Координати: 49°24′54″ пн. ш. 24°28′4″ сх. д. / 49.41500° пн. ш. 24.46778° сх. д. / 49.41500; 24.46778

Приозерне (Івано-Франківський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Приозерне.
село Приозерне
Палац-садиба Рея у Приозерному
Палац-садиба Рея у Приозерному
Палац-садиба Рея у Приозерному
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Івано-Франківський район
Тер. громада Рогатинська міська громада
Код КАТОТТГ UA26040270540063108
Основні дані
Колишня назва Псари
Населення 462
Площа 9,933 км²
Густота населення 46,51 осіб/км²
Поштовий індекс 77018[1]
Телефонний код +380 03435
Географічні дані
Географічні координати 49°24′54″ пн. ш. 24°28′4″ сх. д. / 49.41500° пн. ш. 24.46778° сх. д. / 49.41500; 24.46778
Середня висота
над рівнем моря 		276 м[2]
Водойми Свірж
Місцева влада
Адреса ради 77001, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, м. Рогатин, вул. Галицька, 65
Карта
Приозерне. Карта розташування: Україна
Приозерне
Приозерне
Приозерне. Карта розташування: Івано-Франківська область
Приозерне
Приозерне
Мапа
Мапа

CMNS: Приозерне у Вікісховищі

Приозéрне (давня назва Псари) — село в Україні, у Рогатинській міській громаді Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

Історія

[ред. | ред. код]

Про Псари відомо з другої половини XVIII століття. Є підстави вважати, що село виникло давніше.

Згадується 9 вересня 1449 року в книгах галицького суду[3].

Перший відомий власник або посідач — Ян Влодкович[4]. Перший відомий власник — галицький підканцлер Юзеф Яблоновський. Будує класицистичну садибу, з колонами, портиком (дерев'яний, згорів у пожежі).

Після смерті магната маєток через спадки і шлюби потрапляє, до графа Станіслава Рея (1833—1873). До 1880 року старий палац розібрали, а ще до того поруч почали зводити нову садибу. Опікувалась тим дружина Станіслава і власне спадкоємиця маєтку Вільгельміна Рей з роду Ґлоґовських.

У 1939 році в селі мешкало 1230 осіб, з них: 1060 українців-грекокатоликів, 100 українців-римокатоликів, 60 поляків та 10 євреїв[5].

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Рогатинської міської громади[6].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Рогатинського району, село увійшло до складу новоутвореного Івано-Франківського району[7].

  • Світлини села Приозерне
  • Приозерне (Псари) на мапі XVIII століття
    Приозерне (Псари) на мапі XVIII століття
  • Церква Преображення Господнього
    Церква Преображення Господнього

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Садиба Рея (XVIII—XIX ст.)

[ред. | ред. код]

Маєток у Псарах, належав графському роду Реїв, нащадкам древнього роду Потоцьких[джерело?]. Первісний палацовий комплекс (класичний, з колонадою, портиком) виник у Псарах в другій половині XVIII століття. У 1880 році старий палац розібрали, а новий графиня Вільгельміна почала зводити ще за існування будинку-старця. Спроєктував нову садибу відомий львівський архітектор Юліан Захаревич. Будівництво садиби в еклектичному стилі завершили у 1882 році[8].

За радянської влади використовувався для господарчих потреб. Згодом — як психіатрична лікарня[9]. У 1955 році в палаці оселилися студенти Рогатинського зооветеринарного комплексу. За часів незалежної України тут діяв жіночий монастир, а потім садибу передали УПЦ Київського патріархату.

В'їзна брама зведена у 1822 році. В путівнику-карті «Рогатин», виданому у тернопільському видавництві «Наш світ», подається інформація, що в'їзний проїзд палацу колись був наскрізним, але в 1970 році його замурували — тут було облаштовано місце для встановлення пам'ятника Леніну[10]. За повідомленнями ЗМІ, у 2004 році палац проданий у приватні руки[11].

Докладніше: Садиба Реїв (Приозерне)
  • Світлини садиби Рея
  • Загальний вигляд палацу
    Загальний вигляд палацу
  • Вигляд палацу з західного боку
    Вигляд палацу з західного боку
  • Вигляд палацу зі східного боку
    Вигляд палацу зі східного боку
  • Брама до маєтку
    Брама до маєтку
  • Руїни на території палацового комплексу
    Руїни на території палацового комплексу
  • Старий парк біля палацу
    Старий парк біля палацу

Церква Преображення Господнього

[ред. | ред. код]

Церква Преображення Господнього збудована у 1793 році[12].

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 21 червня 2024.
  2. ↑ Прогноз погоди в селі Приозерне. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 22 лютого 2024. Процитовано 21 червня 2024.
  3. ↑ Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek Fundacyi śp. Aleksandra hr. Stadnickiego. — T. 12. — Lwów: Księgarnia Seyfartha i Czajkowskiego, 1887. — S. 198. — № 2303. (лат.)
  4. ↑ Urzędnicy województwa ruskiego XIV-XVIII wieku: (ziemie halicka, lwowska, przemyska, sanocka): spisy / oprac. Kazimierz Przyboś; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. — Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich — Wydaw. PAN, 1987. — S. 316. (пол.)
  5. ↑ Кубійович, 1983, с. 68.
  6. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. kmu.gov.ua. Кабінет Міністрів України. Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
  7. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  8. ↑ Якщо Ющенко благословить, у замку графів Реїв на Івано-Франківщині відкриють українсько-польський центр. zik.com.ua. ZIK. 27 грудня 2007. Архів оригіналу за 10 липня 2015. Процитовано 6 квітня 2010.
  9. ↑ Зоряна Михайлюк (11 грудня 2020). Палац, свинарник, психіатрична: про що розповідає давня садиба Рея на Прикарпатті?. frankivsk-future.com.ua. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 6 квітня 2010.
  10. ↑ Псари (Приозерне). Садиба Рея та інші пам'ятки. castles.com.ua. Замки і храми України. Архів оригіналу за 8 грудня 2023. Процитовано 21 червня 2024.
  11. ↑ На Прикарпатті є невідоме село Приозерне із вражаючим палацом-красенем. news.ivano-frankivsk.ua. Прикарпаття Online. 23 червня 2017. Архів оригіналу за 25 червня 2022. Процитовано 23 червня 2017.
  12. ↑ Приозерне. Церква Преображення Господнього (1793). decerkva.org.ua. Дерев'яні церкви Західної України. Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 21 червня 2024.
  13. ↑ а б Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. — Warszawa: Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda Synów), 1902. — Cz. 1. — T. 5. — S. 171. (пол.)
  14. ↑ Dzwonkowski W. Dzieduszycki Antoni Bazyli (1757—1817) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków: Polska Akademia Umiejętności, 1948. — T. VI. — S. 106. (пол.)

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]


Івано-Франківська область Це незавершена стаття з географії Івано-Франківської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Приозерне_(Івано-Франківський_район)&oldid=43560991