Гайдар Єгор Тимурович
Гайдар Єгор Тимурович | |
---|---|
рос. Егор Тимурович Гайдар | |
![]() | |
Народився |
19 березня 1956[1][2][3] Москва, СРСР |
Помер |
16 грудня 2009[1][4][…] (53 роки) Одинцово, Московська область, Росія ·набряк |
Поховання | Новодівочий цвинтар |
Громадянство (підданство) |
![]() ![]() |
Діяльність | економіст, політик, професор, журналіст |
Alma mater | економічний факультет Московського державного університету імені Ломоносова[d] |
Науковий ступінь | доктор економічних наук[d] |
Знання мов | російська[2] |
Заклад | Дюкський університет і Вища школа економіки (Москва) |
Посада | Заступник голови Уряду Росії[d], депутат Державної Думи РФ[d], голова Уряду Російської Федерації і перший заступник Голови Уряду Російської Федерації[d] |
Партія | КПРС, Демократичний вибір Росії[d] і Союз правих сил |
Конфесія | агностицизм |
Батько | Timur Gaidar[d] |
Мати | Ariadna Bazhova[d] |
Діти | Гайдар Марія Єгорівна |
Автограф |
![]() |
Нагороди | |
|
Єго́р Тиму́рович Гайда́р (* 19 березня 1956, Москва, РРФСР, СРСР — 16 грудня 2009, Одинцово, Росія) — російський державний діяч і економіст. Один з ідеологів і керівників ринкових реформ початку 1990-х у Росії, які отримали назву «Шокова терапія». Директор Інституту економіки перехідного періоду (ІЕПП) (1992—1993, 1994—2009).
У 1991—1993 роках займав високі пости в уряді Росії (в тому числі в.о. прем'єр-міністра).
Зміст
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 19 березня 1956 в Москві. Його батько, Тимур Гайдар, — міжнародний військовий кореспондент «Правди», контр-адмірал, — син відомого радянського письменника Аркадія Гайдара від його першої дружини Лії Лазарівни Соломянської. Мати — Аріадна Павлівна Бажова, дочка письменника Павла Бажова. Таким чином, Єгор Гайдар був онуком двох відомих радянських письменників.
1978 — закінчив Економічний факультет Московського державного університету.
1978–1980 — навчався в аспірантурі МГУ під керівництвом академіка Станіслава Шаталіна, захистив кандидатську дисертацію з економічних наук. Тема дисертації: «Оцінночні показники в механізмі господарського розрахунку виробничих об'єднань (підприємств)». Вступив в КПРС
З 1980 працював в Інституті системних досліджень АН СРСР
1983–1985 експерт Державної комісії при Ю. Андропові з можливостей господарських реформ в рамках соціалістичної економіки
1986–1987 старший науковий співробітник Інституту економіки і прогнозування науково-технічного прогресу АН СРСР.
1987—1990 — завідувач відділом економічної політики в журналі ЦК КПРС «Комуніст».
1990 — завідує відділом економіки газети «Правда», захистив докторську дисертацію «Економічні реформи і ієрархічні структури», очолив Інститут економічної політики Академії народного господарства і АН СРСР.
1990—1991 — директор Інституту економічної політики Академії народного господарства СРСР.
З 6 листопада 1991 року[5] по 2 березня 1992 — заступник Голови Уряду Російською Федерації з питань економічної політики.
З 11 листопада 1991[6] по 19 лютого 1992 года[7] — міністр економіки і фінансів РРФСР.
З 19 лютого 1992 року[7] по 2 квітня 1992 року[8] — міністр фінансів Російської Федерації.
З 2 березня 1992 року[9] по 15 грудня 1992 року[10] — перший заступник Голови Уряду Російської Федерації.
З 15 червня[11] по 15 грудня 1992[10]— виконуючий обов'язки Голови Уряду Російської Федерації.
1992—1993 і з 1994 по 16 грудня 2009 року — директор Інституту економіки перехідного періоду.
З 18 вересня 1993[12] по 20 січня 1994[13] — перший заступник Голови Ради Міністрів — Уряди Російської Федерації (З 25 грудня 1993 року — Уряду Російської Федерації).
З 22 вересня 1993 року[14] по 20 січня 1994 року[13] — виконуючий обов'язки міністра економіки Російської Федерації.
З грудня 1993 року по грудень 1995 року — депутат Державної думи Росії, з січня 1994 року — голова депутатської фракції «Вибір Росії».
1996—1999 — член ради директорів ВАТ «Вимпелком».
З грудня 1999 року по грудень 2003 року — депутат Державної думи від блоку «Союз правих сил».
2001 — увійшов до числа засновників журналу «Вісник Європи» XXI століття.
2003 — займався реанімацією економіки Іраку [1]
2006 — Єгор Гайдар 24 листопада був госпіталізований в одну з дублінських лікарень з симптомами важкого отруєння. А. Б. Чубайс пов'язав отруєння Гайдара із загибеллю Ганни Політковської і Олександра Литвиненка [2].
