Троцюк Григорій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Троцюк Григорій
УПА погон 09 - Сотник.svg Сотник
Троцюк Григорій.jpg
Загальна інформація
Народження 1917 або 1920
с. Яблунне, Березнівський район, Рівненська область
Смерть 11 грудня 1951(1951-12-11)
с. Радомишль, Луцький район, Волинська область
Псевдо «Верховинець», «Віталій», «Дем'ян», «Іван», «4860»
Військова служба
Приналежність Flag of Ukraine.svg Українська держава (1941)
Вид ЗС OUN-B-01.svg ОУН
UPA-Zaslugy1.png УПА
Командування
6-а бригада «Помста Крут», «ім. Назара»
Західна ВО «Завихост»
Нагороди та відзнаки

Срібний Хрест Бойової Заслуги 1 класу — 23.10.1948

Троцюк Григорій (псевдо: «Верховинець», «Віталій», «Дем'ян», «Іван», «4860» ) (* 1917 або 1920, с. Яблунне, Березнівський район, Рівненська область — † 11 грудня 1951, с. Радомишль, Луцький район, Волинська область)  — командир бригади «6-а бригада «Помста Крут»», «ім. Назара» (Західна ВО «Завихост»)[1]

Лицар Срібного Хреста Бойової Заслуги 1-го класу.

Життєпис[ред. | ред. код]

Працював перекладачем у поліції під час німецької окупації. З весни 1943 в УПА. Цього ж року восени пройшов навчання у підстаршинській школі УПА «Дружинники», 6 грудня 1943 отримав звання хорунжого. Призначений командиром сотні у ВО-3 «Турів». На початку 1944 сотні у курені «Назара» (Климук-Крига) ВО-3 «Турів».

З листопада 1944 командир 6-ї бригади «Помста Крут» (зустрічається назва «Помста Полісся») Західна ВО «Завихост». З 1945 дана бригада називається «імені Назара». Бойові операції проводили на півночі Волині та на території Берестейської області Білорусі.

З 1946 року заступник крайового провідника ОУН Північно-Західного краю Івана Литвинчука та організаційний референт.

Загинув 11 грудня 1951 року у селі Радомишль Луцького району від вибуху бомби, що була вмонтована МГБ в батерею для радіо і передана повстанцям через агентів.

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений 23 жовтня 1948 року Срібним Хрестом Бойової Заслуги I класу.[2]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. П. Содоль. Українська Повстанча Армія 1943-49. Довідник. Нью-Йорк, «Пролог» 1994.
  2. ЛИЦАРІ СРІБНОГО ХРЕСТА БОЙОВОЇ ЗАСЛУГИ 1-ГО ТА 2-ГО КЛАСІВ