Координати: 597)_region:RU_ 69°04′09″ пн. ш. 33°25′00″ сх. д. / 69.069166666667° пн. ш. 33.416666666667° сх. д. / 69.069166666667; 33.416666666667

Сєвероморськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто Сєвероморськ
рос. Североморск
Герб Прапор
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Мурманська область
Код ЗКАТУ: 47530000000
Код ЗКТМО: 47730000001
Основні дані
Час заснування 1896
Статус міста 1951
Населення 52 597
Площа 60 км²
Поштові індекси 184606
Телефонний код +7 81537
Географічні координати: 597)_region:RU_ 69°04′09″ пн. ш. 33°25′00″ сх. д. / 69.069166666667° пн. ш. 33.416666666667° сх. д. / 69.069166666667; 33.416666666667
Часовий пояс UTC+3:00
Міста-побратими Тервола, Кемі, Сер-Варангер
День міста 18 квітня
Влада
Вебсторінка citysever.ru
Міський голова Владимир Евменьков
Мапа
Сєвероморськ (Росія)
Сєвероморськ
Сєвероморськ
Сєвероморськ (Мурманська область)
Сєвероморськ
Сєвероморськ

Мапа

CMNS: Сєвероморськ у Вікісховищі

Сєвероморськ (рос. Североморск; до 18 квітня 1951 року - Ваєнга) — місто, центр однойменного міського округу на Мурманському березі, ЗАТО.

Розташоване на Кольському півострові. Морський порт на східному березі незамерзаючої Кольської затоки Баренцевого моря. Сполучене із залізничною лінією та автомагістраллю. Військово-морська база Північного флоту Росії. Шосте за населенням місто за північним полярним колом.

Населення — 43 394 осіб. (2023)

Фізико-географічний опис

[ред. | ред. код]

Географічне положення

[ред. | ред. код]

Севєроморськ розташований на Кольском півострові за Північним полярним колом, в зоні поширення багаторічних пород, на скелястому східному узбережжі Кольського затоку Баренцева моря, на узбережжях губ Варламова та Ваєнги.

Клімат

[ред. | ред. код]

В Севєроморську помірно-холодний клімат. Значна кількість опадів протягом року, навіть у сухі місяці. По класифікації кліматів Кеппена — субарктичний клімат з коротким прохолодним літом (індекс Dfc) і постійним зволоженням протягом року. Середня температура в Севєроморську — 0,2 °C, середня кількість опадів в рік складає 475 мм.


Клімат Севєроморська
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −7,2 −7,5 −3,2 1,4 6,5 13,3 16,7 14,6 9,1 3,0 −2,2 −5,4 3,3
Середня температура, °C −10,4 −10,6 −6,3 −1,6 3,4 9,4 12,8 11,3 6,7 1,2 −4,6 −8,4 0,2
Середній мінімум, °C −13,6 −13,6 −9,3 −4,6 0,4 5,5 8,9 8,1 4,4 −0,5 −6,9 −11,3 −2,7
Норма опадів, мм 31 22 20 22 30 52 61 61 52 46 42 36 475

Історія

[ред. | ред. код]

Перше поселення виникло на місці нинішнього міста у 1896—1897 роках. Поселенці займалися полюванням, риболовлею та скотарством. В 1917 році в поселені мешкало всього 13 осіб. Поселення отримало назву по імені губи та річки — Ваєнга. Ця назва у свою чергу виникло від саамського «вайонгг» — самка оленя, важенка[1].

Герб (1966)

Виникнення Бази Північного Флоту

[ред. | ред. код]

У 1926 році в Мурманську буда заснована контора по заготівлі лісу, одна з артілей якої була направлена ​​у Ваєнгу. В поселені були побудовані барак-гуртожиток, баня, прокладена лінія телефонного зв'язку.

У 1933 році бухта була обрана в якості одній із баз для створюваного Північного флоту.

З 1934 року і до початку Другої світової війни в місті були побудовані дерев'яні та цегляні дома, військові об'єкти, а в сусідній губі аеродром морської авіації. З серпня 1941 року все будівництво було замороженим.

Після закінчення війни будівництво було відновлено. Ваєнга, з урахуванням наявного облаштування, була вибрана головним місцем базування Північного флоту.

1 вересня 1947 року з Полярного в Ваєнгу перебазувались штаб та управління Північного флоту.

