МТ-ЛБ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Soviet MT-LB.JPEG

МТ-ЛБ
Загальні дані
класифікація бронетранспортер
Виробництво та застосування
країна-виробник Flag of the Soviet Union.svg СРСР Польща Польща Україна Україна Росія Росія Болгарія Болгарія
розробник Flag of Ukraine.svgХТЗ
компанія-виробник Flag of Ukraine.svgХТЗ
роки виробництва з 1964
кількість виробів, од. понад 9000[1]
роки експлуатації з 1966 по сьогодні
основні країни-оператори Україна Україна
Росія Росія
Болгарія Болгарія
війни Війна в Афганістані (1979—1989)
Придністровський конфлікт
Друга чеченська війна
Російсько-грузинська війна (2008)
Російсько-Українська війна (2014—2016)
Основні параметри
бойова маса, т 11.49-12.8
екіпаж, осіб 2
десант 11
довжина, мм 6454
ширина, мм 2850
висота, мм 1920
Броня
тип броні сталева вальцьована
Озброєння
кулемети 1 х 7,62-мм ПКТ
Силова установка, маневреність та мобільність
тип, марка двигуна ЯМЗ-238В
потужність двигуна, к.с. (кВт) 240
швидкість по шосе, км/год. 62
запас ходу по шосе, км 500
питомий тиск на ґрунт, кг/см2 0,46

МТ-ЛБ (абр. від рос. многоцелевой транспортёр (тягач) лёгкий бронированный), часом зустрічається переклад БТ-ЛБ[2][3][4] — радянський / український плавучий бронетранспортер.

Створений для транспортування (перевезення) людей та вантажів, також широко використовується в ролі артилерійського тягача (у деяких частинах використовується для перевезення особового складу моторизованих стрілецьких підрозділів, хоча і не призначався для цієї ролі, на відміну від прийнятих раніше на озброєння БТР-60).

Прийнятий на озброєння в 1964 році, випускався на Харківському тракторному заводі. МТ-ЛБ застосовувався радянськими військами у війні в Афганістані, а після розпаду СРСР використовувався практично у всіх великих збройних конфліктах на пострадянському просторі. У значних кількостях МТ-ЛБ також поставлявся союзникам СРСР і нейтральним країнам, використовувався в ряді регіональних конфліктів.

Використовувався як база для ряду машин спеціального призначення, а шасі бронетранспортера використовувалося для цивільних всюдиходів. Хоча з середини вісімдесятих років і сам МТ-ЛБ у варіанті без башти і кулеметного озброєння з успіхом використовувався в народному господарстві в умовах Крайньої Півночі як всюдихід.

Після розпаду СРСР виробнича база МТ-ЛБ залишилася на території України. На шасі цієї машини Харківським тракторним заводом розроблений і випускається цивільний всюдихід ХТЗ-3Н.

Модифікації[ред. | ред. код]

Військові[ред. | ред. код]

СРСР та Російська Федерація[ред. | ред. код]

