Хрінники

село Хрінники
Країна	Україна
Область	Рівненська область
Район	Демидівський
Рада	Хрінницька сільська рада
Основні дані
Засноване	1545
Населення	811
Площа	19,692 км²
Густота населення	41,18 осіб/км²
Поштовий індекс	35220
Телефонний код	+380 3637
Географічні дані
Географічні координати	50°26′19″ пн. ш. 25°14′58″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	190 м
Водойми	Стир
Відстань до обласного центру	80 км8
Найближча залізнична станція	Сенкевичівка
Відстань до залізничної станції	25 км
Місцева влада
Адреса ради	35220, Рівненська обл., Демидівський р-н, с.Хрінники, вул.Шкільна,5 , тел. 4-62-42
Карта
Хрінники
Хрінники
Мапа
Хрінники у Вікісховищі

Хрі́нники — село в Україні, в Демидівському районі Рівненської області. Населення становить 811 осіб. Хрінницькій сільській раді підпорядковані села Лисин, Вичавки, Лопавше.

Рослинний і тваринний світ

Природно-заповідний фонд

Орнітологічний заказник місцевого значення "Урочище "Хрінники""

Створений рішенням Рівненського облвиконкому №343 від 22.11.1983 р. (зі змінами рішенням Рівненського облвиконкому №98 від 18.06.1991 р.). Знаходиться на території Хрінницької сільської ради, в 1,3 км від села. Землекористувач - Дублянське лісництво ДП "Млинівський лісгосп" (квартал 53, виділ 10). Площа 1,3 га. Територія заказника рівнинна. Заказник створений для збереження колоній сірих чапель, які тут мають чисельні гнізда на дубах-велетнях. Висота дубів 25-27 м. їх вік близько 200 років. Це ділянка старого дубово-грабового лісу, де перший розріджений ярус утворює дуб звичайний. Крім дуба, тут трапляються ще берест та граб. Всі ці деревні породи ростуть у вологій грабовій діброві із запасом деревостану 130 м³/га. У деревостані найстаріше дерево дуба звичайного має обхват стовбура 3,5 м. Другий, більш густий ярус деревостану утворює граб з невеликою домішкою клена гостролистого. Із чагарників відмічені бузина чорна, зімкненість якої становить 0,2, рідше - бруслина бородавчаста. Поодиноко тут зростав аґрус відхилений, єдиний дикорослий вид аґрусу в Україні. Трав'яний ярус розріджений. Його формують типові неморальні види рослин, серед яких підмаренник запашний, медунка темна, копитняк європейський, фіалки дивна та Рейхенбаха, зірочник ланцетовидний, чина весняна печіночниця звичайна. Поодиноко відмічені воронець колосистий, костриця велетенська та осока лісова. Є тут три види папоротей - безщитник жіночий, щитники чоловічий та шартський. На освітлених ділянках ростуть суниці лісові. Зрідка відмічене зростання сапрофітної лісової орхідеї - гніздівки звичайної (Червона книга України). З птахів, окрім чаплі, в урочищі гніздяться шпак звичайний, вільшанка, синиця велика, повзик, вівчарі і жовтобровий, зяблик, сова сіра. На водосховищі трапляються пірникоза велика, мартин звичайний та жовтоногий, крячки річковий та чорний, пастушок, лиска, курочка водяна, а також чепура велика, крижень, чирянка велика, широконіска, попелюх, які особливо чисельні міграційний період.

Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення "Дуб-велетень"

Створена рішенням Рівненського облвиконкому №343 від 22.11.1983 р. Знаходиться на території Хрінницької сільської ради. Землекористувач - Дублянське лісництво ДП "Млинівський лісгосп" (квартал 53, виділ 21). Площа 1,3 га. Дуб-велетень має вік наближено 560 ро­ків, виділяється своєю могутністю, має висоту більше 30 м, діаметр близько 2 м. Його крона розкидиста та життєздатна. Дуб-велетень росте у розрідженому дубовому насадженні штучно­го походження віком 220 років. За продуктивністю це насадження III бонітету, яке зростає у вологій грабово-дубовій діброві із запасом деревостану 100 м³/га. Дубово-грабові ліси, які нині оточують дуб-велетень, характеризуються двоярусним деревостаном. Перший ярус утворює дуб віком 60-70 років, є окремі дуби віком більше 100 років. Другий ярус утворює граб. У трав'яному покриві пере­важає підмаренник запашний та яглиця звичайна. Трапляються щитники чоловічий та шартрський, підлісник європейський, воро­нець колосистий, веснівка дволиста, фіалки дивна та Рейхенбаха, копитняк європейський, чина лісова. На прилеглих ділянках зустрі­чаються фрагменти угруповань дубово-грабових лісів барвінкових. Дуб огороджений, підтримується у належному стані.

