Ічкі
| селище Ічкі | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Район/міськрада | Феодосійський район |
| Рада | Совєтська селищна рада |
| Код КАТОТТГ | UA01180590010029997 |
| Облікова картка | Совєтський |
| Основні дані | |
| Засновано | 1798 |
| Статус | із 2024 року |
| Населення | ▲10 069 (на 2014 рік)[1] |
| Поштовий індекс | 97200 |
| Телефонний код | +380 6551 |
| Географічні координати | 45°20′49″ пн. ш. 34°56′0″ сх. д. / 45.34694° пн. ш. 34.93333° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 19 м
|
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Краснофлотська |
| До обл. центру: | |
| - автошляхами: | 98,4 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 97200, смт. Совєтський, вул. 30 років Перемоги, 25 |
| Карта | |
  Ічкі | |
 Ічкі | |
| |
|
| |
 | Постанова ВРУ від 12.05.2016 року № 1352-VIII, згідно з якою Совєтський перейменовано на Ічкі, вводиться в дію з 7 вересня 2023 року. |
Ічкі́ (крим. İçki, з 1944 по 2023 рік — Совє́тський) — селище в Україні, у Феодосійському районі Автономної Республіки Крим, колишній центр Совєтського району.
Знаходиться в північно-східній частині півострова, у степовій присиваській частині, у південно-східній частині Кримської низовини, в 106 км. від Сімферополя.
Населення: переважно росіяни та українці, проживають також кримські татари, болгари, вірмени, євреї, цигани. Територія селища розташована у межах долини річок Біюк-Карасу та Східний Булганак.
Територія сучасного селища і його околиць була заселена в III—І тисячолітті до н. е. Про це свідчать знайдені тут залишки поселень і кургани з похованнями епохи ранньої і пізньої бронзи. Поблизу селища виявлено також скіфські поховання.
Перша згадка про Ічкі датується 1798 роком[2]; тоді тут проживала 41 особа. Землі села 1805 року належали трьом мурзам, ними користувалися також державні селяни, кількість яких зросла вже до 66. Після Кримської війни (1853—1856 рр.) багато кримських татар зруйнували свої оселі та емігрували до Османської імперії.
На початку 1941 року в селі Ічкі мешкало до 5,4 тисячі чоловік і воно було віднесено до категорії робочих селищ (смт).[3][4]
14 грудня 1944 року робоче селище Ічкі було перейменовано на робоче селище Совєтський.[5]
У 2015 році селище було внесено до переліку поселень, що потребували перейменування[6] відповідно до вимог закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»[7].
12 травня 2016 року постановою Верховної Ради України № 1352-VIII йому було повернуто назву Ічкі; цією ж постановою назву Совєтського району змінено на Ічкінський.[8] Постанова набрала чинности у 2023 році.[9]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[10]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| російська | 67,65 % |
| кримськотатарська | 20,85 % |
| українська | 8,26 % |
| ромська | 0,59 % |
| інші/не визначилися | 2,75 % |
Через селище проходить залізнична лінія Керч-Джанкой, яка розділяє його територію на дві приблизно рівні частини. З південного заходу уздовж селища проходить магістральна траса Північно-Кримського каналу. Поряд — транзитна автодорога (E97), яка пов'язує селище з іншими районами Криму.
Північніше селища знаходиться колишній військовий аеродром «Совєтський».
У селищі діють ремонтно-транспортне підприємство, сільгоспхімія, сільенерго, інкубаторно-птахівницьке підприємство і декілька інших підприємств місцевого значення, які займаються обслуговуванням сільськогосподарських підприємств району.
Найбільші підприємства: комбінат хлібопродуктів, маслоробний та виноробний заводи, друкарня. Торгове обслуговування населення здійснюють підприємства споживчої кооперації і підприємницькі структури.
У селищі є три загальноосвітніх школи, одна з яких — з кримськотатарською мовою навчання, технікум механізації і гідромеліорації сільського господарства; центральна районна лікарня, аптеки; музична школа, дві бібліотеки, мечеть Ічкі Джамісі.
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
- ↑ Під редакцією П.Т.Тронько. Історія міст і сіл Української РСР. — К : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1974. — Т. Том 26, Кримська область. — С. 612.
- ↑ Советский район Крыма. Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 2 вересня 2019.
- ↑ Образование рабочих посёлков. — Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик, 1941. — № 33 (108). — Число 26 (7). — С. 21. Архівовано з джерела 4 листопада 2021.
- ↑ Указ Президиума ВС РСФСР от 14.12.1944 № 621/6 — Викитека. ru.wikisource.org (рос.). Процитовано 14 серпня 2024.
- ↑ Український інститут національної пам'яті. Перелік міст та сіл до перейменування. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 15 листопада 2015.
- ↑ Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного ... | від 09.04.2015 № 317-VIII. zakon3.rada.gov.ua. Процитовано 24 травня 2016.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 12 травня 2016 року № 1352-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя»
- ↑ Картка законопроекту - Законотворчість. itd.rada.gov.ua. Процитовано 25 серпня 2023.
- стаття Совєтський — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
 | Ця стаття недостатньо ілюстрована. |
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |