Луцій Юлій Цезар III

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Луцій Юлій Цезар III
Lucius Iulius Caesar


​​ Консул Римської республіки
90 до н. е. — 90 до н. е.
 
Народження: близько 135 до н. е.
Рим, Римська республіка
Смерть: 87 до н. е.(-087)
Рим, Римська республіка
Віросповідання: давньоримська релігія
Батько: Луцій Юлій Цезар

Луцій Юлій Цезар (лат. Lucius Iulius Caesar, близько 135 до н. е. — 87 до н. е., відомий також під номером III) був сином Луція Юлія Цезаря (II), старшим братом Гая Юлія Цезаря Страбона Вопіска. Брав участь у зміщенні з посади трибуна Луція Аппулея Сатурніна і домігся преторства в 94 р. до н. е., минаючи посади квестора і едила. Пізніше був призначений намісником Македонії.

Під час свого консульства в 90 р. до н. е., яке припало на активну фазу дій в Союзницькій війні, розгромив самнітів. Розробив ряд законів, відомих як «Lex Iulia», зокрема, закон, який забезпечує тим, що не брали участь в Союзницької війні італікам політичні права нарівні з римськими громадянами.

Був убитий разом з братом прихильниками Гая Марія в 87 році, а його голова була виставлена ​​на ораторській трибуні на форумі[1].

Родина[ред.ред. код]

Дружина — Фульвія (бл. 130 — після 100 до н. е.), донька Марка Фульвія Флакка, консула 125 року до н. е.

Діти:

Примітки[ред.ред. код]

  1. Тіт Лівій. Періохи, 80

Посилання[ред.ред. код]