Координати: 49°31′10″ пн. ш. 25°38′39″ сх. д. / 49.51944° пн. ш. 25.64417° сх. д. / 49.51944; 25.64417
Очікує на перевірку

Великі Гаї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Прапор Великих Гаїв)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Великі Гаї
Герб Великих Гаїв Прапор Великих Гаїв
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський
Тер. громада Великогаївська сільська громада
Код КАТОТТГ UA61040110010023165
Основні дані
Засноване 1785
Населення 4 252 (2012)
Територія 7.585 км²
Густота населення 560.58 осіб/км²
Поштовий індекс 47722
Телефонний код +380 352
Географічні дані
Географічні координати 49°31′10″ пн. ш. 25°38′39″ сх. д. / 49.51944° пн. ш. 25.64417° сх. д. / 49.51944; 25.64417
Середня висота
над рівнем моря
341 м
Найближча залізнична станція Гаї Великі
Місцева влада
Адреса ради 47722, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с. Великі Гаї, вул. Галицька, 47
Сільський голова Кохман Олег Андрійович
Карта
Великі Гаї. Карта розташування: Україна
Великі Гаї
Великі Гаї
Великі Гаї. Карта розташування: Тернопільська область
Великі Гаї
Великі Гаї
Мапа
Мапа

CMNS: Великі Гаї у Вікісховищі

Вулиця Тернопільська

Вели́кі Гаї́ — село в Тернопільському районі Тернопільської області. До 2015 року — адміністративний центр Великогаївської сільради. Від вересня 2015 року — центр Великогаївської сільської громади. Розташоване на південно-східній околиці міста Тернополя. Населення 4252 особи (2012), 1360 дворів. Одне з найбільших сіл області.

Географія

[ред. | ред. код]

Село простяглося на 4 км вздовж центральної вулиці — Галицької, що є частиною автомобільного шляху О201519 обласного значення Тернопіль — Козівка — Хоростків.

Центральна вулиця розміщена на височині (найвища точка — висота 370 м над рівнем моря, у районі школи), яка поступово знижується з заходу на схід до позначки 351 м (геодезичний пункт гора Грель між Великими Гаями та птахофабрикою). Межа території, підпорядкованої Великогаївські сільській раді (площа 14,96 км²) проходить вздовж південно-східного кордону Тернополя — мікрорайоном Березовиця) і вулицями Микулинецькою, Об'їзною, Протасевича, Підволочиським шосе (від Збаразького кільця до району аеропорту).

У побуті історично сформувалися назви частин села, відповідно до назв автобусних зупинок на вулиці Галицькій: Парк, Школа, Дуби, Четверта зупинка, Доми. Також виділяють Сеньківський Кут (район тубдиспансеру), Кордубівку, Радеччину, Білявщину.

Історія

[ред. | ред. код]

Перша письмова згадка датується 1785 роком. Назва походить від густих дубових гаїв, що вкривали сучасну територію села. До початку XX століття у селі проживало небагато людей. Кількість дворів сягала 100, забудова не була щільною. До приходу в 1939 році Радянської влади село офіційно вважалося передмістям Тернополя під назвою Tarnopolskie Gaje.

Чимало життів забрала війна, чимало гаївчан-патріотів загинуло, воюючи на стороні УПА. Близько 300 сімей стали жертвами сталінських репресій та було вивезено в Сибір та Воркуту.

У післявоєнний період село поступово відроджується, в 1960-х із хрущовською «відлигою» повертається на батьківщину більшість вивезених на Сибір родин. Село впорядковують, воно стає зразковим не тільки у Тернопільському районі, а й в області. Проте, як і в усій Західній Україні, справжнє національне відродження села розпочалося лише наприкінці 1980-х із розпадом СРСР і утвердженням суверенної України.

