Кирило і Мефодій: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
мНемає опису редагування |
Мефодій це не Методій. |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Святий |
{{Святий |
||
|стать = ч |
|стать = ч |
||
|ім'я святого = Констянтин-Кирило і Михаїл- |
|ім'я святого = Констянтин-Кирило і Михаїл-Мефодій |
||
|зображення = Cyril and Methodius.jpg |
|зображення = Cyril and Methodius.jpg |
||
|розмір зображення = 260px |
|розмір зображення = 260px |
||
Рядок 47: | Рядок 47: | ||
Кирило і Мефодій заклали основи слов'янської писемності і літератури. |
Кирило і Мефодій заклали основи слов'янської писемності і літератури. |
||
Оригінали творів Кирила і Мефодія не збереглися. Творами Кирила учені вважають «Азбучну молитву», «Пролог до Євангелія» та ін. |
Оригінали творів Кирила і Мефодія не збереглися. Творами Кирила учені вважають «Азбучну молитву», «Пролог до Євангелія» та ін. Мефодія називають автором гімну на честь [[Димитрій Солунський|Дмитра Солунського]]. |
||
== Пам'ять == |
== Пам'ять == |
Версія за 20:05, 8 грудня 2018
Констянтин-Кирило і Михаїл-Мефодій | |
---|---|
Рівноапостольні, | |
Народився | Констянтин-Кирило: 827, Солунь Михаїл-Мефодій (Методій): 815, Солунь |
Помер | Констянтин-Кирило: 14 лютого 869, Рим, помер своєю смертю 'Михаїл-Мефодій (Методій): 19 квітня 885, Велеград, Моравія, помер своєю смертю |
Шанується | усіма християнами |
У лику | святий |
Подвижництво | Християнське місіонерство |
Кири́ло і Мефо́дій або Мето́дій — слов'янські просвітителі та проповідники християнства, творці слов'янської азбуки, перші перекладачі богослужбових книг на слов'янську мову, брати.
Життя
Кирило (мирське ім'я —Костянтин; близько 827 — 14 лютого 869) і його старший брат Мефодій (Методій) (мирське ім'я — Михаїл бл. 815 — помер між 6 квітня і 19 квітня 885 року) народились у місті Солунь (тепер Салоніки, Греція) в сім'ї воєначальника. За походженням болгари[1][2][3] (за менш популярною версією слов'яномовні греки[4][5]).
З 843 Кирило вчився у Константинополі при дворі візантійського імператора Михайла III, де одним з його вчителів був Фотій. Добре знав слов'янську, грецьку, латинську, іврит і арабську мови. Був патріаршим бібліотекарем, викладав філософію в Константинопольській вищій школі. В 40-60-х роках 9 століття брав участь у диспутах з іконоборцями і мусульманами в Сирії. Близько 860 року їздив з дипломатичною місією до хозарів. На шляху до хозарів зупинився в місті Херсонесі, в якому знайшов мощі святого папи Климента (помер у 101). Пізніше брати взяли їх з собою у Велику Моравію і у 867 до Риму.
Мефодій рано вступив на військову службу. Протягом 10 років керував заселеною слов'янами областю Македонії. Був викладачем у Константинопольській вищій школі. Постригшись у ченці, став ігуменом монастиря Поліхрон на березі Мармурового моря. Влітку 863 року Кирило і Методій на запрошення князя Ростислава переселились до Моравії, щоб проповідувати християнство. Пізніше Папа Адріан II дав на це дозвіл, а папа Іван VIII підтвердив його.
Перед від'їздом Кирило створив один з перших слов'янських алфавітів (у науці немає єдиного погляду з питання, яку азбуку створив Кирило — кирилицю чи глаголицю). Кирило і Мефодій перекладали на церковнослов'янську церковні книги — вибрані місця з Євангелія, Псалтир, Апостольські послання.
За запровадження слов'янської мови в богослужінні були звинувачені в єресі. В 866 на виклик Папи Римського Адріана II їздили до Риму. Отримали від нього спеціальне послання, в якому їм дозволялося розповсюджувати слов'янські церковні книги і проводити богослужіння слов'янською мовою.
