Казимир Сіхульський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Казимир Сіхульський
пол. Kazimierz Sichulski
Народження17 січня 1879(1879-01-17)[1][2][…]
Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина[1]
Смерть6 листопада 1942(1942-11-06)[1][4][5] (63 роки)
 Львів, Українська РСР, СРСР[1]
ПохованняЛичаківський цвинтар[6]
Країна Австро-Угорщина
 Польська Республіка
Жанрпортрет
НавчанняЛНУ ім. І. Франка, Краківська академія мистецтв, Віденська академія мистецтв і Академія Колароссі
Діяльністьхудожник, викладач університету, карикатурист, графік
Роки творчості1900[7]1942[7]
Відомі учніКульчицький Юрій Петрович і Симонович Юрій Семенович
Роботи в колекціїгалерея Бельведер, Національний музей у Варшаві, Національний музей у Кракові і Національний музей
Нагороди
офіцерський хрест ордена Відродження Польщі Золоті академічні лаври Хрест Незалежності

CMNS: Казимир Сіхульський у Вікісховищі

Казими́р (Казімеж) Сіху́льський (пол. Kazimierz Sichulski; 17 січня 1879, Львів — 6 листопада 1942, там само) — польський живописець і графік; член товариства «Зеспул» з 1911 року (пол. Zespół)[8], товариства польських художників «Мистецтво» та віденського «Гаґенбунду».

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 17 січня 1879 року у місті Львові (тепер Україна) в сім'ї інженера-залізничника. Після закінчення гімназії з 1899 року навчався у Львівському університеті, пізніше — у Краківській академії образотворчих мистецтв, яку закінчив у 1908 році. Його викладачами, серед інших, були Юзеф Мегоффер, Леон Вичулковський, Станіслав Виспянський. У 1904 році був відзначений серед найкращих випускників Краківської академії срібною медаллю. Продовжив навчання у Віденській академії мистецтв та в академії Колароссі у Парижі. Різдво 1904 року відзначив в Татарові на Гуцульщині, що в подальшому вплинуло на мистецтво художника.

У 19201930-х роках — професор Державної промислової школи Львові, у 19301939 роках — Краківської академії мистецтв.

Помер у Львові під час німецької окупації 6 листопада 1942 року, після тяжкої хвороби. Був похований у родинному склепі Лянґнерів на Личаківському цвинтарі.

Творчість

[ред. | ред. код]

Займався живописом, рисуванням карикатур, співпрацював з часописами «Хохол», «Liberum Veto», «Вперед». Пробував себе в архітектурі та декоративно-ужитковому мистецтві — створював ескізи-картони килимів, вітражів, мозаїк, виконував плакати. Серед робіт:

гуцульської тематики
  • «Хата» (1905);
  • «Чорне ягня» (1904);
  • «Гуцулка» (1906);
  • «Гуцульські діти-сироти» (1906);
  • «Вербна неділя» (1906);
  • «Гуцульська Мадонна» (1914);
  • «Гуцульське весілля» (1924);
  • «Похід з полонин» (1925);
  • «Баба з когутом» (1926);
  • «Дівчина з ягнятком» (1940);
  • «Гуцул з возом» (1942);
  • портрети гуцулів;
інші
  • «Архангел Михаїл» (1913, літографія);
  • «Океаніда» (1913, гуаш);
  • «Іриси» (1917);
  • «Вакханалія» (1924);
  • «Ангел».

Автор плакатів:

Плакат «Вечір Виспянського у п'ятницю, 20 березня, у філармонії».
  • «Wieczór Wyspiańskiego w piątek, dnia 20 marca w Sali Filharmonii» (1908);
  • «XV Wystawa „Sztuki“ Kraków» (1911);
  • «V Międzynarodowe Targi Wschodnie we Lwowie 1925» (1925).

У 19101930-х роках брав участь у виставках у Німеччині, Австрії, Італії, Нідерландів, Бельгії, Фінляндії, США.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]