Мамерк Емілій Лепід Лівіан
Мамерк Емілій Лепід Лівіан | |
---|---|
лат. Mamercus Aemilius Lepidus Livianus | |
Народився | 2 століття до н. е. або не пізніше 119 до н. е. Стародавній Рим |
Помер | не пізніше 59 до н. е. невідомо |
Країна | Стародавній Рим |
Діяльність | давньоримський політик, давньоримський військовий |
Знання мов | латина |
Суспільний стан | патрицій[1] |
Посада | давньоримський сенатор[d][2] і консул[2] |
Рід | Aemilii Lepidid |
Батько | Марк Емілій Лепід або Марк Лівій Друз[1][1] |
Мати | Corneliad[1][1] |
Родичі | Марк Емілій Лепід[1][1] |
Брати, сестри | Марк Лівій Друз Молодший[1][1] і Лівія Друза[1][1] |
У шлюбі з | Корнелія Сулла |
Діти | Емілія Лепіда Лівіана |
Мамерк Емілій Лепід Лівіан (124—60 роки до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул 77 року до н. е.
Походив з двох впливових родів Лівіїв та Еміліїв. Син Марка Лівія Друза, консула 112 року до н. е., та Корнелії. Надалі був усиновлений Марком Емілієм Лепідом, консулом 126 року до н. е.
У 91 році до н. е. після загибелі свого брата, народного трибуна Марка Лівія Друза Молодшого, Лівіан зайняв його місце в колегії понтифіків. Брав активну участь у Союзницькій війні як легат в армії Квінта Цецилія Метелла Пія. Надалі Лівіану вдалося розбити значні сили італіків на чолі із Помпедієм Сілоном.
У 82—81 роках до н. е. був легатом в армії Луція Корнелія Сулли в громадянській війні з маріанцями. Під час цього захопив місто Норбу. У 81 році до н. е. клопотав перед Суллою щодо помилування Гая Юлія Цезаря. У цьому ж році обіймав посаду претора. У 78 році до н. е. програв консульські вибори Квінту Лутацію Катулу Капітоліну, але у 77 році до н. е. його все ж обрано консулом разом з Децимом Юнієм Брутом. Відмовився вирушити до Іспанії на війну проти Серторія.
У 74 році до н. е. був легатом Марка Антонія в Лігурії, а у 73 році до н. е. — Луція Ліцинія Лукула в провінції Азія. У 70 році до н. е. був оголошений принцепсом сенату.
Діти:
- Марк (або Мамерк) Емілій Лепід Регіл.
- Емілія Лепіда, дружина Квінта Цецилія Метелла Пія Сципіона Назіки, консула 52 року до н. е.
- Sall. Hist. I 86; III 5; 48, 10 M
- G.V. Sumner. «Manius or Mamercus?» JRS, Vol. 54, Parts 1 and 2 (1964), pp. 41—48.
- T. R. S. Broughton, The magistrates of the Roman republic, Bd. 2 (1952), Sp. 185.
- ↑ а б в г д е ж и к л м Digital Prosopography of the Roman Republic
- ↑ а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3