Брись Олексій Семенович

Брись Олексій Семенович
Брись Олексій в 1940-ві
Народився	15 грудня 1921(1921-12-15) с. Рачині, нині Горохівський район, Волинська область, Україна
Помер	6 січня 2015(2015-01-06) (93 роки) Львів
Поховання	Івано-Франківськ
Національність	українець
Посада	курінний УПА у Військовій окрузі ВО «Турів»
Партія	ОУН

Олексій (Леонід) Семенович Брись (псевдо: «Остап») (15 грудня 1921, с. Рачині, нині Горохівський район — 6 січня 2015, Львів) — командир куреня УПА у Військовій окрузі ВО «Турів».

Юні роки

Олексій Брись народився 15 грудня 1921 в с. Рачині (нині Горохівського району, Волинська область, Україна) на Волині.

Після закінчення польської школи у рідному селі, Горохівської гімназії та здобуття атестата про середню освіту вже при радянській владі Олексій Брись вступив на фельдшерський факультет Львівського медінституту. Але після першого курсу почалась війна і Олексій повернувся додому.

Друга світова війна

Як тільки німці дозволили відкрити українські школи, Брись почав працювати викладачем фізкультури в Горохівській гімназії, а після її закриття за завданням ОУН перейшов на роботу викладача в уряд праці («арбайтзант»). Там увійшов у довір'я до начальниці цієї установи на прізвище Тіс і завдяки цьому допомагав багатьом уникнути вивезення на роботу в Німеччину.

За твердженням члена Братства ветеранів УПА Волинського краю Йосипа Іванюка, у селі Зборишеві, було зірвано до вивезення цілий етап людей.

Бойовий шлях

На шлях збройної боротьби проти німецьких окупантів став з 12 вересня 1942.

Брись Олексій був курінним УПА на Горохівщині ВО «Турів» з 1943 р. по 1944 р. Його курінь налічував близько 4 сотень бійців, які проводили активні бойові дії проти регулярних сил німецької армії.

До головних боїв куреня відносять:

• бій 21 березня 1943 за здобуття райцентру Горохів і звільнення арештованих,
• знищення прикордонної застави у Миколаєві чотою «Вітролома»,
• розгром жандармської колони з 10 машин у квітні 1943,
• розгром концтабору в с. Лобачівці та звільнення полонених,
• оборона Свинаринської Січі від «червоних партизанів»,
• евакуація важкої зброї на Горохівщину.

За однією з версій, підрозділами куреня, а саме роєм «Тараса» та чотою «Вишні», на початку травня 1943 був убитий обергрупенфюрер СА Віктор Лютце.

У серпні 1943 чота «Берези» (Марценюк Андрій) вела бої біля с. Загорова.

Полон. Заслання. Політична активність на засланні

У лютому 1944 Олексія Брися було схоплено радянською розвідкою й опісля кинуто до концтабору.

Вироком Військового трибуналу 1-го Українського фронту 13 серпня 1944 року засуджений за ст. 54-1а, 54-11 КК СРСР до 10 років виправно-трудових таборів та обмеження волі на 5 років. Покарання відбував у Печлазі та Мінлазі.

Перебуваючи на засланні Олексій Брись проводив активну діяльність. Він був заступником голови товариства «Україна» у Воркуті, учасником Першого Конгресу українців в Росії.

Звільнений з ув'язнення 8 жовтня 1953 року.

Реабілітований 27 жовтня 1994 року прокуратурою Волинської області.

Доля родини

Старший брат загинув від рук гестапо, молодший — в боях з чекістами. Батько, матір, бабуся були у німецькому концтаборі, а після «звільнення» репресовані більшовиками. Батько помер з голоду в Казахстані, мати — у Воркуті. Дружина відбула 10 років у Норільську на засланні.

Див. також

• Командири УПА
• УПА-Північ
• ВО «Турів»
• Грацюк Григорій «Верховинець»
• Зінчук Тихон «Кубик»

Посилання

• Брись Олексій (Леонід) — «Остап»
• Курінному УПА Олексію Брисю — 90 років
• Іван Ольховський, З життєпису курінного УПА Олексія Брися^{[недоступне посилання з червень 2019]}
• Володимир Ковальчук, Скільки ж солдатів було в УПА? Секрети розкриває Клим Савур
• Запис № 117941 у Національному банку репресованих