 2016 у Wayback Machine.];
• 2011 р. Бухенвальдский набат;
• 2011 р. Благодарю тебя;
• 2011 р. Надежда любви [Архівовано 5 квітня 2016 у Wayback Machine.];
• 2011 р. «Фото — відео альбом на музику В. Женевського» [Архівовано 1 квітня 2016 у Wayback Machine.]
• 2016 р. Город мой Баку
• 2017 р. Пам'яті М. Глинки (2 — відділення)
• 2017 р. Пам'яті М. Глинки

Дискографія (список альбомів)

• 1984 р. № 01.«Благодарю тебя» [Архівовано 18 березня 2016 у Wayback Machine.]; № 02.«Пока я помню — я живу» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.];
• 1986 р. № 03. «Caro mio ben» [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]; № 04.«Верные друзья» [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.];
• 1987 р. № 05.«Мелодия» [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.];
• 1990 р. № 06.«Надежда любви» [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.];
• 1991 р. № 07.«Весенний край» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]; № 08.«Не гордись» [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.];
• 2000 р. № 09.«Избранные произведения» [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.];
• 2002 р. № 10.«Я не сержусь» [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]; № 11.«Средь шумного бала» [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
• 2004 р. № 12.«Catari» [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]; № 13.«Santa Lucia» [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.];
• 2005 р. № 14.«Guardo che luna» [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]; № 15.«Come primo» [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]; № 16.«Путники в ночи» [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.];
• 2006р № 17.«О, если мог выразить в звуке» [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.];
• 2007 р. № 18.«А годы летят» [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.];
• 2008 р. № 19.«Я люблю тебя жизнь» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]; № 20 ."С любовью к женщине" [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.];
• 2009 р. № 21.«Дивлюсь я на небо» [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]; № 22.«Любимая женщина» [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]; № 23.«Вечерний звон» [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.];
• 2010 р. № 24. «Оперные арии российских композиторов» [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]; № 25.«Тёмная ночь» [Архівовано 19 березня 2016 у Wayback Machine.];
• 2011 р. № 26.«Оперные арии зарубежных композиторов» [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]; № 27.«Поклонимся великим тем годам» [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.];
• 2012 р. № 28.«Любимый город» [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.];
• 2013 р. № 29.«Если повезет чуть — чуть» [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]; № 30.«Любви негромкие слова» [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.].

Нагороди, почесні звання

• Почесна грамота Одеського обласного комітету профспілки робітників агропромислового комплексу [1] [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (21.06.1991 р. м. Одеса);
• Почесна грамота Авангардівськой селищної Ради [2] [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (1998 р. смт «Авангард», Одеська область)
• Почеснаграмота Міністерства освіти України [3] [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (Указ № 491 від 22.07.1999 р. м. Київ);
• Почесна грамота національного центру естетичного виховання дітей і молоді… [4] [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (№ 816 від 12.09.2002 р. № 89, м. Київ);
• Грамота начальника управління освіти і науки [5] [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (2003 р. м. Одеса);
• Почесна грамота Одеської обласної державної адміністрації [6] [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (2004 р. м. Одеса);
• Почесна грамота Методцентру ПНПУ ім. К. Д. Ушинського [7] [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (17.03.2011 р. м. Одеса);
• Диплом лауреата I премії Всесоюзного конкурсу хорових колективів у Криму «Пісня над затокою» (№ 572, 10.08.1980 р. м. Севастополь);
• Диплом лауреата I ступеню Х Всеукраїнського фестивалю -конкурсу «Таланти твої, Україно» [8] [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (789 24-29 06.2000 р. м. Южне);
• Диплом Всеукраїнського конкурсу патріотичної пісні «Україно, зоре моя…» [9] [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (16.12.2000 р. м. Донецьк);
• Нагрудний знак «Відмінник освіти України» (№ 610-к від 17.08.2001 р. м. Київ)[10] [Архівовано 20 січня 2015 у Wayback Machine.];
• Медаль«Зірка української естради» ООВТС «АДЕМ України» [Архівовано 20 січня 2015 у Wayback Machine.](Серия А, № 000006, 21.12.2014 р. м. Одеса);
• «Заслужений артист естрадного мистецтва України»[11] [Архівовано 19 січня 2015 у Wayback Machine.].(№ 38,28.02.2011 р. м. Київ)[12] [Архівовано 20 січня 2015 у Wayback Machine.],
• «Заслужений діяч естрадного мистецтва України» [13] [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (№ 219,18.02.2015 р. м. Київ) [14] [Архівовано 19 березня 2016 у Wayback Machine.]

Досягнення учнів

• Лауреати Всеукраїнських и Міжнародних фестивалів — конкурсів:
• «Таланти твої, Україно!»; «Україно, зоре моя»; «Весняна рапсодія»;
• «Веселі канікули осені»; «Українське бельканто»;
• «Вокального та диригентського мистецтва»; «Наш дім — Придністров'я»;
• «Артек запалює зірку»; «У Чорного моря»; «Золота нота»;
• «Юність, натхнення, талант»; «Сонце, молодість, краса» і «Сергіївські зорі»;
• Лауреатами цих фестивалів — конкурсів у різні роки (2000—2008),
• Стали учні Валентина Івановича:
• Вишнякова Ольга, Єсипенко Світлана, Грабовий В'ячеслав,
• Демічева Жанна, Луцеко Сергій і Білоус Олена;
• Попова Юлія и Мальчук Віталій стали (двічі);
• Сердюк Олена (5 разів) і Бойченко Віталій (6 разів).

