Зварич Петро Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петро Зварич
Загальна інформація
Народження1917(1917)
с. Бугаївка, нині Дубенський район, Рівненська область
Смерть1944(1944)
с. Буща, нині Рівненський район, Рівненська область
Псевдо«Славко», «Яр»
Військова служба
Приналежність Українська держава (1941)
Вид ЗС УПА
 ОУНР
ФормуванняУПА-Південь
Війни / битвиДруга Світова війна
Командування
1943 — грудень 1944 Шеф зв'язку УПА-Південь
1942 — 1943 Співробітник референтури зв'язку окружного проводу ОУНР
Нагороди та відзнаки
Срібний Хрест Заслуги

Петро Костянтинович Зварич (псевдо: «Славко», «Яр»; 1917, с. Бугаївка, нині Дубенський район, Рівненська область — грудень 1944, с. Буща, нині Рівненський район, Рівненська область) — український військовик, шеф зв'язку УПА-Південь, лицар Срібного хреста заслуги УПА[1].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Член ОУН із 1938 року. Співробітник референтури зв'язку окружного проводу ОУНР (1942—1943), шеф зв'язку Крайового проводу ОУН на ПЗУЗ та УПА-Південь (1943-12.1944).

Загинув під час облави у грудні 1944 року на хуторі с. Буща Здолбунівського району Рівненської області[2].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Відзначений Срібним хрестом заслуги УПА (8.10.1945).

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Літопис УПА. Нова серія. Т. 8: Волинь, Полісся, Поділля: УПА та запілля 1944—1946 / HAH України. Інститнт української археографії тa джерелознавства ім. М. С. Грушевського; Видавництво «Літопис УПА» та ін. — Київ-Торонто, 2006—1448 с. ISBN 966-96340-5-9
  2. Записки повстанця [Текст] / Микола Андрощук-«Вороний»; ред. Ігор Марчук. — Л.; Торонто: Літопис УПА, 2011. — 127 с.: рис. — Літопис Української Повстанської Армії. Серія «Події і люди»; кн. 13

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  • Архів ЦДВР. — Ф. 9. — Т. 29. — Од. зб. 10. — Арк. 1.
  • ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 60. — Арк. 244.
  • Літопис УПА. Нова серія. Т. 24: Золочівська округа ОУН: Організаційні документи. 1941—1952 / упоряд. Михайло Романюк. — Київ; Торонто, 2014. — С. 826.