Марія-Бистриця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марія-Бистриця
Marija Bistrica

Координати 46°00′15″ пн. ш. 16°07′07″ сх. д.H G O

Країна  Хорватія
Жупанія Крапинсько-Загорська
Мер Йосип Мілічкі
Перша згадка 1209
Площа 68,01 км²
Висота центру 188  м
Населення 1 107 осіб  (2011)
Густота населення 89,19  осіб/км²
Агломерація 5 976 осіб
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+385) 049
Поштовий індекс 49246
GeoNames 3195499
OSM r8383574  ·R
Офіційний сайт (хор.)
Марія-Бистриця. Карта розташування: Хорватія
Марія-Бистриця
Марія-Бистриця
Марія-Бистриця (Хорватія)
Мапа

Марія-Бистриця (хорв. Marija Bistrica; Сербо-хорватська вимова: [mǎrija bîstrit͡sa]) — місто і муніципалітет на півночі Хорватії в Крапинсько-Загорській жупанії, в історичному регіоні Хорватське Загір'я. Розташований у 20 км на північ від столиці країни, Загреба. Населення міста 1 107 осіб, муніципального округу 6 612 осіб (2001). Найбільший паломницький центр Хорватії, щорічно його відвідують понад 500 000 осіб.[1]

Географія[ред. | ред. код]

Марія-Бистриця розташована на північному заході Хорватії у Крапинсько-Загорській жупанії, на гірському масиві Медведниця.

Історія[ред. | ред. код]

Бистриця була названа на честь струмка, який проходить через місто. Перші згадки про місто знайдені у записах угорського короля Андрія II, як маєток графа Вратіслава, та датуються 1209 роком. А про церкву святих Петра і Павла задокументовані аж у 1334 році.

Вівтар базиліки Марія-Бистриця.

У 1545 році, під час нападу турецьких військ на місто, місцевий священик сховав у тайнику парафіяльної церкви дерев'яну статую Діви Марії з немовлям, забравши цей секрет із собою до могили. Статую знайшли лише у 1588 році, але пізніше вона була замурована. У 1684 році її знову знайшли. Після цих подій вона стала шануватися чудотворною, а Марія-Бистриця стала місцем паломництва.

Статуя Діви Марії створена невідомим майстром кінця XV століття, і належить до серії Чорної Мадонни. Але під час її реставрації було з'ясовано, що колір був не оригінальним.

У 1715 році було поставлено новий вівтар, на який виділив кошти хорватський парламент. 13 липня 1731 році церква перебудована в стилі бароко та преосвященна на честь Пресвятій Діві Марії, а місто стало називатися Марія-Бистриця. У 1750 році Папа Бенедикт XIV включив Марію-Бистрицю в список богородичних Санктуаріїв, і надав індульгенцію для паломників. Місто до 1848 року, до скасування кріпосницького права паном Йосипом Джеласік, було феодальним поселенням.

З 1879 до 1882 рік перебудовували церкву в стилі неоренесанс, під керівництвом архітекторів Шмідт та Германа Болле. 14 серпня 1880 року під час реставрації сталася пожежа, яка знищила все, крім статуї Пресвятої Діви Марії та вівтаря. 4 грудня 1923 року Папа Пій XI надав церкві Бистриці почесний статус «малої базиліки».

У 1935 році Антун Бауер, архієпископ Загреба, коронував образ Пресвятої Діви Марії. 3 грудня 1971 року хорватські єпископи оголосили Марію-Бистрицю святинею всього хорватського народу. У 1984 було проведено Національний Євхаристійний конгрес.

У жовтні 1998 року Папа Іван Павло II відвідував Марію-Бистрицю під час свого візиту в Хорватію. 3 жовтня він провів тут церемонію зарахування архієпископа Алойзіє Степінаца до лику блаженних. 18 травня 2003 року був встановлений пам'ятник на честь Папи Івана Павла II.

Населення[ред. | ред. код]

За переписом 2011 році Марія-Бистриця має населення 5 976 осіб (муніципальний округ) та 1 071 особа (місто).

Населення за роками (муніципальний округ):[2]

Населення за роками (місто):[2]

Освіта[ред. | ред. код]

Замок Хелленбацх.

1/3 жителів не мають освіти або мають лише початкову освіту (40 %), інша ж більша частина має середню освіту (53 %).[3]

З 2009 року діє початкова музична школа, у якій можна навчитися грати на таких музичних інструментах: скрипка, флейта, кларнет, гітара, труба, фортепіано та тамбура.

Муніципалітет[ред. | ред. код]

Муніципалітет, крім самого міста Марія-Бистриця, складається з таких населених пунктів:[4]

Клімат[ред. | ред. код]

Середня річна температура становить 9,75°C, середня максимальна – 23,26°C, а середня мінімальна – -6,02°C. Середня річна кількість опадів – 977,00 мм.[5][6]

Клімат поселення
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
Середній максимум, °C 5,40 7,13 11,26 15,32 20,19 23,26 22,30 21,84 17,98 13,08 7,66 3,96
Середня температура, °C −0,3 1,42 5,56 9,62 14,48 17,58 19,28 18,82 14,96 10,07 4,63 0,96
Середній мінімум, °C −6,02 −4,28 −0,16 3,91 8,77 11,86 16,25 15,80 11,94 7,06 1,61 −2,08
Норма опадів, мм 51 52 66 75 85 110 93 96 92 93 93 71
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 1.96 2.12 2.50 2.40 2.28 2.00 1.96 1.81 1.85 1.96 2.05 2.04
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 4157 6910 10508 14805 18828 20612 21543 18817 13996 8724 4622 3327
Джерело: [5][6]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Хорватська національна святиня Пресвятої Діви Марії
  • Замок Хелленбацх

Відомі постаті[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Панорама Марії-Бистриця

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Matthew Bunson; Margaret Bunson; Stephen Bunson. John Paul II's book of saints. — Huntington, Ind.: Our Sunday Visitor, 1999.
  2. а б - Republika Hrvatska - Državni zavod za statistiku: Naselja i stanovništvo Republike Hrvatske 1857.-2001. [Архівовано 13 листопада 2013 у Wayback Machine.](хор.)
  3. Općina Marija Bistrica: Stanovništvo. Općina Marija Bistrica. Архів оригіналу за 22 березня 2017. Процитовано 22 березня 2017.(хор.)
  4. Population by age and sex, by settlements, 2011 census [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
  5. а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  6. а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'

Посилання[ред. | ред. код]