Гней Помпей Страбон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гней Помпей Страбон
Народився 133 до н. е.
Піцен
Помер 87 до н. е.
Рим
Громадянство Римська республіка
Діяльність політик, військовий очільник
Посада консул Римської Республіки[d], давньоримський сенатор[d] і Tribune of the Plebs[d]
Звання консул
Термін 89 рік до н.е.
Попередник Луцій Юлій Цезар
Наступник Луцій Корнелій Сулла
Батько Секст Помпей
Матір Луцилія
Рід Помпеї
Діти Гней Помпей Магн
Помпея Страбона

Гней Помпей Страбон (лат. Gnaeus Pompeius Strabo; 133 до н. е. — 87 до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки. Батько Гнея Помпея Великого (Магна).

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з роду нобілів Помпеїв. Син Секста Помпея з Піцена. Замолоду намагався зробити кар'єру на батьківщині, але згодом перебрався до Риму. Тут у 103 році до н. е. став квестором на Сардинії. У 94 році до н. е. його обрали претором, у 93 році до н. е. як пропреторську провінцію отримав Сицилію.

З початком Союзницької війни (91—88 роки до н. е.) у 90 році до н. е. став легатом консула Публія Рутілія Лупа. Зазнав поразки біля Фалернської гори, а незабаром був обложений у місті Фірма. Втім Помпей зумів розбив війська ворогів під орудою Тіта Лафренія. Після цього захопив місто Аскул. У 89 році до н. е. його обрали консулом (разом з Луцієм Порцієм Катоном). Спочатку він розбив об'єднані сили італіків у Піцені, згодом підкорив племена маруцинів, вестинів та марсів, приборкав Самніум. За усі ці успіхи він отримав тріумф.

Після завершення війни Помпей Страбон залишився у Капуї із військом. Він намагався не втручатися у конфлікти між Луцієм Суллою та Гаєм Марієм. Спроба прихильника Сулли — Квінта Помпея Руфа — взяти армію Страбона під своє керування стикнулося з протидією останнього, в результаті Квінта Помпея було вбито.

У 87 році до н. е. Сулла залишив Італію, віправившись на війну проти Мітрідата VI). Разом з тим спалахнув заколот Гая Марія та Луція Цінни. Консули Гней Октавій та Луцій Корнелій Мерула закликали Помпея Страбона на допомогу римському сенату. У цей час Страбону вдалося придушити заколот на чолі із Луцієм Теренцієм, членом своєї військової ради. Зрештою Страбону вдалося вибити Марія й Цінну з Риму, перемігши війська квінта Серторія. Водночас він не поспішав вступати до Риму, розраховуючи отримати від сенату посаду консула. Втім в цей час Помпей помер від чуми під час її епідемії. Від неї також померло 11 тисяч легіонерів Гнея Помпея Страбона.

Родина[ред.ред. код]

Діти:

Джерела[ред.ред. код]

  • Karl-Ludwig Elvers: Pompeius [I 8]. In: Der Neue Pauly (DNP). Band 10, Metzler, Stuttgart 2001, ISBN 3-476-01480-0 (нім.)