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

У 1989 році відновлюють збудовану ще в 1910, але занедбану за часи тоталітарного режиму греко-католицьку церкву Пресвятого Серця Христового (до того її використовували як склад для реквізитів Тернопільського драмтеатру). На прицерковній території було насипано символічну могилу-курган на честь загиблих Січових Стрільців та воїнів УПА а також споруджено хрест з нагоди 1000-ліття Хрещення Русі князем Володимиром. Біля села розташована скульптура святого Даниїла (1834).

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3246 осіб, з яких 1531 чоловік та 1715 жінок[1].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 3944 особи[2].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Відсоток
українська 99,62 %
російська 0,24 %
вірменська 0,05 %
польська 0,03 %
угорська 0,03 %

Символіка

[ред. | ред. код]

Затверджений 24 грудня 2008 р. рішенням сесії сільської ради[4].

Автори — А. Шевчук.

На червоному полі срібний уширений хрест, між раменами якого чотири зелених дубових листка. На чорній базі золотий трикутник. Щит облямований золотим декоративним картушем з зеленим дубовим листям, жолудями і написами «Великі Гаї» та «1785» і увінчаний золотою сільською короною.

Прапор

[ред. | ред. код]

На квадратному зеленому полотнищі малий герб села.

Природа

[ред. | ред. код]
Світлини
«Наші гаї» з південного боку
«Наші гаї»
«Наші гаї»
«Наші гаї»
«Гай Кобзаря»
«Гай Кобзаря»

У межах населеного пункту знаходиться ландшафтний заказник місцевого значення «Наші гаї».

У центральній частині села, поруч із стадіоном було закладено парк — «Гай Кобзаря» з алеями, пам'ятником Тарасові Шевченку та Співочим полем.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]

Транспортне сполучення

[ред. | ред. код]

На північно-східній околиці села знаходиться зупинний пункт Гаї Великі Львівської залізниці (7 км від станції Тернопіль), звідки можна дістатися без пересадок до Волочиська, Тернополя і Зборова. з однією пересадкою — до Хмельницька чи Львова.

Налагоджене сполучення маршрутними таксі із Тернополем, через село проходить багато транзитних маршрутів із віддаленіших сіл. Автотранспорт ходить тільки до вул. Шептицького, в інші райони Тернополя потрібно добиратись із пересадками.

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

У селі працює загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, розрахована на 500 школярів. Значна кількість дітей шкільного віку та студентського віку щоденно доїжджає на навчання в Тернопіль.

Головне підприємство, що розміщене на території Великих Гаїв — ВАТ «Птахофабрика Тернопільська».

Діє Тернопільський обласний комунальний протитуберкульозний диспансер.

У серпні 2016 року тут з'явилася добровільна пожежна команда.[7]

Сьогодення

[ред. | ред. код]

Із середини 1990-х село є районом інтенсивної приміської забудови приватними будинками.

З 2022 в селі діє волонтерський центр. [8]

Спорт

[ред. | ред. код]

Якийсь час у селі була футбольна команда «Поділля» (пізніше «Птахівник», «Сокіл-Оріон», у 2015 році «Поділля-Агрон»[9]).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Українська геральдика. Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 27 січня 2019.
  5. Тернопільщина втратила захисників Ігоря Войцехівського, Євгенія Мещерякова та Івана Ружила - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 27 червня 2024.
  6. Під час виконання бойового завдання загинув Василь Рудик з Тернопільщини. ПОГЛЯД (укр.). 4 липня 2024. Процитовано 16 липня 2024.
  7.  У Великих Гаях з'явилася добровільна пожежна команда на YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2016. — 23 серпня.
  8. "Гартовані" ч. 97 Волонтери з Великих Гаїв (укр.), процитовано 4 серпня 2022
  9. Анонс матчу ФК «Поділля-Агрон» — «Дністер» та 14 туру чемпіонату області. В неділю, 30 серпня, відбудеться 14 тур чемпіонату області з футболу серед аматорських колективів. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 вересня 2015.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]