Санжійка
| село Санжійка | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Одеська область | ||
| Район |  Одеський район
| ||
| Громада | Дальницька сільська громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA51100130080077392 | ||
| Облікова картка | село Санжійка | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1792 | ||
| Населення | 791 особа (2001) | ||
| Площа | 2,262 км² | ||
| Густота населення | 349,69 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 67842 | ||
| Телефонний код | +380 4851 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 46°13′42″ пн. ш. 30°36′14″ сх. д. / 46.22833° пн. ш. 30.60389° сх. д.Координати: 46°13′42″ пн. ш. 30°36′14″ сх. д. / 46.22833° пн. ш. 30.60389° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
17 м | ||
| Водойми | р. Барабой, Чорне море | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 67842, Одеська область, Одеський район, с. Дальник, вул. Дружби 126 | ||
| Карта | |||
  Санжійка | |||
 Санжійка | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Санжі́йка — село Дальницької сільської громади в Одеському районі Одеської області в Україні. Населення становить 791 особа.
Історія[ред. | ред. код]
У 1792 році на березі Чорного моря поруч з небезпечним для кораблів місцем, де з'єднуються підводні течії з протоки Босфор і Керченської протоки був заснований військовий пункт Санджак, що складався з сторожової вежі і землянки, де розміщувалися солдати, що несли службу. Для попередження кораблів на вежі днем вивішувалися морські прапорці, а вночі — ліхтарі.[1] В 1921 році був заснований Санжійський маяк,[2] старий будинок побудовано в 1956 році. У районі маяка, в результаті ерозії ґрунту, нерідкі обвали берега,[1] у зв'язку з цим в кінці 2010 року нову будівлю маяка перенесли далі від берегової лінії, що підійшла до маяка занадто близько.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 17 жителів села[3].
Населення[ред. | ред. код]
Санжійку сміливо можна назвати «грецьким селом», адже тут мешкають переважно греки[джерело?].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 621 особа, з яких 285 чоловіків та 336 жінок.[4]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 786 осіб.[5]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 72,95 % |
| російська | 24,15 % |
| молдовська | 2,02 % |
| болгарська | 0,63 % |
| білоруська | 0,13 % |
Економіка[ред. | ред. код]
На території села працює СТОВ "Маяк", що спеціалізується на вирощуванні зернових та технічних культур. У селі працює багато фермерів, які вирощують виноград, кавуни та дині.
Туризм[ред. | ред. код]
Одним із найвідвідуваніших місць півдня України влітку є село Санжійка. Саме тут знаходиться однойменний маяк та мальовниче урвище над морем, які привертають увагу подорожуючих.
Діти з місцевої школи організовують оглядові екскурсії «Санжійка — перлина на березі Чорного моря» для вчителів з інших шкіл, учнів із сусіднього міста та іноземних гостей. Діти-екскурсоводи показують відвідувачам села будинок письменника Паустовського та маяк, місце на узбережжі, де любив виконувати пісні Висоцький, місця зйомок фільмів «Д'Артаньян і три мушкетери» та «Приморський бульвар». Після екскурсії гостей села пригощають юшкою зі свіжої риби, що водиться у водах Чорного моря, місцевими овочами та фруктами.[7]
Санжійка у літературі[ред. | ред. код]
Санжійка 4 рази зустрічається у книзі Констянтина Паустовського «Повесть о жизни. Время больших ожиданий».
Цікаві факти[ред. | ред. код]
На території місцевої школи встановлена сучасна теплиця. Школярі протягом року можуть знайомитись із повним циклом робіт у рослинництві, навчатися пересаджувати, обрізати, прищеплювати, підживлювати рослини, проводити дослідження в умовах закритого ґрунту. [8]
Фотогалерея[ред. | ред. код]
-
Вид з боку моря -
Будинки біля узбережжя -
Узбережжя -
Пам'ятник Паустовському у селі Санжійка -
Санжійський маяк. Вид зі сходу -
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Санжійський маяк [Архівовано 28 січня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ В Одесі як вдома, але в гостях. Архів оригіналу за 18 грудня 2008. Процитовано 24 січня 2015.
- ↑ Санжійка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Неймовірні села України 2020: Санжійка, Одеська область
- ↑ В неймовірному селі на Одещині з'явилася сучасна теплиця
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
| ||||||||||||||