Історія

Точних відомостей про рік заснування Хрінників немає. Очевидно, що поселення існує здавна. 1545 р. датуються перші дані про село. В 1545 р. Тут була поміщиця Хреницка, в 1569 р. — Михайло Хреницкий, ще пізніше — Іван Хрінницький — луцький земський суддя. В архіві знаходимо: «В 1616 р. його милість пан Іван Хрінницький, суддя земський Луцький, на великому шляху на р. Стир в маєтку своєму спадковому Хрінниках для переїзду міст збудував. Міст той постійної направи потребує, тому просить милості короля з канцелярії гроші виділити на направу того моста». На село неодноразово нападали іноземні загарбники, це підтверджує велика кількість знахідок старовинних речей, особливо різних монет. Отже, Хрінники — привабливе місце діяльності як для істориків, так і археологів, які сьогодні продовжують тут дослідницькі роботи. Знайдено унікальні документи з давньої історії краю. Особливо цікаві відомості отримані щодо історії та культури давньогерманських готських племен. Пам'ятка готів є унікальною за розмірами і багатством матеріальних залишків.

15-18 вересня 1621 року відбувся напад татарської орди, постраждало село Хрінники .

Неподалік у Вичавках виявлено залишки поселення доби бронзи та курганний могильник давньоруських часів.

Економіка

ТзОВ «Малий енергетичний комплекс»
Хрінницька ГЕС проектною потужністю 900 кВТ/год була здана в експлуатацію в 1958 році, вона була розрахована на електропостачання 17 колгоспів Демидівському районі.
З 1977 року ГЕС, яка розташована на Хрінницькому водосховищі припинила виробництво електроенергії в зв'язку з демонтажем турбін.
Хрінницьке водосховище розташоване на р. Стир на відстані 52 км від м. Луцька на території Рівненської і частково Волинської областей. Площа басейну водозбору становить 2040 км кв, об'єм води 50 млн м³.
В 1989 році виявлено карстові порожнини поблизу дамби і проведено випуск води з водосховища. З 1990 року тут розпочались ремонтно-відновлювальні роботи, проведено кріплення основи греблі та капітальний ремонт споруд напірного фронту. В процесі ремонту виконано роботи по цементації основи, ремонту й відновленню кріплення верхнього схилу, ремонт бетонних частин вооскиду, реконструкції проїзної частини автодороги на гребені греблі для відновлення функціонування ГЕС. Бетонна руслова гребля має загальну довжину по гребеню 39 м, та висота 12 м. Гребля має 8 водоскидних отворів, з яких 2 аварійно-ремонтні, розміром 5×6 м, в яких установлено плоскі металічні затвори 5×4 м.
Маневрування затворами здійснюється двома пересувними підйомниками вантажопідйомністю 30 тонн. В березні 2002 року Хрінницька ГЕС введена в експлуатацію. Працює дві турбіни потужністю по 450 кВт електроенергії за одну годину. За добу гідроелектростанція виробляє 19200 кВт/год. електроенергії.

Діє підприємство ТзОВ’’МЕК’’ зареєстровано розпорядженням голови райдержадміністрації від 20 липня 2000 року № 247.

Основний вид діяльності: виробництво електроенергії. Підприємство з року в рік нарощує об'єми виробництва. Якщо у 2003 році підприємство виробило електроенергії на суму 500 тис. гривень то за 2006 рік виробництво склало 1044 тис. гривень. Питома вага підприємства у загальному виробництві району становить 15%. На підприємстві працює 14 чоловік з середньомісячною заробітною платою більше 1300 гривень.

На сьогоднішній день призначення водосховища комплексне — енергетика, водопостачання, боротьба з повенями, рекреація, рибогосподарська діяльність.
Основним завданням експлуатації ГЕС є максимальне використання стоку ріки для виробництва електроенергії, недопущення холостих скидів річки, безаварійна робота ГЕС і гідротехнічних споруд.

Особистості[ред. • ред. код]

• Бакалейко Володимир Анатолійович — провідний гравець футбольної команди "Хрінники".

Література

• Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. -С.430.

Джерела

• Погода в селі Хрінники
• Козак Д. Н. Охоронні дослідження в зоні Хрінниківського водосховища на Волині
• Козак Д. Н. Рятівні археологічні дослідження на багатошаровому поселенні біля с. Хрінники на Рівненщині у 1997 р.
• Козак Д. Н. Готські скарби Волині початку раннього середньовіччя
• Козак Д. Н. Знаряддя орного землеробства енеолітичної доби