Кирило і Мефодій: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Вернул
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Скасовано останні 5 редагувань (5.57.68.175, 78.154.160.246, 81.162.252.14 і 81.162.242.149) і відновлено версію 27761353 Flavius1
Рядок 1: Рядок 1:
{{Святий
⚫
'''Кири́ло і Мефо́дій''' (''Мето́дій'') — слов'янські просвітителі та проповідники християнства, творці слов'янської азбуки, перші перекладачі богослужбових книг на слов'янську мову, брати.
|стать = ч
|ім'я святого = Констянтин-Кирило і Михаїл-Мефодій
|зображення = Cyril and Methodius.jpg
|розмір зображення = 260px
|підпис =
|тип(колір) =
|лик святого = [[Рівноапостольний|Рівноапостольні]]
|оригінальне ім'я =
|мирське ім'я =
|чернече ім'я =
|народився = '''Констянтин-Кирило''': [[827]], [[Фессалоніки|Солунь]]<br/>'''Михаїл-Мефодій (Методій)''': [[815]], [[Фессалоніки|Солунь]]
|помер = '''Констянтин-Кирило''':<br/>[[14 лютого]] [[869]], [[Рим]], [[Смерть|помер своєю смертю]]<br/>''''Михаїл-Мефодій (Методій)''':<br/>[[19 квітня]] [[885]], [[Велеград]], [[Моравія]], [[Смерть|помер своєю смертю]]
|шанується = усіма [[Християнство|християнами]]
|прославлений =
|канонізований =
|беатифікований =
|у лику =
|день пам'яті =
|день пам'яті у {{#time:Y}} =
|покровитель =
|головна святиня =
|атрибути =
|деканонізований =
|праці =
|подвижництво = Християнське місіонерство
}}


⚫
'''Кири́ло і Мефо́дій''' (''Мето́дій'')&nbsp;— слов'янські просвітителі та проповідники християнства, творці слов'янської азбуки, перші перекладачі богослужбових книг на слов'янську мову, брати.
<br />


== Життя ==
== Життя ==
Кирило (мирське ім'я&nbsp;—Костянтин; близько [[827]]&nbsp;— [[14 лютого]] [[869]]) і його старший брат [[Мефодій Солунський|Мефодій]] (Мефодій) (мирське ім'я&nbsp;— Михаїл бл. [[815]]&nbsp;— помер між 6 квітня і 19 квітня [[885]] року) народились у місті Солунь (тепер [[Салоніки]], [[Греція]]) в сім'ї воєначальника. За походженням [[болгари]]<ref>[http://promacedonia.org/bugarash/ko/kratkozhitie.html Краткое житие Климента Охридского, написанное охридским епископом Дмитрием Хоматианом (с парал. текстом оригинала)]</ref><ref>[[:bg:Краткото житие на Климент Охридски|Краткото житие на Климент Охридски]]{{ref-bg}}</ref><ref>Кирилло-Мефодиевская энциклопедия., София., издание БАН (Болгарская Академия Наук), 1985</ref> (за менш популярною версією слов'яномовні [[греки]]<ref>Columbia Encyclopedia, Sixth Edition. 2001-05, s.v. «Cyril and Methodius, Saints»</ref><ref>Encyclopedia Britannica, Encyclopedia Britannica Incorporated, Warren E. Preece&nbsp;— 1972, p.846</ref>).
[[Кирило Філософ|Кирило]] (мирське ім'я&nbsp;—Костянтин; близько [[827]]&nbsp;— [[14 лютого]] [[869]]) і його старший брат [[Мефодій Солунський|Мефодій]] (Методій) (мирське ім'я&nbsp;— Михаїл бл. [[815]]&nbsp;— помер між 6 квітня і 19 квітня [[885]] року) народились у місті Солунь (тепер [[Салоніки]], [[Греція]]) в сім'ї воєначальника. За походженням [[болгари]]<ref>[http://promacedonia.org/bugarash/ko/kratkozhitie.html Краткое житие Климента Охридского, написанное охридским епископом Дмитрием Хоматианом (с парал. текстом оригинала)]</ref><ref>[[:bg:Краткото житие на Климент Охридски|Краткото житие на Климент Охридски]]{{ref-bg}}</ref><ref>Кирилло-Мефодиевская энциклопедия., София., издание БАН (Болгарская Академия Наук), 1985</ref> (за менш популярною версією слов'яномовні [[греки]]<ref>Columbia Encyclopedia, Sixth Edition. 2001-05, s.v. «Cyril and Methodius, Saints»</ref><ref>Encyclopedia Britannica, Encyclopedia Britannica Incorporated, Warren E. Preece&nbsp;— 1972, p.846</ref>).