Севєроморськ 1951 значок герб

У тому ж 1947 році була відкрита перша середня школа. Населення Ваєнги складало 3884 осіб.

У 1948 році у Ваєнзі вперше був утворено селищну Раду депутатів трудящих.

Сєвєроморськ

[ред. | ред. код]
Севєроморськ, вид на Кольську затоку

18 квітня 1951 року робоче селище Ваєнга отримало новий статус і нова назва — місто Сєвєроморськ.

У 1960-м рокам місто було вже ґрунтовно облаштований — виробляли свою продукцію хлібозавод, ковбасна фабрика, цех по виробництву безалкогольних напоїв, вступив в дію плавальний басейн.

26 листопада 1996 року Указом Президента РФ місто Сєвєроморськ як велика військово-морська база перетворений в ЗАТО (міський округ) з включенням до його підпорядкування населених пунктів: селища міського типу Сафоново, Росляково, Сафоново-1, Севєроморськ-3, Щукозеро. (див. ЗАТО місто Сєвєроморськ).

Населення

[ред. | ред. код]

За даними Всеросійського перепису населення 2020 року, чисельність населення складає 50060 осіб, з них 26503 чоловіків (52,9 %) і 23557 жінок (47,1 %)[2][3].

Місцевий уряд

[ред. | ред. код]

Голова ЗАТО м. Сєвєроморськ — Прасов Олег Олександрович (з грудня 2020 року).

Виконавчу владу з 1991 року очолював Віталій Волошин. Весною 2011 року він був затверджений на конкурсній основі на пост голови адміністрації ЗАТО м. Сєвєроморськ.[4] З 16 квітня 2013 року цю посаду займала Ірина Норина.[5]

Промисловість

[ред. | ред. код]

Промисловість представлена в основному підприємствами харчової промисловості: молочний завод. Раніше в місті працювали також ковбасний завод, хлібозавод та завод безалкогольних напоїв.

Також в місті є будівельні і судноремонті підприємства і добре розвинута інфраструктура ЖКГ, побутових послуг і торгівлі.

Освіта

[ред. | ред. код]
  • Вечірня середня школа № 1 (вул. Фулика, 1)
  • Гімназія № 1 (Полярная вул., 11)
  • Середня школа № 1 імені Героя Радянського Союза Івана Сивко (вул. Кірова, 19)
  • Середня школа № 7 імені Героя Російської Федерації Марка Євтюхіна (вул. Саши Ковалєва, 7)
  • Середня школа № 9 (Гвардійська вул., 26)
  • Середня школа № 10 імені Константина Івановича Душенова (вул. Душенова, 13А)
  • Середня школа № 11 (Комсомольска вул., 33)
  • Середня школа № 12 (вул. Душенова, 19)
  • Ліцей 1 (вул. Піонерська)

