Гней Помпей Страбон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гней Помпей Страбон
Народився 133 до н. е.
Піцен
Помер 87 до н. е.
Рим
Громадянство Римська республіка
Діяльність політик, військовий очільник
Посада консул Римської Республіки[d], давньоримський сенатор[d] і Tribune of the Plebs[d]
Звання консул
Термін 89 рік до н.е.
Попередник Луцій Юлій Цезар
Наступник Луцій Корнелій Сулла
Батько Секст Помпей
Матір Луцилія
Рід Помпеї
Брати, сестри Pompeia[d]
Діти Гней Помпей Магн
Помпея Страбона

Гней Помпей Страбон (лат. Gnaeus Pompeius Strabo; 133 до н. е. — 87 до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки. Батько Гнея Помпея Великого (Магна).

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з роду нобілів Помпеїв. Син Секста Помпея з Піцена. Замолоду намагався зробити кар'єру на батьківщині, але згодом перебрався до Риму. Тут у 103 році до н. е. став квестором на Сардинії. У 94 році до н. е. його обрали претором, у 93 році до н. е. як пропреторську провінцію отримав Сицилію.

З початком Союзницької війни (91—88 роки до н. е.) у 90 році до н. е. став легатом консула Публія Рутілія Лупа. Зазнав поразки біля Фалернської гори, а незабаром був обложений у місті Фірма. Втім Помпей зумів розбив війська ворогів під орудою Тіта Лафренія. Після цього захопив місто Аскул. У 89 році до н. е. його обрали консулом (разом з Луцієм Порцієм Катоном). Спочатку він розбив об'єднані сили італіків у Піцені, згодом підкорив племена маруцинів, вестинів та марсів, приборкав Самніум. За усі ці успіхи він отримав тріумф.

Після завершення війни Помпей Страбон залишився у Капуї із військом. Він намагався не втручатися у конфлікти між Луцієм Суллою та Гаєм Марієм. Спроба прихильника Сулли — Квінта Помпея Руфа — взяти армію Страбона під своє керування стикнулося з протидією останнього, в результаті Квінта Помпея було вбито.

У 87 році до н. е. Сулла залишив Італію, віправившись на війну проти Мітрідата VI). Разом з тим спалахнув заколот Гая Марія та Луція Цінни. Консули Гней Октавій та Луцій Корнелій Мерула закликали Помпея Страбона на допомогу римському сенату. У цей час Страбону вдалося придушити заколот на чолі із Луцієм Теренцієм, членом своєї військової ради. Зрештою Страбону вдалося вибити Марія й Цінну з Риму, перемігши війська квінта Серторія. Водночас він не поспішав вступати до Риму, розраховуючи отримати від сенату посаду консула. Втім в цей час Помпей помер від чуми під час її епідемії. Від неї також померло 11 тисяч легіонерів Гнея Помпея Страбона.

Родина[ред.ред. код]

Діти:

Джерела[ред.ред. код]

  • Karl-Ludwig Elvers: Pompeius [I 8]. In: Der Neue Pauly (DNP). Band 10, Metzler, Stuttgart 2001, ISBN 3-476-01480-0 (нім.)