Любуське воєводство
Любуське воєводство
| ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
województwo lubuskie
| ||||||||||
 |
 | |||||||||
| Герб | Прапор | |||||||||
.png) | ||||||||||
| На мапі Польщі | ||||||||||
| Адміністративний центр | Зельона Гура (сеймик) Гожув-Великопольський (воєвода) | |||||||||
| Населення: | 1 010 177[1] | |||||||||
| Площа: | 13 987,93 | |||||||||
| Густота: | 72 | |||||||||
| Урбанізація: | 63,9 % | |||||||||
| Номери автомобілів: | F | |||||||||
| TERYT: 08 | Код ISO: PL-LB | |||||||||
|
| ||||||||||
| Адмніністративний поділ | ||||||||||
| ||||||||||
| Влада | ||||||||||
| Уряд | ||||||||||
| Воєвода: | Владислав Дайчак | |||||||||
| Маршалок: | Ельжбета Поляк | |||||||||
| Адреса: | Jagiellończyka 8 66-400 Gorzów Wielkopolski (воєвода) ul. Podgórna 7 | |||||||||
| Лого воєводства: |  | |||||||||
| Мапа | ||||||||||
| ||||||||||
| Офіційна сторінка | ||||||||||
Любуське воєводство (пол. Województwo lubuskie) — одне з 16 воєводств Польщі, розташоване на заході країни. Воєводство має два адміністративні центри — міста Зелена Гура та Гожув-Великопольський. Найбільшим містом є Гожув-Великопольський. Воєводство було утворено 1 січня 1999 року внаслідок адміністративної реформи з частин колишніх Гожувского, Зєльоногурского та Лещинського воєводств.
Населення воєдства становить понад 1 млн осіб.
Заснований в середині 13 століття, Ґожув-Велькопольський був оточений міцними фортечними стінами і скоро став важливим центром Бранденбурга, що володів ним. Новий період розквіту настав у Ґожуві в 18 столітті, завдяки пожвавленню в торгівлі після спорудження Бидгощського каналу, що з’єднав басейни Вісли та Одри.
Зелена Гура отримала статус міста в 1323 році, вона перебувала тоді в межах Глогувського князівства. На початку 16 століття місто було приєднано до Чехії, і через багато років до держави Габсбургів.
У межах Пруссії Зелена Гура опинилася в 1742 році, а в Польщі перебуває з 1945 року. Площа Старий Ринок у Зеленій Гурі має форму прямокутника, що виник на початку XIV століття. Її окремі частини отримали свої назви від функцій, які вони виконували: там існували хлібний, лляний, м'ясний і борошняний ринки.
До першої світової війни в Зеленій Гурі існував пам'ятник німецькому імператору — Вільгельмові I. У 1965 р. відкрили пам'ятник-обеліск «Братства по зброї» за проєктом Ганни Кшеміньської.
У 1945 році, після закінчення Другої світової війни, 60% прусської території за рішенням Потсдамської конференції відходить до Польщі та стали частиною Познанської провінції. 6 липня 1950 року, внаслідок адміністративної реформи, із західної частини Познанської провінції та частини Вроцлавської губернії було створено воєводство Зелона Гура, що приблизно співпало з кордонами нинішньої провінції. Любуське (до його складу входили історичні землі Нижньої Сілезії, Нижня Лузіка, Нового Мархія, Західного Великопольська та частина землі Любуська). Адміністративна реформа 1975 року розподілила воєводство Зелена Гура на воєводство Ґожува та нове воєводство Зелена Гура, яке існувало до 31 грудня 1998 року. Згідно з оригінальним проекту реформи, проф. Кулеза, колишні провінції Ґожув і Зелона Гура, планувалися розділитися між Західнопоморським (Ґожув), Нижньосілезьким (Зелона Гура) та Великопольським воєводствами. Таке рішення викликало численні протестами, організованими переважно тодішньою опозицією. Зрештою, уряд вирішив створити Любуське воєводство. 1 січня 1999 року внаслідок адміністративної реформи з частин колишніх Ґожувського, Зєльоногурского та Лещинського воєводств утворилося Любуське воєводство.
Любуське воєводство розташоване у західній частині Польщі, на кордоні з Німеччиною. Прилягає воно до середньої частини польського державного кордону, займаючи терени на схід від рік — Одри і Ниси Лужицької.
Два головні міста воєводства — Гожув-Великопольський і Зелену Гуру — відділяють від столиці Німеччини, Берліна, відповідно 134 і 182 кілометри. Столиця Польщі Варшава — на відстані приблизно 450 км. Воєводство входить до складу двох єврорегіонів: «Спрева-Ниса-Бубр» та «Pro Europa Viadrina».