З [[843]] [[Кирило Філософ|Кирило]] вчився у [[Константинополь|Константинополі]] при дворі візантійського імператора [[Михайло III|Михайла III]], де одним з його вчителів був [[Фотій І Великий|Фотій]]. Добре знав слов'янську, грецьку, латинську, іврит і арабську мови. Був патріаршим бібліотекарем, викладав [[філософія|філософію]] в [[Константинопольська вища школа|Константинопольській вищій школі]]. В [[840-ві|40]]-[[860-ті|60-х]] роках [[9 століття]] брав участь у диспутах з [[іконоборці|іконоборцями]] і [[іслам|мусульманами]] в [[Сирія|Сирії]]. Близько [[860]] року їздив з дипломатичною місією до [[хозари|хозарів]]. На шляху до хозарів зупинився в місті [[Херсонес Таврійський|Херсонесі]], в якому знайшов мощі святого [[Климент I|папи Климента]] (помер у 101). Пізніше брати взяли їх з собою у Велику Моравію і у [[867]] до Риму.
З [[843]] [[Кирило Філософ|Кирило]] вчився у [[Константинополь|Константинополі]] при дворі візантійського імператора [[Михайло III|Михайла III]], де одним з його вчителів був [[Фотій І Великий|Фотій]]. Добре знав слов'янську, грецьку, латинську, іврит і арабську мови. Був патріаршим бібліотекарем, викладав [[філософія|філософію]] в [[Константинопольська вища школа|Константинопольській вищій школі]]. В [[840-ві|40]]-[[860-ті|60-х]] роках [[9 століття]] брав участь у диспутах з [[іконоборці|іконоборцями]] і [[іслам|мусульманами]] в [[Сирія|Сирії]]. Близько [[860]] року їздив з дипломатичною місією до [[хозари|хозарів]]. На шляху до хозарів зупинився в місті [[Херсонес Таврійський|Херсонесі]], в якому знайшов мощі святого [[Климент I|папи Климента]] (помер у 101). Пізніше брати взяли їх з собою у Велику Моравію і у [[867]] до Риму.
Рядок 10: Рядок 36:
[[Мефодій Солунський|Мефодій]] рано вступив на військову службу. Протягом 10 років керував заселеною слов'янами областю [[Македонія (історична область)|Македонії]]. Був викладачем у [[Константинопольська вища школа|Константинопольській вищій школі]]. Постригшись у ченці, став [[ігумен]]ом [[монастир]]я [[Поліхрон]] на березі [[Мармурове море|Мармурового моря]]. Влітку [[863]] року Кирило і Методій на запрошення [[Ростислав (князь великоморавський)|князя Ростислава]] переселились до [[Моравія|Моравії]], щоб проповідувати [[християнство]]. Пізніше Папа [[Адріан II]] дав на це дозвіл, а папа [[Іван VIII]] підтвердив його.
[[Мефодій Солунський|Мефодій]] рано вступив на військову службу. Протягом 10 років керував заселеною слов'янами областю [[Македонія (історична область)|Македонії]]. Був викладачем у [[Константинопольська вища школа|Константинопольській вищій школі]]. Постригшись у ченці, став [[ігумен]]ом [[монастир]]я [[Поліхрон]] на березі [[Мармурове море|Мармурового моря]]. Влітку [[863]] року Кирило і Методій на запрошення [[Ростислав (князь великоморавський)|князя Ростислава]] переселились до [[Моравія|Моравії]], щоб проповідувати [[християнство]]. Пізніше Папа [[Адріан II]] дав на це дозвіл, а папа [[Іван VIII]] підтвердив його.