  • МТ-ЛБ (Об'єкт 6) — базовий варіант
    • МТ-ЛБВ — всюдихідний варіант. Модифікація має більш широкі траки і знижений питомий тиск на ґрунт (близько 0,27 кгс/см²). Призначена для арктичних регіонів.
      • МТ-ЛБВ-Н — багатоцільовий транспортер-тягач, адаптований для експлуатації в народному господарстві.
        • МТ-ЛБВ-НС «Алтай» — багатоцільовий транспортер-тягач, адаптований для експлуатації в народному господарстві.
      • МТ-ЛБВМ — версія з установкою 12,7-мм зенітного кулемета НСВТ.
      • МТ-ЛБВМК — версія з установкою 12,7-мм зенітного кулемета «Корд». Двигун ЯМЗ-238ВМ, потужністю 240 к.с.
        • МТ-ЛБВМ1К — модифікація, пристосована для роботи на високогір'ї, з установкою нового двигуна ЯМЗ-238БЛ-1, потужністю 310 к.с., новою радіостанцією і новим опалювачем.
    • МТ-ЛБМ (Об'єкт 6М) — сучасна модифікація, розроблена у ВАТ «Муромтепловоз»
      • Об'єкт 6мА — варіант МТ-ЛБМ з баштової установкою, відповідної бронетранспортер у БТР-80
      • Об'єкт 6МА3 — модернізація «Об'єкта 6мА» з установкою 4 пускових установок ПТКР 9М133 «Корнет», 7,62-мм кулемета ПКТМ і 30-мм автоматичного гранатомета АГС-30 «Атлант»
      • Об'єкт 6МБ — варіант МТ-ЛБМ з 30-мм гарматою 2А72, баштова установка як у бронетранспортера БТР-80А
        • Об'єкт 6МБ2 — модернізація «Об'єкта 6МБ» з додатковою установкою 30-мм автоматичного гранатомета АГС-17 «Полум'я»
      • Об'єкт 6МБ3 — варіант МТ-ЛБМ з установкою 23-мм авіаційної гармати ГШ-23в, 12,7-мм зенітного кулемета «Корд» і 30-мм автоматичного гранатомета АГС-30 «Атлант»
      • Об'єкт 6МБ4  — варіант МТ-ЛБМ з установкою 23-мм авіаційної гармати ГШ-23к, 12,7-мм зенітного кулемета «Корд» і 30-мм автоматичного гранатомета АГС-30 «Атлант»
      • МТ-ЛБМ1 (Об'єкт 6М1) — модифікація МТ-ЛБ з установкою нового двигуна ЯМЗ-238БЛ-1, потужністю 300—310 к.с., механічної трансмісії з гідрооб'ємним механізмом управління поворотом
        • МТ-ЛБМ1А7 — варіант з баштової установкою, відповідної бронетранспортеру БТР-80, з установкою 7,62-мм кулемета ПКТМ, 12,7-мм зенітного кулемета «Корд», 30-мм автоматичного гранатомета АГС-17 «Полум'я» і встановлена ​​система 902У для постановки димових завіс.
        • МТ-ЛБМ1Б2 — модифікація МТ-ЛБМ1 з ідентичним озброєнням «Об'єкта 6МБ2»
      • МТ-ЛБМ2 (Об'єкт 6М2) — модифікація МТ-ЛБ від «Курганмашзаводу» з установкою нового двигуна і трансмісії.

У 2018 був підготовлений проект модернізації МТ-ЛБ шляхом, зокрема, встановлення двигуна КамАЗ-740.50 потужністю 360 к. с. та використання полегшених гусениць з шарніром закритого типу (легші на 300 кг за базовий варіант). Крім того буде встановлена гідромеханічна коробка, яка дозволить повертати машину на всіх передачах із заданим радіусом повороту. В результаті маса машини буде зменшена на 800 кг[5].

Україна[ред. | ред. код]

МТ-ЛБ-Т-23-2
  • МТ-ЛБР6 — БМП на шасі МТ-ЛБ з бойовим модулем «ЗТМ-1». Озброєння: 30-мм автоматична гармата ЗТМ-1, 7,62-мм кулемет КТ, димові гранатомети системи 902Б «Хмара». Захищеність екіпажу посилена за рахунок рознесеного резервування і кевларового підбою, ходова частина прикрита протикумулятивними екранами. Виробник — Харківський тракторний завод імені Серго Орджонікідзе.
  • МТ-ЛБР7 — БМП на шасі МТ-ЛБ з бойовим модулем «Штурм». Озброєння: 30-мм автоматична гармата ЗТМ-1, спарений з нею 7,62-мм кулемет КТ-7,62, дві пускові установки ПТКР 9М114М «Конкурс-М», 30-мм автоматичний гранатомет, димові гранатомети. Захищеність екіпажу посилена за рахунок рознесеного резервування і кевларового підбою. Виробник — Харківський тракторний завод імені Серго Орджонікідзе.
  • МТ-ЛБМШ — БМП на шасі МТ-ЛБ з бойовим модулем «Шквал». Озброєння: 30-мм автоматична гармата ЗТМ-1, спарений з нею 7,62-мм кулемет КТ-7,62, дві протитанкові керовані ракети (ПТРК) «Бар'єр», 30-мм автоматичний гранатомет, димові гранатомети. З 2006 року виготовляється на заводі імені В. О. Малишева.
  • МТ-ЛБ-Т-23-2  — БМП на шасі МТ-ЛБ з зенітною установкою ЗУ-23. З 2015 року виготовляється на НПК «Техімпекс».

Казахстан[ред. | ред. код]

  • «Айбат» — самохідний міномет казахстанського виробництва, розроблений ізраїльською фірмою «Солтам». Являє собою МТ-ЛБ, озброєний модернізованим радянським мінометом 2Б11.

