ЗПУ-1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ЗПУ-1
Боєць батальйону «Айдар» за ЗПУ-1 у Луганській області
Боєць батальйону «Айдар» за ЗПУ-1 у Луганській області
ТипБуксируемая зенітна установка
ПоходженняСРСР СРСР
Історія використання
На озброєнні1949 — т. ч.
ОператориДив. «Оператори»
ВійниКорейська війна
Війна у В'єтнамі
Шестиденна війна
Війна Судного дня
Війна за незалежність Намібії
Війна в Афганістані (1979—1989)
Ірано-іракська війна
Операція «Буря в пустелі»
Війна в Іраку
Війна в Афганістані (2001–2021)
Російсько-українська війна (з 2014)
Історія виробництва
РозробникЗавод № 2
Розроблено19471949
Виготовленняіз 1949
Характеристики
Вага437 кг
Довжина3 380 мм
Довжина ствола1 346 мм
Ширина1 660 мм
Висота960 — 2 130 мм
Обслуга5 осіб

Снаряд14,5×114 мм
Калібр14,5 мм
Діякороткий хід ствола, поворотний затвор
Підвищення-10 — +90
Траверс360
Темп вогню550—600 постр./хв
Дульна швидкість990 — 1 000 м/с
Дальність вогню
Максимальна2 000 м
Система живленнястрічкве
ПрицілПУ, ВК-4

Головне
озброєння
56-П-562
Дорожній просвіт300

ЗПУ-1 у Вікісховищі

ЗПУ-1 — радянська зенітна кулеметна установка.

Історія створення

[ред. | ред. код]

У 1947 році за тактико-технічними вимогами ГАУ на заводі № 2 розпочалася розробка ЗПУ-1 — установки, яка використовує один 14,5 мм кулемет С. В. Владімірова.

Було розроблено два проєкти. Найкращим був визнаний проєкт Г. Ф. Шафірова. Проте дослідний зразок ЗПУ-1, виготовлений за цим проєктом, не витримав полігонних випробувань.

У березні 1948 року розглядалися ще чотири проєкти ЗПУ-1: два з них були розроблені Г. Ф. Шафіровим та Іваном Лєщинським[ru], два інших — Євгенієм Водоп'яновим[ru] та Євгенієм Рачинським[ru]. На етапі проєктування найкращим було визнано проєкт Євгенія Водоп'янова та Євгенія Рачинського.

У 1948 році було розроблено технічний проєкт установки та створено дослідний зразок. Того ж року зразок пройшов полігонні та військові випробування.

Установка була прийнята на озброєння у 1949 році, і того ж року було розпочато серійне виробництво ЗПУ-1.[1].

Опис конструкції

[ред. | ред. код]

Основним завданням ЗПУ-1 є оборона піхотних підрозділів від літальної техніки, що діє на висотах до 1,5 км, а також для боротьби з легкоброньованою наземною технікою на відстані до 1 км.[2]

Основними складовими частинами ЗПУ-1 є кулемет, основа, колісний хід та прицільні пристрої. Колісний хід призначений для буксирування ЗПУ-1 в похідному положенні і складається з двох колес з основою. При переведенні ЗПУ-1 в бойове положення або при зберіганні колеса піднімаються, а установка поміщається основою на ґрунт. На основі знаходиться погон із поворотною платформою. На платформі розміщена люлька з кулеметом.[2][3]

Озброєння

[ред. | ред. код]

Як озброєння використовується 14,5 мм кулемет КПВ. Для ведення вогню, ЗПУ-1 забезпечена ручним та ножним механізмами спуску. До номенклатури боєприпасів входять бронебійно-запальні кулі Б-32 і БС-41, бронебійно-запально-трасуючі кулі БЗТ, а також пристрілювально-запальні кулі ЗП. Боєкомплект розміщений у коробках із кулеметними стрічками. У кожній стрічці по 150 набоїв.[2]

Приціли

[ред. | ред. код]

Для наведення на повітряні цілі на ЗПУ-1 розміщений зенітний коліматорний приціл ВК-4. Вогонь ведеться за допомогою видимих даних про ціль (швидкість, ракурс, видимий напрямок польоту цілі). Вогонь може вестись у двох режимах: супровідному та загороджувальному.[4] Під час стрільби по наземних об'єктах прицілювання здійснюється через укорочений оптичний приціл ПУ. Приціл встановлюється за допомогою спеціальної розрізної втулки на корпус прицілу ВК-4.[5]

Оператори

[ред. | ред. код]

Служба та бойове застосування

[ред. | ред. код]