Після приїзду до Риму Кирило помер. Похований у Базиліці Святого Климента у Римі. Мефодій був висвячений на архієпископа Моравії і Панонії, і в 870 повернувся до Панонії. Внаслідок інтриг німецьких феодалів деякий час перебував в ув'язненні. В 882–884 жив у Візантії. В середині 884 повернувся до Моравії, де перекладав Біблію на слов'янську мову.
Імена св. Методія та його учнів і брата — св. Костянтина (Кирила) були занесені до «Книги побратимів» (Поминальник) монастиря в Райхенау.[6]
Спадщина
Кирило і Мефодій заклали основи слов'янської писемності і літератури.
Оригінали творів Кирила і Мефодія не збереглися. Творами Кирила учені вважають «Азбучну молитву», «Пролог до Євангелія» та ін. Мефодія називають автором гімну на честь Дмитра Солунського.
Пам'ять
Болгарська церква встановила день пам'яті Кирила і Мефодія, який згодом став святом національної освіти й культури. У Болгарії запроваджено орден «Кирило і Мефодій» та Міжнародну премію імені братів Кирила і Мефодія — за визначні праці зі староболгаристики і славістики.
Ім'я Кирила і Методія носила перша українська політична організація в Києві — Кирило-Мефодіївське братство.
Кирилу та Мефодію встановлений пам'ятник на головній площі у місті Мукачеве Закарпатської області.
На честь братів названо астероїд 2609 Кирило-Мефодій.
Кирило і Мефодій — святі
Обидва брати були канонізовані Східною (православною) церквою та названі «рівноапостольними», а також причислені до святих Західною (католицькою) церквою.
У 1980 році Папа Іван-Павло II оголосив святих Кирила та Методія «покровителями» Європи.
День святих Кирила та Мефодія відзначається католиками 14 лютого, православними та католиками східного обряду 24 травня. У Чехії та Словаччині день Святих Кирила (Циріла) та Методія (Методеє), які своїм приходом до Моравії заклали основи майбутньої чеської держави, відзначається 5 липня і є державним святом та вихідним днем.
Учні
Див. також
Примітки
- ↑ Краткое житие Климента Охридского, написанное охридским епископом Дмитрием Хоматианом (с парал. текстом оригинала)
- ↑ Краткото житие на Климент Охридски(болг.)
- ↑ Кирилло-Мефодиевская энциклопедия., София., издание БАН (Болгарская Академия Наук), 1985
- ↑ Columbia Encyclopedia, Sixth Edition. 2001-05, s.v. «Cyril and Methodius, Saints»
- ↑ Encyclopedia Britannica, Encyclopedia Britannica Incorporated, Warren E. Preece — 1972, p.846
- ↑ Назаренко А. В. «Хазары, русь, луколяне, венгры»: народы Восточной Европы в «Баварском географе» // Древняя Русь в свете зарубежных источников. — М., 2000. — С. 292—295.
Джерела та література
- Т. Л. Вілкул. Кирило та Мефодій // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 298. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- Глущенко В. А., Кирило і Мефодій // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
- Лавров П., Кирило та Методій в давньослов'ян. письменстві. К., 1928.
- Лавров П., Материалы по истории возникновения древнейшей славян, письменности. Л., 1930;(рос.)
- Ильинский Г. А., Опыт систематической Кирилло-Мефод. библиографии. София, 1934;(рос.)
- Бернштейн С. Б., Константин-Философ и Мефодий. М., 1984;(рос.)
- Кирило-Методиевска енциклопедия, Т.1. София, 1985;(рос.)
- Истрин В. А., 1100 лет славян, азбуки. М., 1988.(рос.)
Посилання
- Кирило і Мефодій // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кирило і Мефодій
- Кирил і Мефодій в історії українського Християнства
- Чешмеджиев, Д. Култът на Кирил и Методий в българското средновековие. — Slavica Slovaca, 42 (2007), No 1, 20-36
Це незавершена стаття про святого або святу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |