Луцій Марцій Філіп (консул 91 року до н. е.)
| Луцій Марцій Філіп | |
|
Quintus Marcius Philippus |
|
| Народився | близько 141 до н. е. Рим |
|---|---|
| Помер | між 76 до н. е. та 73 до н. е. Рим |
| Громадянство | Римська республіка |
| Діяльність | політик, військовий очільник |
| Посада | консул Римської Республіки[d], давньоримський сенатор[d], Цензор і Tribune of the Plebs[d] |
| Звання | консул |
| Термін | 91 рік до н.е. |
| Попередник | Гай Клавдій Пульхр |
| Наступник | Луцій Юлій Цезар |
| Батько | Квінт Марцій Філіп |
| Рід | Марції |
| Діти | Луцій Марцій Філіп |
Луцій Марцій Філіп (лат. Lucius Marcius Philippus, близько 141 до н. е. —між 76 до н. е. та 73 до н. е.) — політичний, військовий діяч, відомий красномовець часів пізньої Римської республіки.
Життєпис[ред. • ред. код]
Походив з плебейського роду Марціїв. Син Квінта Марція Філіпа. У 104 році до н. е. обирається народним трибуном. Висунув проект аграрної реформ щодо обмещення володіння землею. Проте, побачивши, що цей законопроект не має шансу бути ухваленим, відмовився від нього.
У 100 році до н. е. брав участь у придушенні заколоту Аппулея Сатурніна. В наступні роки обирається до колгеїі авгурів. У 96 році до н. е. стає претором.
У 93 році до н. е. висунув свою кандидатуру на посаду консула, але зазнав поразки. Лише у 91 році до н. е. Марцій був обраний консулом (разом з Секстом Юлієм Цезарем. Він відкинув пропозиції щодо реформ, запропонованих народним трибуном Марком Лівієм Друзом. Після тривалої боротьби Марцій Філіп зумів переконати сенат анулювати вже прийняті закони Друза стосовно роздачі зерна, заснування нових колоній, обмещень майна.
Підтримував партію оптиматів. У 86 році до н. е. обирається цензором (разом з Марком Перперною). Вигнав з сенату Аппія Клавдія Пульхра.
У 82 році до н. е. переходить на бік Луція Сулли . Як його легат підкорив Сардинію, премігши прихильника популярів, претора Квінта Антоія Бальба. З 79 року до н. е. (часу відставки Сулли) відігравав провідну роль у сенаті. Це тривало до 76 року до н. е., коли Марцій відійшов від політичного життя. Спочатку виступав за збереження державного управління, встановленого Луцієм Сулло, але згодом підтримав пропозицію Гнея Помпея щодо повернення демократичних норм. Помер до 73 року до н. е.
Родина[ред. • ред. код]
- Луцій Марцій Філіп, консул 56 року до н. е.
Джерела[ред. • ред. код]
- Hans Georg Gundel: Marcius I. 21. In: Der Kleine Pauly (KlP). Band 3, Stuttgart 1969, Sp. 1000.
