Гайдар Єгор Тимурович

Єгор Гайдар

Єго́р Тиму́рович Гайда́р (19 березня 1956 — 16 грудня 2009) — російский державний діяч і економіст. Один з ідеологів і керівників ринкових реформ початку 1990-х у Росії, які отримали назву «Шокова терапія». Директор Інституту економіки перехідного періоду (ІЕПП) (1992–1993, 1994–2009).

У 1991–1993 роках займав високі пости в уряді Росії (в тому числі в.о. прем'єр-міністра).

Біографія

Єгор Гайдар народився 19 березня 1956 в Москві. Його батько, Тимур Гайдар, — міжнародний військовий кореспондент «Правди», контр-адмірал, — син відомого радянського письменника Аркадія Гайдара від його першої дружини Лії Лазарівни Соломянської. Мати — Аріадна Павлівна Бажова, дочка письменника П.Бажова. Таким чином, Єгор Гайдар був онуком двох відомих радянських письменників.

• 1978 — закінчив Економічний факультет Московського державного університету.
• 1978–1980 — навчався в аспірантурі МГУ під керівництвом академіка Станіслава Шаталіна, захистив кандидатську дисертацію з економічних наук. Тема дисертації: «Оцінночні показники в механізмі господарського розрахунку виробничих об'єднань (підприємств)». Вступив в КПРС
• з 1980 працював в Інституті системних досліджень АН СРСР
• 1983–1985 експерт Державної комісії при Ю.Андропові з можливостей господарських реформ в камках соціалістичної економіки
• 1986–1987 старший науковий співробітник Інституту економіки і прогнозування науково-технічного прогресу АН СССР.
• 1987—1990 — завідувач відділом економічної політики в журналі ЦК КПРС «Комуніст».
• 1990 — завідує відділом економіки газети «Правда», захистив докторську дисертацію «Економічні реформи і ієрархічні структури», очолив Інститут економічної політики Академії народного господарства і АН СРСР.
• 1990—1991 — директор Інституту економічної політики Академії народного господарства СРСР.
• з 6 листопада 1991 року по 2 березня 1992 — заступник Голови Уряду Російською Федерації з питань економічної політики.
• з 11 листопада 1991 по 19 лютого 1992 года — міністр економіки і фінансів РРФСР.
• з 19 лютого 1992 року по 2 квітня 1992 року — міністр фінансів Російської Федерації.
• з 2 березня 1992 року по 15 грудня 1992 року — перший заступник Голови Уряду Російської Федерації.
• з 15 червня по 15 грудня 1992— виконуючий обов'язки Голови Уряду Російської Федерації.
• 1992–1993 і з 1994 по 16 грудня 2009 року — директор Інституту економіки перехідного періоду.
• з 18 вересня 1993 по 20 січня 1994 — перший заступник Голови Ради Міністрів — Уряди Російської Федерації (З 25 грудня 1993 року — Уряду Російської Федерації).
• з 22 вересня 1993 року по 20 січня 1994 року — виконуючий обов'язки міністра економіки Російської Федерації.
• з грудня 1993 року по грудень 1995 року — депутат Державної думи Росії, з січня 1994 року — голова депутатської фракції «Вибір Росії».
• 1996–1999 — член ради директорів ВАТ «Вимпелком».
• з грудня 1999 року по грудень 2003 року — депутат Державної думи від блоку «Союз правих сил».
• 2001 — увійшов до числа засновників журналу «Вісник Європи» XXI століття.
• 2003 — займався реанімацією економіки Іраку [1]
• 2006 — Єгор Гайдар 24 листопада був госпіталізований в одну з дублінських лікарень з симптомами важкого отруєння. А. Б. Чубайс пов'язав отруєння Гайдара із загибеллю Політковської і Олександр Литвиненко [2].
• 16 грудня 2009 року о 4 годині ранку Єгор Гайдар помер у своєму заміському будинку в Підмосков'ї. За інформацією російських ЗМІ причиною смерті став набряк легенів, викликаний ішемією міокарда.

Єгор Гайдар — автор більш ніж ста публикацій з економіки. Основні праці — «Економічні реформи та ієрархічні структури» (1990), «Держава та еволюція» (1996), «Дні поразок та перемог» (1996), «Аномалії економічного зростання» (1998), «Влада та власність» (2009). Володів англійською, іспанською і сербо-хорватською мовами. Був одружений другим шлюбом на дочці Аркадія Стругацького. Має двох рідних синів, одного прийомного сина і рідну дочку від першого шлюбу.

Бібліографія

Праці

1. Гайдар Е. Т. Государство и эволюция, Издательство: «Норма», 1997. ISBN 5-87857-017-3
2. Гайдар Е. Т. Дни поражений и побед, Вагриус, 1997. ISBN 5-7027-0497-5
3. Сборник 1941 год в 2-х книгах. Серия «Россия XX век. Документы» (Гайдар — один з авторів-упорядниківй).
4. Гайдар Е. Т. Долгое время. Россия в мире: очерки экономической истории, Москва, Дело, 2005. ISBN 5-7749-0389-3
5. Гайдар Е. Т. Гибель империи. Уроки для современной России, Москва, «Российская политическая энциклопедия», 2006. ISBN 5-8243-0759-8

Рецензії

• Рецензія на працю: Гайдар Е.Гибель империи. Уроки для современной России. —М.: Российская энциклопедия (РОССПЕН), 2006 г. (рос.)"
• Анотація та уривки з книги «Долгое время. Россия в мире: очерки экономической истории»

Посилання

• Біографія Є.Гайдара на стор. Ін-та економіки перхідного періоду
• Єгор Гайдар. Як це було?
• Он-лайн конференція з Єгором Гайдаром — «Новая Газета»
• Найкращі люди меншості — «День», № 231, 19.12.2009(укр.)
• Валерія Новодворська: Военная тайна Егора Гайдара — Grani.Ru, 18.12.2009(рос.)
• Є.Альбац, Д.Докучаєв. Последний гений эпохи(рос.)
• Ю. М. Лужков, Г. Х. Попов: Еще одно слово о Гайдаре. — МК, 21.01.2010(рос.)