Координати: 46°52′57″ пн. ш. 31°1′50″ сх. д. / 46.88250° пн. ш. 31.03056° сх. д. / 46.88250; 31.03056

Калинівка (Одеський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Калинівка
Вулиця села
Вулиця села
Вулиця села
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Одеський район Одеський район
Тер. громада Визирська сільська громада
Код КАТОТТГ UA51100110060076300
Основні дані
Засноване до 1886 р.
Населення 493
Площа 0,97 км²
Густота населення 508,25 осіб/км²
Поштовий індекс 67530
Телефонний код +380 4855
Географічні дані
Географічні координати 46°52′57″ пн. ш. 31°1′50″ сх. д. / 46.88250° пн. ш. 31.03056° сх. д. / 46.88250; 31.03056
Середня висота
над рівнем моря
33 м
Водойми Тилігульський лиман
Місцева влада
Адреса ради 67543, Одеська обл., Одеський р-н, с. Визирка, вул. Олексія Ставницера, 56
Староста Ткаченко Микола Анатолійович
Карта
Калинівка. Карта розташування: Україна
Калинівка
Калинівка
Калинівка. Карта розташування: Одеська область
Калинівка
Калинівка
Мапа
Мапа

CMNS: Калинівка у Вікісховищі

Кали́нівка (МФА[kɐˈɫɪɲiu̯kɐ] ( прослухати); в минулому — Попівка) — село Визирської сільської громади в Одеському районі Одеської області. Населення становить 493 осіб.

Поблизу села створено ботанічний заказник місцевого значення «Калинівський».

Історія

[ред. | ред. код]

Станом на 1886 у селі Попівка Антоново-Кодинцівської волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 257 осіб, налічувалось 52 дворових господарства, існувала лавка[1].

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 8 жителів села[2].

Колишній орган місцевого самоуправління — Калинівська сільська рада.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 461 особа, з яких 211 чоловіків та 250 жінок.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 493 особи.[4]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 94,12 %
російська 4,46 %
молдовська 1,22 %
білоруська 0,20 %

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  2. Калинівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 4 жовтня 2019.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 4 жовтня 2019.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 4 жовтня 2019.