Градениці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Градениці
Gradenyci coat of arms.png Flag of Gradenyci.jpg
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Біляївський район Біляївський район
Рада/громада Граденицька сільська рада
Код КОАТУУ 5121082001
Облікова картка Градениці 
Основні дані
Засноване 1790
Населення 4668
Площа 10,06 км²
Густота населення 464 осіб/км²
Поштовий індекс 67640
Телефонний код +380 4852
Географічні дані
Географічні координати 46°35′55″ пн. ш. 29°59′52″ сх. д. / 46.59861° пн. ш. 29.99778° сх. д. / 46.59861; 29.99778Координати: 46°35′55″ пн. ш. 29°59′52″ сх. д. / 46.59861° пн. ш. 29.99778° сх. д. / 46.59861; 29.99778
Середня висота
над рівнем моря
12 м
Водойми Кучурганське водосховище
Відстань до
обласного центру
74,9 км
Відстань до
районного центру
28,8 км
Місцева влада
Адреса ради 67640, с. Градениці, вул. Леніна, 79, тел. 3-43-42
Сільський голова Швець Володимир Петрович
Карта
Градениці. Карта розташування: Україна
Градениці
Градениці
Градениці. Карта розташування: Одеська область
Градениці
Градениці
Locator Dot2.gif
Розташування села Градениці

Градениці у Вікісховищі?

Градени́ці — село в Україні, в Біляївському районі Одеської області. Населення становить 4668 осіб. Відстань до райцентру становить понад 28 км і проходить автошляхом Т 1625.

Неподалік від села розташований пункт пропуску через молдавсько-український кордон Градинці—Незавертайлівка.

Історія[ред. | ред. код]

Населений пункт заснований приблизно 1790 року чорноморськими козаками. Після виведення чорноморців на Кубань, Градениці заселили українці, а також у менший кількості — молдовани. У 1823 році побудовано кам'яну Різдвяно-Богородницьку церкву[1].

Станом на 1886 у селі, центрі Граденіцької волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 3548 осіб, налічувалося 609 дворових господарств, функціонувала православна церква, 1 школа, 3 крамниці, відбувалися базари через 2 тижні по вівторках[2].

Персоналії[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Историко-хронологическое описаніе церквей епархіи Херсонской и Таврической. — Одесса: Городская типографія, 1848. — С. 26.
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)