Координати: 50°9′29″ пн. ш. 32°59′6″ сх. д. / 50.15806° пн. ш. 32.98500° сх. д. / 50.15806; 32.98500
Очікує на перевірку

Лісова Слобідка (Лубенський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Лісова Слобідка
На вулиці в Лісовій Слобідці
На вулиці в Лісовій Слобідці
На вулиці в Лісовій Слобідці
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Лубенський район
Тер. громада Чорнухинська селищна громада
Код КАТОТТГ UA53040130180078574
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване початок XVIII століття
Населення 98
Поштовий індекс 37133
Телефонний код +380 5340
Географічні дані
Географічні координати 50°9′29″ пн. ш. 32°59′6″ сх. д. / 50.15806° пн. ш. 32.98500° сх. д. / 50.15806; 32.98500
Середня висота
над рівнем моря
97 м
Місцева влада
Адреса ради 37100, Полтавська обл, Лубенський р-н, селище Чорнухи, вул. Центральна, буд. 39
Карта
Лісова Слобідка. Карта розташування: Україна
Лісова Слобідка
Лісова Слобідка
Лісова Слобідка. Карта розташування: Полтавська область
Лісова Слобідка
Лісова Слобідка
Мапа
Мапа

CMNS: Лісова Слобідка у Вікісховищі

Лісова́ Слобі́дка — село в Україні, у Чорнухинській селищній громаді Лубенського району Полтавської області. Населення становить 98 осіб. До 2018 орган місцевого самоврядування — Постав-Муківська сільська рада.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Лісова Слобідка знаходиться на лівому березі річки Удай, вище за течією на відстані 2 км розташоване село Постав-Мука, нижче за течією на відстані 3,5 км розташоване село Городище, на протилежному березі - село Лушники. До села примикає невеликий лісовий масив. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера.

Історична довідка

[ред. | ред. код]

Село було засноване на початку XVIII ст. Входило до складу Городищанської сотні Лубенського полку. Перша писемна згадка датується 1714 роком.

На 1726 рік у селі було 9 селянських дворів.

На 1781 рік у селі було 50 хат: чотири, у яких жили козацькі сім'ї, 21 вільних селян та 25 — селян-кріпаків та козацьких підсусідків.

Населення в 1801 році — 119 «душ чоловічої статі»(усього близько 250 чол.), в 1910 р. — 497 чол.

У ХІХ-на початку ХХ ст. у селі набули поширення два ремесла — гончарство і плетіння виробів із рогозу.

У 1901 році в селі збудовано однокласне початкове народне училище.

Наприкінці ХІХ- на початку ХХ ст. в селі з'явилися громада протестантів (близько 15 дворів).

Під час Другої світової війни загинуло 67 жителів Слобідки, з них на фронтах — 61 чол.

Село постраждало в часи Голодомору 1946-1947 років[1].

На даний момент село належить до депресивних. Населення на 2014 рік — менше 50 чол.

Відомі уродженці

[ред. | ред. код]

Федоренко Марія — Герой Соціалістичної Праці(1949), нагороджена 2 орденами Леніна(1949,1958).

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Булда М. Край Григорія Сковороди. — Гадяч, 2013.
  • Назаренко В. 300-літнє село над Удаєм // Нова праця. — 2014.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. До питання історіографії голоду 1946–1947 р.р. в Україні, стор 325 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 березня 2016. Процитовано 18 лютого 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]