Коряк Володимир Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Дмитрович Коряк
Волько Давидович Блюмштейн
Народився2 (14) січня 1889(1889-01-14)
Слов'янськ, Харківська губернія, Російська імперія (нині — Донецька область, Україна)
Помер22 грудня 1937(1937-12-22) (48 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство Російська імперія→ УНР→СРСР СРСР
Національністьєврей
Діяльністьписьменник, викладач
Сфера роботиісторія літератури
Alma materХарківський університет
ЗакладХНУ ім. В. Н. Каразіна
Мова творівукраїнська
Роки активностіз 1909
Жанрнарис, стаття монографія
ПартіяКПРС
CMNS: Коряк Володимир Дмитрович у Вікісховищі
S:  Роботи у  Вікіджерелах

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коряк.

Коря́к Володи́мир Дми́трович (справжні ім'я та прізвище Блю́мштейн Во́лько Дави́дович; 2 (14) січня 1889(18890114), Слов'янськ, Харківська губернія, Російська імперія — 22 грудня 1937, Київ, Українська РСР, СРСР) — український літературознавець, літературний критик і викладач єврейського походження.

Біографія

[ред. | ред. код]
Зустріч харківських і київських митців. Київ, 1923 р. З ліва на право, перший ряд: Максим Рильський, Юрій Меженко, Микола Хвильовий, Майк Йогансен, Григорій Михайлов, Михайло Вериківський. Другий ряд: Наталя Романович, Михайло Могилянський, Василь Еллан-Блакитний, Сергій Пилипенко, Павло Тичина, Павло Филипович. У третьому ряду стоять: Дмитро Загул, Микола Зеров, Михайло Драй-Хмара, Григорій Косинка, Володимир Сосюра, Тодось Осьмачка, Володимир Коряк, Михайло Івченко

Народився в Слов'янську, нині — Донецька область, Україна. Син купця. Навчався на юридичному факультеті Харківського університету, звідки його виключили за участь у есерівському (за ін. даними — есдеківському) гурткові й 1915 року засудили до заслання в Тургайську область (нині — територія Казахстану).

Після Лютневої революції 1917 року повернувся до України, мешкав у Вовчі (нині — Вовчанськ) Харківської області, де працював у місцевій «Просвіті» й редагував журнал «Світло» (1918). 23 квітня 1917 у Харкові в приміщенні Дворянського зібрання виступив з рефератом "Російські політичні партії, українофили і українська справа".[1] 30 квітня Коряк виступив на українській маніфестації у Харкові від УПСР.[2]

Член УПСР з 1917 року; належав до її лівого крила, яке в травні 1918 року вийшло з партії і 1919 року оформилося в УКП(б).

З березня 1920 року — член КП(б)У. У 1919–1920 роках працював в установах Наркомосу УСРР в Києві й Харкові, у 1921–1924 роках — в редакціях журналу «Шляхи мистецтва» й газети «Вісти ВУЦВК».

Викладацька діяльність

[ред. | ред. код]

У 1925–1936 роках — професор і завідувач кафедри української літератури Харківського Інституту Народної Освіти (згодом Харківського університету).

Репресії

[ред. | ред. код]

30 вересня 1937 року його виключено з КП(б)У як «буржуазного націоналіста, що не бажав роззброїтися проти Радянської влади». 1 жовтня Володимира Коряка заарештували органи НКВС. 21 грудня відбулася «церемонія» суду. Під час якої його було засуджено до найвищої міри покарання за контрреволюційну діяльність. Розстріляний наступного дня.

Цитата зі сталінських списків[3]

[ред. | ред. код]
  • КОРЯК Владимир Дмитриевич

07.12.37 Украинская ССР, Киев-центр Кат. 1

  • За Сталин, Молотов, Жданов

Одночасно з ним, у той саме день, смертний вирок від трьох катів радянського народу отримали також письменники Микола Філянський, Антін Дикий та Денис Галушка.

Реабілітація

[ред. | ред. код]

У 1956 році Володимира Коряка було посмертно реабілітовано.

Творча діяльність

[ред. | ред. код]

Належав до Спілки пролетарських письменників «Гарт» (1923–1927), ВУСПП (1927–1932) і СРПУ (з 1934).

Був автором таких праць як «Тарас Шевченко», «Нарис історії української літератури» та двотомника під такою ж назвою. Досліджував творчість Василя Стефаника. У 1926–1936 роках — керівник кабінету радянської літератури Інституту Тараса Шевченка.

У 1930-х роках був широко відомий розгромними виступами проти окремих літераторів, до числа яких належав Микола Хвильовий. Близькість до кіл офіційної критики (до зав. відділом ЦК КП(б)У А. Хвилі) та ортодоксальні критичні виступи створили Коряку відповідну репутацію.

Твори

[ред. | ред. код]
  • До брами. — Київ, 1913.
  • Українська державність і нова роля «Просвіт». — Вовча, 1918.
  • Тарас Шевченко. — Харків, 1919. (5-те вид., Харків, 1920)
  • До дитячої комуни. — Харків, 1921.
  • Поет української інтелігенції М. Коцюбинський. 1913–1923. — Харків, 1923.
  • Шість і шість. — Харків, 1923.
  • На літературному фронті. Українська література перед VII жовтнем. — Харків, 1924.
  • Нарис історії української літератури. І. Література передбуржуазна. — Харків, 1925. (2-ге вид., Харків, 1927).
  • Боротьба за Шевченка. — Харків, 1925.
  • Організація Жовтневої літератури. — Харків, 1925.
  • Хвильовистий соціологічний еквівалент. Лист темної людини. — Харків, 1927.
  • Українська література. Конспект. — Харків, 1928. (3-тє вид., Харків, 1931).
  • Українська література. Питання марксівського літературознавства. — Харків, 1928.
  • Нарис історії української літератури. Література буржуазна. — Харків, 1929.
  • Робітничий клас в українській літературі. — Харків, 1929.
  • Селянський Бетховен. Творчість В. Стефаника. — Харків, 1929.
  • Життя М. Коцюбинського. — Харків, 1929.
  • Життя Тараса Шевченка. — Харків, 1929. (2-ге вид., Харків, 1930).
  • В боях. — Харків, 1933.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Робітнича газета, 29.04.1917 № 24 Ст. 3
  2. ↑ Робітнича газета, 06.05.1917 № 24 Ст. 3
  3. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 березня 2003. Процитовано 8 березня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерела

[ред. | ред. код]
S:
 Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Коряк_Володимир_Дмитрович&oldid=43705743