Перед від'їздом [[Кирило Філософ|Кирило]] створив один з перших слов'янських [[алфавіт]]ів (у науці немає єдиного погляду з питання, яку азбуку створив Кирило&nbsp;— [[кирилиця|кирилицю]] чи [[глаголиця|порницю]]
Перед від'їздом [[Кирило Філософ|Кирило]] створив один з перших слов'янських [[алфавіт]]ів (у науці немає єдиного погляду з питання, яку азбуку створив Кирило&nbsp;— [[кирилиця|кирилицю]] чи [[глаголиця|глаголицю]]). Кирило і Мефодій перекладали на церковнослов'янську церковні книги&nbsp;— вибрані місця з [[Євангеліє|Євангелія]], [[Псалтир]], [[Апостольські послання]].

))). Кирило і Мефодій перекладали на церковнослов'янську церковні книги&nbsp;— вибрані місця з [[Євангеліє|Євангелія]], [[Псалтир]], [[Апостольські послання|Апостоловьські послання]].


За запровадження слов'янської мови в богослужінні були звинувачені в [[Єресь|єресі]]. В [[866]] на виклик Папи Римського [[Адріан II|Адріана II]] їздили до [[Рим]]у. Отримали від нього спеціальне послання, в якому їм дозволялося розповсюджувати слов'янські церковні книги і проводити богослужіння слов'янською мовою.
За запровадження слов'янської мови в богослужінні були звинувачені в [[Єресь|єресі]]. В [[866]] на виклик Папи Римського [[Адріан II|Адріана II]] їздили до [[Рим]]у. Отримали від нього спеціальне послання, в якому їм дозволялося розповсюджувати слов'янські церковні книги і проводити богослужіння слов'янською мовою.

Версія за 15:54, 26 квітня 2020

Констянтин-Кирило і Михаїл-Мефодій
Рівноапостольні
Народився Констянтин-Кирило: 827, Солунь
Михаїл-Мефодій (Методій): 815, Солунь
Помер Констянтин-Кирило:
14 лютого 869, Рим, помер своєю смертю
'Михаїл-Мефодій (Методій):
19 квітня 885, Велеград, Моравія, помер своєю смертю
Шанується усіма християнами
У лику святий
Подвижництво Християнське місіонерство
Медіафайли на Вікісховищі

Кири́ло і Мефо́дій (Мето́дій) — слов'янські просвітителі та проповідники християнства, творці слов'янської азбуки, перші перекладачі богослужбових книг на слов'янську мову, брати.

Життя

Кирило (мирське ім'я —Костянтин; близько 827 — 14 лютого 869) і його старший брат Мефодій (Методій) (мирське ім'я — Михаїл бл. 815 — помер між 6 квітня і 19 квітня 885 року) народились у місті Солунь (тепер Салоніки, Греція) в сім'ї воєначальника. За походженням болгари[1][2][3] (за менш популярною версією слов'яномовні греки[4][5]).

З 843 Кирило вчився у Константинополі при дворі візантійського імператора Михайла III, де одним з його вчителів був Фотій. Добре знав слов'янську, грецьку, латинську, іврит і арабську мови. Був патріаршим бібліотекарем, викладав філософію в Константинопольській вищій школі. В 40-60-х роках 9 століття брав участь у диспутах з іконоборцями і мусульманами в Сирії. Близько 860 року їздив з дипломатичною місією до хозарів. На шляху до хозарів зупинився в місті Херсонесі, в якому знайшов мощі святого папи Климента (помер у 101). Пізніше брати взяли їх з собою у Велику Моравію і у 867 до Риму.