Любуське воєводство межує:
- на заході з землею Бранденбург (Німеччина),
- на півдні з Нижньосілезьким воєводством,
- на сході з Великопольським воєводством,
- на півночі з Західнопоморським воєводством.
| Рік | Населення[2] |
|---|---|
| 1995 | 1 014 591 |
| 2000 | 1 008 472 |
| 2005 | 1 009 198 |
| 2010 | 1 011 024 |
| 2015 | 1 018 075 |
| 2019 | 1 011 592 |
Населення на 31 грудня 2018 року[3].
| Назва | Польська назва | Площа (в км²) |
Населення | Густота |
|---|---|---|---|---|
| Бабімост | Babimost | 3 | 3927 | 1309 |
| Битом-Оджанський | Bytom Odrzański | 2 | 4331 | 2166 |
| Цибінка | Cybinka | 6 | 2756 | 459 |
| Червенськ | Czerwieńsk | 9 | 4063 | 451 |
| Добегнєв | Dobiegniew | 6 | 3088 | 515 |
| Дрезденко | Drezdenko | 11 | 10 182 | 926 |
| Гожув-Великопольський | Gorzów Wielkopolski | 86 | 123 921 | 1441 |
| Гоздниця | Gozdnica | 24 | 3061 | 128 |
| Губін | Gubin | 21 | 16 687 | 795 |
| Ілова | Iłowa | 10 | 3912 | 391 |
| Ясень | Jasień | 5 | 4328 | 866 |
| Каргова | Kargowa | 5 | 3754 | 751 |
| Костшин-над-Одрою | Kostrzyn nad Odrą | 46 | 17 776 | 386 |
| Кожухув | Kożuchów | 6 | 9490 | 1582 |
| Кросно-Оджанське | Krosno Odrzańskie | 8 | 11 378 | 1422 |
| Любневиці | Lubniewice | 12 | 2042 | 170 |
| Любсько | Lubsko | 13 | 14 000 | 1077 |
| Ленкниця | Łęknica | 16 | 2483 | 155 |
| Маломиці | Małomice | 5 | 3489 | 698 |
| Мендзижеч | Międzyrzecz | 10 | 18 099 | 1810 |
| Нова Суль | Nowa Sól | 22 | 38 843 | 1766 |
| Нове Мястечко | Nowe Miasteczko | 3 | 2770 | 923 |
| Новогруд-Бобжанський | Nowogród Bobrzański | 15 | 5188 | 346 |
| Осьно-Любуське | Ośno Lubuskie | 8 | 3949 | 494 |
| Отинь | Otyń | 8 | 1601 | 200 |
| Жепін | Rzepin | 11 | 6564 | 597 |
| Сквежина | Skwierzyna | 36 | 9698 | 269 |
| Слава | Sława | 14 | 4316 | 308 |
| Слубиці | Słubice | 19 | 16 773 | 883 |
| Стшельці-Краєнські | Strzelce Krajeńskie | 5 | 9969 | 1994 |
| Сулєхув | Sulechów | 7 | 16 925 | 2418 |
| Сулєнцін | Sulęcin | 9 | 10 157 | 1129 |
| Шліхтингова | Szlichtyngowa | 2 | 1288 | 644 |
| Шпротава | Szprotawa | 11 | 11 912 | 1083 |
| Сьвебодзін | Świebodzin | 17 | 21 763 | 1280 |
| Тожим | Torzym | 9 | 2524 | 280 |
| Тшцель | Trzciel | 3 | 2389 | 796 |
| Вітниця | Witnica | 8 | 6763 | 845 |
| Всхова | Wschowa | 8 | 13 953 | 1744 |
| Збоншинек | Zbąszynek | 3 | 5021 | 1674 |
| Зелена Гура | Zielona Góra | 58 | 140 297 | 2419 |
| Жагань | Żagań | 40 | 25 812 | 645 |
| Жари | Żary | 33 | 37 682 | 1142 |
Любуський регіон завдяки своїм природним красотам є одним із найпривабливіших у Західній Польщі. Тут широкий вибір різноманітних туристичних пропозицій, і найбільше в Польщі лісів.
- ↑ Wyniki badań bieżących - Baza Demografia - Główny Urząd Statystyczny. demografia.stat.gov.pl. Процитовано 19 листопада 2020.
- ↑ Województwo lubuskie » mapy, miasta, nieruchomości, GUS, noclegi, regon, wypadki drogowe, bezrobocie, zarobki, wynagrodzenie, tabele, edukacja, demografia, statystyki, pojazdy. Polska w liczbach (пол.). Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 1 червня 2021.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 16 серпня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
|
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 Західнопоморське воєводство
|
||
 Німеччина
|
|
 Великопольське воєводство
|
 Нижньосілезьке воєводство
|
 |  | ||
| Адміністративні центри воєводств | |||
| Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
|---|---|
| Географія та географічні карти | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль | Freebase: /m/0j_8f · GND: 4596737-4 · ISNI: 0000000406217753 · J9U: 987007489317105171 · LCCN: n2001105293 · NKC: ge116867 · VIAF: 312774500 |
