Лемеші (Чернігівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Лемеші
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Чернігівський район
Тер. громада Козелецька селищна громада
Код КАТОТТГ UA74100190230082781
Основні дані
Засноване не пізніше 1666
Населення 543 особи (на 01.01.2014)[1]
Площа 1,162 км²
Густота населення 467,30 осіб/км²
Поштовий індекс 17052
Телефонний код +380 4646
Географічні дані
Географічні координати 50°59′17″ пн. ш. 31°08′11″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
116 м
Місцева влада
Адреса ради 17000, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, смт. Козелець, вул. Соборності, б.27
Карта
Лемеші. Карта розташування: Україна
Лемеші
Лемеші
Лемеші. Карта розташування: Чернігівська область
Лемеші
Лемеші
Мапа
Мапа

CMNS: Лемеші у Вікісховищі

Ле́меші — село в Україні, у Козелецькій селищній громаді Чернігівського району Чернігівської області. Населення становить 543 особи (2014). До 2016 року орган місцевого самоврядування — Лемешівська сільська рада.

Історія

[ред. | ред. код]

Офіційна дата заснування — 1709 рік, однак поселення під назвою Лемяшевской хутір (як і багато навколишніх поселень) було згадане в переписній книзі Малоросійського приказу (1666). Також наведено відомості про мешканця хутора: Θедка Вешняк, у него вол[2]. Село згадується в одній з перших повістей Тараса Шевченка «Княгиня»[3].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», затверджений склад Козелецької селищної громади[4].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Козелецького району, село увійшло до складу Чернігівського району Чернігівської області[5].

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Кількість Відсоток
українська 603 96.95 %
російська 18 2.89 %
білоруська 1 0.16 %
Усього 622 100 %

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
Трьохсвятительська церква

Трьохсвятительська церква

У 1755 році на замовлення Олексія Розумовського була зведена Трьохсвятительська церква. Храм побудовано над могилою Григорія Розумовського (Розума; † бл. 1730) — батька Олексія та Кирила. Церква була названа на честь трьох святителів — Григорія Богослова, Василія Великого та Івана Золотоустого — Григорій Богослов був патроном Григорія Розума. Хоча, за церковними документами, замовником храму був Олексій Розумовський, за будівництвом, швидше за все, наглядала його мати Наталія Дем'янівна.

Цю церкву у 1914 році розписував український живописець-монументаліст Михайло Бойчук, уродженець Тернопільщини.

Пам'ятник Леніну

У травні 2013 у засобах масової інформації з'явилось повідомлення про те, що невідомі особи, застосувавши вогнепальну зброю, пошкодили в селі пам'ятник Леніну[7]. Проте у одному з блогів[8] фотографію пошкодженого пам'ятника опублікували ще 8 квітня 2013 року.

Будинок колишньої земської школи

25 липня 2013 року, до свята хрещення Київської Русі, комуністи Чернігівщини урочисто відкрили монумент Леніну, відреставрований після суттєвого його пошкодження 19 травня 2013 року[9].

22 лютого 2014 року пам'ятник Леніну був демонтований[10].

Особистості

[ред. | ред. код]
Кирило Розумовський

У Лемешах в козацькій сім'ї Григорія та Наталії Розумів народилися два брати:

У Лемешах також містилася родова усипальниця чернігівської гілки роду Богомольців, з якої походять академік Олександр Олександрович Богомолець, президент АН УРСР (19301946) і його правнучка — доктор Ольга Богомолець, лікарка, меценат, засновниця історико-культурного комплексу «Замок Радомисль»[11].

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Козелецький район. Потенціал економічного розвитку (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 грудня 2015. Процитовано 21 грудня 2015.
  2. Переписні книги 1666 року [Архівовано 30 червня 2015 у Wayback Machine.] / Приготував до друку і зредагував Віктор Романовський. Всеукраїнська академія наук, Археографічна Комісія. — Київ, 1933, с. 357
  3. Княгиня (повість). Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 24 червня 2022.
  4. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
  5. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  6. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  7. У селі на Чернігівщині розстріляли пам'ятник Леніну. BBC.
  8. «Що ж це за голова, що це за розум?»
  9. У Чернігівській області відкрили пам'ятник Леніну до дня крещення Русі. Взгляд онлайн. 25 липня 2013. {{cite web}}: |access-date= вимагає |url= (довідка); |archive-url= вимагає |url= (довідка); Пропущений або порожній |url= (довідка)
  10. Ленінопад на Чернігівщині пронісся Козелеччиною. Події і коментарі. Процитовано 1 грудня 2022.
  11. О. Богомолець. Замок-музей Радомисль на Шляху Королів Via Regia. — Київ, 2013

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]