Мефодій рано вступив на військову службу. Протягом 10 років керував заселеною слов'янами областю Македонії. Був викладачем у Константинопольській вищій школі. Постригшись у ченці, став ігуменом монастиря Поліхрон на березі Мармурового моря. Влітку 863 року Кирило і Методій на запрошення князя Ростислава переселились до Моравії, щоб проповідувати християнство. Пізніше Папа Адріан II дав на це дозвіл, а папа Іван VIII підтвердив його.

Перед від'їздом Кирило створив один з перших слов'янських алфавітів (у науці немає єдиного погляду з питання, яку азбуку створив Кирило — кирилицю чи глаголицю). Кирило і Мефодій перекладали на церковнослов'янську церковні книги — вибрані місця з Євангелія, Псалтир, Апостольські послання.

За запровадження слов'янської мови в богослужінні були звинувачені в єресі. В 866 на виклик Папи Римського Адріана II їздили до Риму. Отримали від нього спеціальне послання, в якому їм дозволялося розповсюджувати слов'янські церковні книги і проводити богослужіння слов'янською мовою.

Після приїзду до Риму Кирило помер. Похований у Базиліці Святого Климента у Римі. Мефодій був висвячений на архієпископа Моравії і Панонії, і в 870 повернувся до Панонії. Внаслідок інтриг німецьких феодалів деякий час перебував в ув'язненні. В 882–884 жив у Візантії. В середині 884 повернувся до Моравії, де перекладав Біблію на слов'янську мову.

Імена св. Методія та його учнів і брата — св. Костянтина (Кирила) були занесені до «Книги побратимів» (Поминальник) монастиря в Райхенау.[6]

Спадщина

Кирило і Мефодій заклали основи слов'янської писемності і літератури.

Оригінали творів Кирила і Мефодія не збереглися. Творами Кирила учені вважають «Азбучну молитву», «Пролог до Євангелія» та ін. Мефодія називають автором гімну на честь Дмитра Солунського.

Пам'ять

Кирило і Методій

Болгарська церква встановила день пам'яті Кирила і Мефодія, який згодом став святом національної освіти й культури. У Болгарії запроваджено орден «Кирило і Мефодій» та Міжнародну премію імені братів Кирила і Мефодія — за визначні праці зі староболгаристики і славістики.

Ім'я Кирила і Методія носила перша українська політична організація в Києві — Кирило-Мефодіївське братство.

Кирилу та Мефодію встановлений пам'ятник на головній площі у місті Мукачеве Закарпатської області.

На честь братів названо астероїд 2609 Кирило-Мефодій.

Кирило і Мефодій — святі

Обидва брати були канонізовані Східною (православною) церквою та названі «рівноапостольними», а також причислені до святих Західною (католицькою) церквою.

У 1980 році Папа Іван-Павло II оголосив святих Кирила та Мефодія «покровителями» Європи.

День святих Кирила та Мефодія відзначається католиками 14 лютого, православними та католиками східного обряду 24 травня (за Четьями-Мінеями Дмитра Туптала — 11 травня). У Чехії та Словаччині день Святих Кирила (Циріла) та Методія (Методеє), які своїм приходом до Моравії заклали основи майбутньої чеської держави, відзначається 5 липня і є державним святом та вихідним днем.

Учні

Див. також

Примітки

  1. ↑ Краткое житие Климента Охридского, написанное охридским епископом Дмитрием Хоматианом (с парал. текстом оригинала)
  2. ↑ Краткото житие на Климент Охридски(болг.)
  3. ↑ Кирилло-Мефодиевская энциклопедия., София., издание БАН (Болгарская Академия Наук), 1985
  4. ↑ Columbia Encyclopedia, Sixth Edition. 2001-05, s.v. «Cyril and Methodius, Saints»
  5. ↑ Encyclopedia Britannica, Encyclopedia Britannica Incorporated, Warren E. Preece — 1972, p.846
  6. ↑ Назаренко А. В. «Хазары, русь, луколяне, венгры»: народы Восточной Европы в «Баварском географе» // Древняя Русь в свете зарубежных источников. — М., 2000. — С. 292—295.

Джерела та література

Посилання


Святий Це незавершена стаття про святого або святу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кирило_і_Мефодій&oldid=27802272