Збігнев Олесницький

Збігнєв Олесницький
пол. Zbigniew Oleśnicki
Псевдо	Zbigniew z Oleśnicy
Народився	5 грудня 1389 Сєнно, Королівство Польське
Помер	1 квітня 1455 Сандомир, Королівство Польське
Поховання	катедра святих Станіслава і Вацлава
Країна	Королівство Польське
Національність	поляк
Діяльність	дипломат, католицький священник, католицький єпископ
Alma mater	Ягеллонський університет
Учасник	Велика війна 1409-1411
Титул	єпископ краківський, титулярний кардинал Санта Пріска
Посада	кардинал, bishop of Krakowd і кардинал-священник
Термін	1423-1455
Конфесія	католицька церква
Рід	Олесницькі гербу Дембно
Батько	Ян з Олесниці
Брати, сестри	Ян Ґловач-Олешніцький
Герб Герб Збігнєва Олесницького — Дембно
Медіафайли у Вікісховищі

|віросповідування=

Збі́гнєв Олесни́цький (пол. Zbigniew Oleśnicki), (5 грудня 1389, Сєнно — 1 квітня 1455, Сандомир) — єпископ краківський (1423—1455), перший кардинал польського походження (з 1449 року). Регент Польського королівства (1434—1447), впливовий державний діяч та дипломат.

Біографія

Збігнєв Олесницький народився 5 грудня 1389 року в Сєнно (нині — Мазовецьке воєводство). Походив з польського дворянського роду Дембно з Олесниці.

За повідомленнями Яна Длугоша, брав участь у Грюнвальдській битві, де врятував життя Ягайлу, закривший його щитом.

По закінченню Краківської Академії почав працювати в королівській канцелярії секретарем; став членом королівської таємної ради. В 1412 році був посвячений в сан священика.

18 грудня 1423 року Збігнєв Олесницький був висвячений на капелана, а наступного дня на краківського єпископа. У 1433 році був делегатом на Базельському соборі.

Олесницький проявив себе як вправний політик та дипломат, який підтримував інтереси церкви та дворянства на противагу королю. В березні 1430 року за його участі була заключена польсько-угорська унія, а в 1440 році він домігся обмеження королівської влади в обмін на визнання магнатами Владислава III спадкоємцем престолу.

В 1439 році Папа Євгеній IV призначив Олесницького кардиналом. Таким чином він став першим польським ієрархом, який прийняв цей титул.

Після загибелі у 1444 році короля Владислава III Олесницький здійснював значний вплив на політичне життя в країні. До початку правління Казимира IV Ягеллончика він фактично зосередив владу в країні у своїх руках.

Збігнєв Олесницький був рішучим противником поширення гуситського руху на територію Польщі; для придушення гуситів він закликав до Кракова проповідника Йоана Капістрана та францисканців. Єпископ сприяв створенню релігійних братств та розвитку освіти, зокрема, в Краківському університеті, пропагував культ Святого Станіслава. 4 травня 1439 року його війська виграли битву проти конфедерації польських гуситів на чолі зі Спитком з Мельштина.

Помер 1 квітня 1455 року. Похований у Кафедральному соборі святих Станіслава і Вацлава на Вавелі.

Джерела

• Zbigniew Oleśnicki. Encyclopædia Britannica (англ.)
• Zbigniew Oleśnicki. Dziedzictwo.ekai.pl (пол.)
• Збигнев Олесницкий. Биография на People.su (рос.)