Гней Папірій Карбон (консул 85 року до н. е.)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гней Папірій Карбон
Народився 135 до н. е.(-135)
Рим
Помер 82 до н. е.(-082)
Лілібей
·вбито
Громадянство Римська республіка
Діяльність політик, військовий очільник
Посада консул
Термін 85, 84, 82 роки до н. е.
Рід Папірії
Батько Гней Папірій Карбон

Гней Папірій Карбон (лат. Gnaeus Papirius Carbo; 135 до н. е. — 82 до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, триразовий консул 85, 84 і 82 років до н. е.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з плебейського роду Папіріїв. Син Гнея Папірія Карбона, консула 113 року до н. е.

Був прихильником партії популярів, підтримував Гая Марія у боротьбі із сулланцями. Брав участь у 87 році до н. е. в облозі Риму. У 85 та 84 роках до н. е. його обрано консулом разом з лідером маріанців Луцієм Корнелієм Цинною. У 84 році до н. е. в Анконі підготував армію для виступу в Грецію, де консули повинні були напасти на Суллу. Втім бунт легіонерів та вбивство Цинни зірвали цей план. Папірій змушений був повернутися до Риму.

У 82 році до н. е. втретє обрано консулом, цього разу разом з Гаєм Марієм Молодшим. Після невдалої своєї атаки табору сулланців під Клузієм зазнав поразки маріанців під Стігнеєю, Фіденцією та Плаценцією. У вирішальній битві біля Коллінської брами був розбитий з іншими маріанцями, після чого втік до Африки. Згодом перебрався на о. Коссиру (сучасна Пантелерія). Тут Папірія було схоплено й доставлено в Лілібей. Незабаром його було страчено за наказом Гнея Помпея Великого.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Chisholm, Hugh, ed. (1911). Encyclopædia Britannica (11th ed.). Cambridge University Press (англ.)