Бойове застосування

[ред. | ред. код]
  1. Корейська війна — використовувалася китайською Народною Добровольчою Армією[en] проти ворожих цілей, що низько летять[7]
  2. Війна у В'єтнамі — широко застосовувалися військами Північного В'єтнаму проти повітряних військ США. У ході застосування за допомогою ЗПУ-1 збивалися переважно вертольоти типу Bell UH-1 Iroquois, також були зафіксовані випадки знищення Sikorsky S-61 Sea King. В'єтнамці цінували ЗПУ-1 за низьку вартість та простоту використання. Типова тактика застосування полягала в установці двох або трьох одиниць ЗПУ-1 (а іноді разом із ЗПУ-2 та ЗПУ-4) на околицях джунглів, де розвідка ВПС США була не в змозі виявити позиції ППО, але при цьому розрахунки установок мали широкий огляд та можливість безперешкодного ведення вогню. Після закінчення війни частина в'єтнамських ЗПУ-1 була передана в Лаос і Камбоджу[7]
  3. Шестиденна війна — масово застосовувалися єгипетськими та сирійськими військами, проте через низький рівень організації, величезна кількість ЗПУ-1 дісталося як трофеї ізраїльтянам, які озброювали трофейними установками свої резервні підрозділи[7]
  4. Війна Судного дня — використовувалися єгипетськими та сирійськими військами у другорядних операціях[7]
  5. Війна за незалежність Намібії — невелика кількість ЗПУ-1 була поставлена із СРСР через Кубу партизанам СВАПО. Застосовувалися переважно для ураження наземних цілей. Відомий випадок знищення БМП Ратель вогнем із ЗПУ-1[7]
  6. Війна в Афганістані (1979—1989) — кілька ЗПУ-1 було передано військам ДРА. Трофейні ЗПУ-1 використовувалися афганськими моджахедами переважно проти наземних цілей. Проте порівняно малі розміри дозволяли ховати ЗПУ-1 у складках місцевості (що не дозволяли робити розміри, наприклад, ЗУ-23-2) та влаштовувати засідки зі змінним успіхом на гелікоптери Мі-8 або Мі-24[7]
  7. Ірано-іракська війна — у великій кількості використовувалися іракською армією. Імовірно, кілька гелікоптерів іранських ВПС було збито за допомогою ЗПУ-1[7]
  8. Операція «Буря в пустелі» — використовувалися іракськими військами як стаціонарні вогневі точки, деяка кількість ЗПУ-1 була захоплена військами США як трофеї[7]
  9. Війна в Іраку — застосовувалися іракськими військами при організації наземних засідок[7]
  10. Війна в Афганістані (2001–2021) — використовувалися рухом Талібан проти військ НАТО, запчастини постачалися Китаєм через Пакистан[7].
  11. Російсько-українська війна (з 2014) — використовуються Збройними силами України.[20][21]

Збережені екземпляри

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Зенитные пулемётные установки (рос.). Вестник ПВО. 15 листопада 2004. Архів оригіналу за 12 квітня 2009. Процитовано 12 січня 2012.
  2. а б в 14,5-мм одиночная зенитная пулемётная установка конструкции Водопьянова и Рачинского, стр. 3—7
  3. 14,5-мм одиночная зенитная пулемётная установка конструкции Водопьянова и Рачинского, стр. 166
  4. 14,5-мм одиночная зенитная пулемётная установка конструкции Водопьянова и Рачинского, стр. 151
  5. 14,5-мм одиночная зенитная пулемётная установка конструкции Водопьянова и Рачинского, стр. 161
  6. The Military Balance 2010. — P. 296.
  7. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ZPU-1 and ZPU-2 towed AAA (англ.). Архів оригіналу за 30 грудня 2012. Процитовано 2 листопада 2012.
  8. The Military Balance 2010. — P. 333.
  9. The Military Balance 2010. — P. 398.
  10. The Military Balance 2010. — P. 299.
  11. The Military Balance 2010. — P. 412.
  12. The Military Balance 2010. — P. 416.
  13. The Military Balance 2010. — P. 331.
  14. розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 р. N 1022-р. Архів оригіналу за 21 листопада 2016. Процитовано 28 травня 2022.
  15. Вартові неба підвищують свою бойову майстерність на полігоні [Архівовано 19 січня 2015 у Wayback Machine.] // офіційний сайт Міністерства оборони України від 13 вересня 2014
  16. На Новомосковському загальновійськовому полігоні триває активна бойова підготовка частин та підрозділів Збройних Сил України [Архівовано 8 квітня 2015 у Wayback Machine.] // офіційний сайт міністерства оборони України від 25 жовтня 2014
  17. The Military Balance 2018. — P. 453.
  18. The Military Balance 2018. — P. 454.
  19. The Military Balance 2010. — P. 80.
  20. На Донеччині військові «полювали» на ворожі дрони. ukrinform.ua. Укрінформ. 27 жовтня 2020. Архів оригіналу за 28 травня 2022. Процитовано 28 травня 2022.
  21. Як українські військові тренувалися стріляти із зенітних установок та кулеметів. 24tv.ua. 24 Канал. 18 квітня 2017. Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 28 травня 2022.

Література

[ред. | ред. код]
  • 14,5-мм одиночная зенитная пулемётная установка конструкции Водопьянова и Рачинского ЗПУ-1. Руководство службы. — М. : Военное издательство Военного министерства Союза ССР, 1952. — 264 с.

Посилання

[ред. | ред. код]