16 грудня 2009 року о 4 годині ранку Єгор Гайдар помер у своєму заміському будинку в Підмосков'ї. За інформацією російських ЗМІ причиною смерті став набряк легенів, викликаний ішемією міокарда.
Єгор Гайдар — автор більш ніж ста публикацій з економіки. Основні праці — «Економічні реформи та ієрархічні структури» (1990), «Держава та еволюція» (1996), «Дні поразок та перемог» (1996), «Аномалії економічного зростання» (1998), «Влада та власність» (2009).
Знання мов[ред. | ред. код]
Володів англійською, іспанською і сербохорватською мовами.
Родина[ред. | ред. код]
Був одружений другим шлюбом на дочці Аркадія Стругацького. Має двох рідних синів, одного прийомного сина і рідну дочку від першого шлюбу — Марію, яка є опозиційним політиком путінському режиму.
Бібліографія[ред. | ред. код]
Праці[ред. | ред. код]
- Гайдар Е. Т. Государство и эволюция, Издательство: «Норма», 1997. ISBN 5-87857-017-3
- Гайдар Е. Т. Дни поражений и побед, Вагриус, 1997. ISBN 5-7027-0497-5
- Сборник 1941 год в 2-х книгах. Серия «Россия XX век. Документы» (Гайдар — один з авторів-упорядниківй).
- Гайдар Е. Т. Долгое время. Россия в мире: очерки экономической истории, Москва, Дело, 2005. ISBN 5-7749-0389-3
- Гайдар Е. Т. Гибель империи. Уроки для современной России, Москва, «Российская политическая энциклопедия», 2006. ISBN 5-8243-0759-8
Рецензії[ред. | ред. код]
- Рецензія на працю: Гайдар Е.Гибель империи. Уроки для современной России. — М.: Российская энциклопедия (РОССПЕН), 2006 г. (рос.)"
- Анотація та уривки з книги «Долгое время. Россия в мире: очерки экономической истории»
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119379228 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ а б в ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Munzinger-Archiv — 1913.
- ↑ Kramer A. E. Russia’s Market Reform Architect Dies at 53 // The New York Times / D. Baquet — Manhattan, New York City: The New York Times Company, A.G. Sulzberger, 2009. — ISSN 0362-4331; 1553-8095
- ↑ Указ Президента РРФСР від 6 листопада 1991 року № 174. Архів оригіналу за 10 червень 2012. Процитовано 28 лютий 2009.
- ↑ Указ Президента РРФСР від 11 листопада 1991 року № 190. Архів оригіналу за 10 червень 2012. Процитовано 28 лютий 2009.
- ↑ а б Указ Президента Російської Федерації від 19 лютого 1992 року № 156. Архів оригіналу за 10 червень 2012. Процитовано 28 лютий 2009.
- ↑ Указ Президента Російської Федерації від 2 квітня 1992 року № 325. Архів оригіналу за 10 червень 2012. Процитовано 28 лютий 2009.
- ↑ Указ Президента Російської Федерації від 2 березня 1992 року № 209. Архів оригіналу за 10 червень 2012. Процитовано 28 лютий 2009.
- ↑ а б Указ Президента Російської Федерації від 15 грудня 1992 року № 1570. Архів оригіналу за 10 червень 2012. Процитовано 28 лютий 2009.
- ↑ Указ Президента Російської Федерації від 15 червня 1992 року № 633. Архів оригіналу за 10 червень 2012. Процитовано 28 лютий 2009.
- ↑ Указ Президента Російської Федерації від 18 вересня 1993 року № 1395. Архів оригіналу за 10 червень 2012. Процитовано 28 лютий 2009.
- ↑ а б Указ Президента Російської Федерації від 20 січня 1994 року № 171. Архів оригіналу за 10 червень 2012. Процитовано 28 лютий 2009.
- ↑ Указ Президента Російської Федерації від 22 вересня 1993 року № 1411. Архів оригіналу за 10 червень 2012. Процитовано 28 лютий 2009.
Посилання[ред. | ред. код]
- Біографія Є.Гайдара на стор. Ін-та економіки перхідного періоду
- Єгор Гайдар. Як це було?
- Он-лайн конференція з Єгором Гайдаром — «Новая Газета»
- Найкращі люди меншості — «День», № 231, 19.12.2009(укр.)
- Валерія Новодворська: Военная тайна Егора Гайдара — Grani.Ru, 18.12.2009(рос.)
- Є.Альбац, Д.Докучаєв. Последний гений эпохи(рос.)
- Ю. М. Лужков, Г. Х. Попов: Еще одно слово о Гайдаре. — МК, 21.01.2010(рос.)
|
|
- Народились 19 березня
- Народились 1956
- Уродженці Москви
- Померли 16 грудня
- Померли 2009
- Померли в Московській області
- Поховані на Новодівочому цвинтарі в Москві
- Доктори економічних наук
- Науковці Дюкського університету
- Науковці Вищої школи економіки (Москва)
- Поховані на Новодівичому цвинтарі в Москві
- Політики Росії
- Російські міністри
- Радники президента Росії