Визначні місця

[ред. | ред. код]
  • Пам'ятник Героям-Сєвєроморцям, захисникам Заполяр'я — символ міста, це фігура моряка з автоматом у руках висотою 17 метрів на п'єдесталі у вигляді рубки підводного човна висотою 10 метрів. Встановлений на Приморській площі 10 червня 1973 року. Автори скульптури — скульптори Г. В. Нерода і Ю. Г. Нерода, архітектори О. М. Душкін и А. А. Шашков.
  • Пам'ятник Героям-артилеристам 221-А Червонопрапорної батареї Північного флоту — один з самих відомих пам'ятників міста. Це 130-міліметрова корабельна гармата на бетонному постаменті. Відкритий на Північній сопці у Приморський площі 6 листопада 1961 року. Автори скульптури — архітектори А. А. Шашков, Т. Н. Шашкова. А. Вейсман, Е. Пантелеймонов.
  • Пам'ятник авіаторам-сєвєроморцям «Літак Іл-4» — відкритий у Сєвєроморську (пл. Мужності) 26 липня 1981 р. Цей літак виявили в сопках пошуковики[6], доставили в місто, а потім майже протягом року виконували трудомістку та ретельну відновлювальну роботу. Автори: архітектори Г. И. Євдокимова, С. А. Бачурин; інженер А. В. Страшний.
  • Меморіал Сєвєроморцям, не повернулися з війни — пам'ятник у вигляді військової техніки МТ-ЛБ урочисто відкритий у Сєвєроморьку 19 липня 2013 года на площі Мужності (біля літака Іл-4). Присвячений військовим, загиблим при виконанні обов'язків у Афганістані та Північно-кавказького регіоні[7].
  • Пам'ятник «Торпедний катер ТКА-12» — відкритий в Сєвєморську (пл. Мужності) 31 липня 1983 р. Цим катером в роки Другої Світової війни командував двічі Герой Радянського Союзу Олександр Осипович Шабалін. Автори: архітектори В. В. Олексієв, В. А. Гопак; інженер А. П. Страшний.
  • Пам'ятник офіцерам Північного флоту[8]
  • Бюст двічі Героя Радянського Союза Б. Ф. Сафонова — встановлений в місті Сєвєроморськ (пл. Сафонова) у 1967 році. Автори пам'ятника — скульптор Э. И. Кітайчук и архітектор А. А. Шашков.
  • Бюст Героя Російської Федерації Т. А. Апакідзе — встановлений в місті (пл. Сафонова) в липні 2003 року. Автори пам'ятника — сєвєроморські художники С. Абаріна и П. Абарін, головний інженер проекту А. Ф. Речіц.
  • Музей «Підводний човен К-21» — філіал Військово-морського музею Північного флоту, відкритий в липні 1983 року (пл. Мужності).
  • Севєроморський музей історії міста і флоту — відкритий за рішенням адміністрації ЗАТО Севєроморськ в жовтні 1996 року (вул. Сафонова).
  • Пам'ятник героям-артилеристам
    Пам'ятник героям-артилеристам
  • Торпедний катер «ТКА-12»
    Торпедний катер «ТКА-12»
  • Підводний човен К-21. Філіал Військово-морського музею Північного флоту
    Підводний човен К-21. Філіал Військово-морського музею Північного флоту

Міста побратими та міста партнери

[ред. | ред. код]

Побратими

[ред. | ред. код]

Партнери

[ред. | ред. код]

Українці в Сєвєроморську

[ред. | ред. код]

У морській піхоті Північного флоту СРСР проходив службу офіцер Сергій Кульчицький — Герой України, бойовий генерал часів Російської збройної агресії проти України 2014-го. В 1989-му він підняв синьо-жовтий прапор над Сєвєроморськом[11][неавторитетне джерело].

Також у 1971 р. у місті Сєвєроморськ народився хореограф, танцівник, співак і телеведучий Дмитро Коляденко.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ История Североморска (рос.). severomorsk.murman.ru. Архів оригіналу за 27 червня 2015. Процитовано 14 листопада 2019.
  2. ↑ Статистический сборник Численность, размещение и возрастно-половой состав населения Мурманской области. Итоги Всероссийской переписи населения. Том 1. 2012 (рос.). Архів оригіналу за 22 грудня 2012. [Архівовано 2012-12-22 у Wayback Machine.] / Федеральная служба государственной статистики, Территориальный орган Федеральной службы государственной статистики по Мурманской области. Мурманск, 2012 — 75 с.
  3. ↑ Численность населения Мурманской области по полу на 14 октября 2010 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2013. Процитовано 7 вересня 2012. [Архівовано 2013-07-26 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Глава администрации муниципального образования ЗАТО г. Североморск Виталий Иванович Волошин (PDF). ЗАТО Североморск (рос.). Архів (PDF) оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 19 жовтня 2020.
  5. ↑ Ирина Норина возглавила администрацию Североморска | СЗФО. ФедералПресс (рос.). 16 квітня 2013. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 19 жовтня 2020.
  6. ↑ Достопримечательности Североморска. severomorsk.murman.ru (рос.). Архів оригіналу за 6 травня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.
  7. ↑ Открытие памятника МТЛБ (рос.). www.tv21.ru. Архів оригіналу за 18 липня 2020. Процитовано 14 листопада 2019.
  8. ↑ В Североморске при поддержке Сбербанка установлен памятник офицерам Северного флота (рос.). Информационное агентство Nord-News. 30 липня 2013. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 14 листопада 2019.
  9. ↑ а б в Шаблон:КЭ
  10. ↑ Грозный и Североморск подписали соглашение об установлении партнерских отношениях (рос.). ИА Чечня Сегодня. Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 14 листопада 2019.
  11. ↑ «Генерал Кульчицький: Дійти до Москви і стріляти до останнього патрона» // Нінель Кисілевська, antikor.com.ua

Посилання

[ред. | ред. код]


Мурманська область Це незавершена стаття про Мурманську область.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сєвероморськ&oldid=43884720