Примітки

• Головна сторінка офіційний сайт В. Женевського [Архівовано 25 липня 2013 у Wayback Machine.]
• Біографія В. Женевського [Архівовано 23 грудня 2014 у Wayback Machine.]
• Детальніша біографія В. Женевського [Архівовано 1 січня 2015 у Wayback Machine.]
• Ще детальніша біографія В. Женевського
• Родинне фото В. Женевського [Архівовано 23 грудня 2014 у Wayback Machine.]
• Хобі (мої малюнки) В. Женевського [Архівовано 23 грудня 2014 у Wayback Machine.]
• Туди, де натхнення живе [Архівовано 19 січня 2015 у Wayback Machine.]
• Фото відомих людей (друзів) В. Женевського [Архівовано 23 грудня 2014 у Wayback Machine.]
• Історія Баку і бакинців
• А чи була дівчинка? [Архівовано 10 січня 2015 у Wayback Machine.]
• Фото Валентина Женевського [Архівовано 19 січня 2015 у Wayback Machine.]
• Автограф Едіти П'єхи [Архівовано 19 січня 2015 у Wayback Machine.]
• Вірші від прихильниці творчості В. Женевського [Архівовано 19 січня 2015 у Wayback Machine.]
• Браво, «Українське бельканто»- 2002! [Архівовано 22 січня 2015 у Wayback Machine.]
• Афіша в 90-х років ансамблю «Надія любові» [Архівовано 1 лютого 2015 у Wayback Machine.]
• На репетиції ансамблю «Надія любові» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Один із засновників ансамблю Надія любові [Архівовано 1 лютого 2015 у Wayback Machine.]

Посилання

• Персональний сайт Валентина Женевського [Архівовано 25 липня 2013 у Wayback Machine.]
• Офіційний канал В. Женевського You Tube [Архівовано 7 грудня 2021 у Wayback Machine.]
• Видео виступів В. Женевського і його учнів You Tube [Архівовано 23 грудня 2014 у Wayback Machine.]
• Валентин Женевський — Google+ [Архівовано 20 березня 2015 у Wayback Machine.]
• Естрада: Пісні на музику В. Женевського [Архівовано 23 грудня 2014 у Wayback Machine.]
• Фонограми (мінус) на музику В. Женевського [Архівовано 23 грудня 2014 у Wayback Machine.]
• Класика: Оперна і камерна музика у виконання В. Женевського [Архівовано 23 грудня 2014 у Wayback Machine.]
• Старовинні арії XVI—XVIII вв. у виконання В. Женевського [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Оперні арії російських композиторів у виконання В. Женевського [Архівовано 23 грудня 2014 у Wayback Machine.]
• Оперні арії зарубіжних композиторів у виконання В. Женевського [Архівовано 23 грудня 2014 у Wayback Machine.]
• З оперет і мюзиклів у виконання В. Женевського [Архівовано 23 грудня 2014 у Wayback Machine.]
• Романси російських композиторів у виконання В. Женевського [Архівовано 23 грудня 2014 у Wayback Machine.]
• Романси зарубіжних композиторів у виконання В. Женевського [Архівовано 23 грудня 2014 у Wayback Machine.]
• Неаполітанські пісні у виконання В. Женевського [Архівовано 23 грудня 2014 у Wayback Machine.]
• Російські народні пісні у виконання В. Женевського [Архівовано 23 грудня 2014 у Wayback Machine.]
• Старовинні російські пісні у виконання В. Женевського [Архівовано 23 грудня 2014 у Wayback Machine.]
• Естрада: Пісні на музику А. Бабаджаняна у виконання В. Женевського [Архівовано 23 грудня 2014 у Wayback Machine.]
• Пісні на музику А. Пахмутової у виконання В. Женевського [Архівовано 23 грудня 2014 у Wayback Machine.]
• Пісні на музику О. Фельцмана у виконання В. Женевського [Архівовано 23 грудня 2014 у Wayback Machine.]
• Пісні на музику Т. Хренникова у виконання В. Женевського [Архівовано 23 грудня 2014 у Wayback Machine.]
• Пісні на музику російських композиторів у виконання В. Женевського [Архівовано 23 грудня 2014 у Wayback Machine.]
• Пісні на музику зарубіжних композиторів у виконання В. Женевського [Архівовано 23 грудня 2014 у Wayback Machine.]
• Пісні на музику азербайджанських композиторів у виконання В. Женевського [Архівовано 23 грудня 2014 у Wayback Machine.]
• Пісні на музику українських композиторів у виконання В. Женевського [Архівовано 23 грудня 2014 у Wayback Machine.]
• Пісні військових років у виконання В. Женевського [Архівовано 23 грудня 2014 у Wayback Machine.]