Керенський Олександр Федорович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 30: | Рядок 30: | ||
[[1912]] — обраний до [[Державна Дума|Державної думи]] від «Трудової групи», був головою фракції трудовиків. [[1912]] — прийнятий до [[масони|масонської ложі]]. |
[[1912]] — обраний до [[Державна Дума|Державної думи]] від «Трудової групи», був головою фракції трудовиків. [[1912]] — прийнятий до [[масони|масонської ложі]]. |
||
[[1917]] — брав участь у створені і роботі Тимчасової політичної [[Державна дума Російської імперії|Державної думи]], був обраний товаришем голови Петроградської Ради робітничих депутатів від партії [[есери|есерів]]. У [[Тимчасовий уряд Росії|Тимчасовому Уряді]] був міністром юстиції, військовим та морським міністром, міністром-головою, поєднував посади міністра-голови і верховного головнокомандуючого. У середині травня 1917 в якості військового міністра побував в Одесі та Севастополі, разом з командувачем флоту О.Колчаком, агітував за продовження війни і за єдину Росію. |
[[1917]] — брав участь у створені і роботі Тимчасової політичної [[Державна дума Російської імперії|Державної думи]], був обраний товаришем голови Петроградської Ради робітничих депутатів від партії [[есери|есерів]]. У [[Тимчасовий уряд Росії|Тимчасовому Уряді]] був міністром юстиції, військовим та морським міністром, міністром-головою, поєднував посади міністра-голови і верховного головнокомандуючого. У середині травня 1917 в якості військового міністра побував в Одесі та Севастополі, разом з командувачем флоту О.Колчаком, агітував за продовження війни і за єдину Росію, тоді ж пропонував Ю. Тютюннику перехід в Штаб Одеського Воєнного Округу. |
||
Після [[Жовтнева революція|Жовтневої революції]] перейшов на нелегальне становище у [[Фінляндія|Фінляндії]]. [[1918]] — намагався брати участь в роботі Російських Установчих Зборів, але отримав відмову від [[соціалісти-революціонери|есерів]]. У [[червень|червні]] за дорученням «Спілки відродження Росії» виїхав до [[Франція|Франції]] і [[Англія|Англії]] для переговорів з західними урядами про підтримку. |
Після [[Жовтнева революція|Жовтневої революції]] перейшов на нелегальне становище у [[Фінляндія|Фінляндії]]. [[1918]] — намагався брати участь в роботі Російських Установчих Зборів, але отримав відмову від [[соціалісти-революціонери|есерів]]. У [[червень|червні]] за дорученням «Спілки відродження Росії» виїхав до [[Франція|Франції]] і [[Англія|Англії]] для переговорів з західними урядами про підтримку. |
Версія за 07:17, 4 травня 2012
Керенський Олександр Федорович | |
---|---|
рос. Александръ Ѳедоровичъ Керенскій | |
Олександр Федорович Керенський | |
2-й прем'єр-міністр Тимчасового уряду Росії | |
21 липня 1917 — 8 листопада 1917 | |
Попередник | Львов Георгій Євгенович |
Наступник | Ленін Володимир Ілліч |
Народився |
4 травня 1881 Симбірськ, Російська імперія |
Помер |
11 червня 1970 Нью-Йорк |
Похований | цвинтар Патні-Вейл |
Відомий як | політик, адвокат, революціонер |
Місце роботи | Стенфордський університет |
Країна | Російська республіка і Російська імперія |
Alma mater | юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету |
Політична партія | соціалісти-революціонери |
Батько | Керенський Федір Михайловичd |
У шлюбі з | Ольга Барановська |
Діти | Керенський Олег Олександровичd |
Релігія | православ'я |
Підпис | |
Роботи у Вікіджерелах | |
Висловлювання у Вікіцитатах | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Олекса́ндр Фе́дорович Ке́ренський (*4 травня 1881, Симбірськ — †11 червня 1970, Нью-Йорк) — російський політичний діяч, голова Тимчасового Уряду (1917)
Біографічні відомості
Народився у родині директора Симбірської гімназії. 1899 — вступив до історико-філософського факультету Санкт-Петербурзького університету, згодом перейшов до юридичного факультету. По закінченні працював у судовій палаті.
1905 — співробітник есерівської газети «Буревісник». Був заарештований.
1906 — на адвокатській практиці, а у 1909 р. був прийнятий у присяжні повірені. Брав участь у таких гучних політичних процесах, як у справі Ленського розстрілу, процес Вірменської національної партії, «справа Бейліса».
1912 — обраний до Державної думи від «Трудової групи», був головою фракції трудовиків. 1912 — прийнятий до масонської ложі.
1917 — брав участь у створені і роботі Тимчасової політичної Державної думи, був обраний товаришем голови Петроградської Ради робітничих депутатів від партії есерів. У Тимчасовому Уряді був міністром юстиції, військовим та морським міністром, міністром-головою, поєднував посади міністра-голови і верховного головнокомандуючого. У середині травня 1917 в якості військового міністра побував в Одесі та Севастополі, разом з командувачем флоту О.Колчаком, агітував за продовження війни і за єдину Росію, тоді ж пропонував Ю. Тютюннику перехід в Штаб Одеського Воєнного Округу.
Після Жовтневої революції перейшов на нелегальне становище у Фінляндії. 1918 — намагався брати участь в роботі Російських Установчих Зборів, але отримав відмову від есерів. У червні за дорученням «Спілки відродження Росії» виїхав до Франції і Англії для переговорів з західними урядами про підтримку.
1922 — голова редакції есерівської газети «Дни», яка видавалась у Берліні та Парижі до 1932 року. З 1940 року жив у США. 1950—1960-ті рр. — працював у Гуверовському інституті війни, революції та миру; підготував трьохтомник документів про діяльність Тимчасового Уряду. 1963—1964 — надиктував останню редакцію книги спогадів, яка вийшла у 1965 році.
Похований у Нью-Йорку.
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Керенський Олександр Федорович |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Керенський Олександр Федорович |
- Музей О. Ф. Керенського в Лондоні
- Олександр Керенський: Генрих Боровик розповідає про своє інтерв'ю з Керенським // із циклу «Наше всё», радіостанція «Эхо Москвы»(рос.)
- Керенський в 1917 — кадри кінохроніки(рос.)
- О. Ф. Керенський — біографія(рос.)
|
- Поховані на цвинтарі Патні-Вейл
- Науковці Стенфордського університету
- Випускники юридичного факультету Санкт-Петербурзького державного університету
- Народились 4 травня
- Народились 1881
- Уродженці Ульяновська
- Померли 11 червня
- Померли 1970
- Померли у Нью-Йорку
- Випускники Санкт-Петербурзького університету
- Прем'єр-міністри Росії
- Масони
- Есери