Болгарія[ред. | ред. код]

  • MT-LB AT-I — машина з встановленою системою мінування.
  • MT-LB RHR або MR HR (mashina za radiatsionno i khimichesko razuznavane) — розвідувальна машина.
  • MT-LB SE — польова медична машина.
  • SMM B1.10 «Tundzha» (samokhodna minokhv'rgachka) — платформа для 120-мм міномета M-38/43 (боєкомплект 58 мін).
  • SMM 74 B1.10 «Tundzha-Sani» — версія 120-мм мінометом 2Б11.
  • KShM-R-81 «Delfin» — командно-штабна машина з встановленими радіостанціями Р-123M, Р-130M та Р-31M, додатковою антеною та генератором.
  • MT-LB TMX — платформа для 82-мм міномета M-37M.
  • BRM «Sova» (bronirana razuznavatelna mashina) — розвідувальна версія с системою ASP-3 та VPHR, радіостанціями Р-123M та Р-31M, а також засобами нічного огляду. Є три версії з різною «начинкою»:
    • «Sova-1» — з радіостанцією Р-130M, антеною.
    • «Sova-2» — з радіостанцією Р-143 «Ліра» .
    • «Sova-3» — з артилерійським радаром PSNR-5K (1RL-133).
  • R-80 — машина ранньої артилерійської розвідки.
  • BMP-23 (bojna mashina na pekhotata) — машина підтримки піхоти з 23-мм гарматою 2A14 та ПТРК 9K11 «Малютка» в башті на 2 особи. Основа шасі MT-ЛБ, але використано елементи САУ 2С1 та встановлено новий двигун в 315 к.с.
  • BMP-23D — модернізована версія з ПТРК 9K111 «Фагот» та димовою системою.
  • BRM-23 — розвідувальна версія. Прототип.
  • BMP-30 — BMP-23 з баштою від БМП-2. Виготовлено 10 одиниць.

Польща[ред. | ред. код]

Польська компанія HSW S.A. (Huta Stalowa Wola S.A.) виготовляла МТ-ЛБ за ліцензією з 1976. Конструкторами було розроблено нове шасі SPG-2 з амфібійними можливостями.

  • MT-LB-2AP — варіант бронетранспортера з туреллю від SKOT-2AP (14,5-мм КПВТ та 7,62-мм ПКТ). Прототип.
  • WEM Lotos — медична машина з встановленими 4 носилками.
  • WPT Mors — машина технічної підтримки. Виробляється з 1983.
  • R-137T (radiostacja ruchoma UKF) — мобільна радіостанція з Р-137. На озброєнні з 1987, дальність зв'язку від 70 до 150 км.
  • ZWD-1 «Irys» (zautomatyzowany wóz dowodzenia) — командно — штабна машина з встановленою системою «Irys».
  • MT-LB-23M «Krak» — варіант з туреллю з 23-мм гарматою. Тільки прототип.
  • Promet — самохідна ЗСУ з парою 23-мм гармат. 4 прототипи.
  • «Przebiśnieg» — машина РЕБ, виготовляється в трьох варіантах:
    • SZ або MT-LB Z (stacja zakłóceń);
    • SR або MT-LB R (stacja rozpoznania) ;
    • WD krel;
  • SPG-2 — найбільш модернізована версія з переробленою носовою частиною.
    • TRI Hors — машина інженерної розвідки. Виготовляється з 1983, озброєна 12.7-мм кулеметом НСВТ в турелі.
    • WPT Mors-II — озброєна машина технічної підтримки. Виготовляється з 1986, озброєна 12.7-мм кулеметом НСВТ в турелі.
    • Opal-I та Opal-II — командна машина для артилерійських підрозділів. Озброєна 12.7-мм кулеметом НСВТ в турелі. На Opal-I встановлено двигун потужністю 245 к.с. SW680/167/1, на Opal-II — 300 к.с. SW680T (ЯМЗ-238Н) та на 7 котків розширена база. Тільки прототип.
    • BWO-40 — машина підтримки піхоти з 40-мм зенітною гарматою Bofors. Тільки прототип.

Швеція[ред. | ред. код]

Шведський MT-ЛБ, переобладнаний в Pbv 401
  • Pbv 401 (pansarbandvagn) — колишні східнонімецькі машини, озброєні 7,62 мм кулеметом. Мали назву Ksp 95 та Ksp 58.
    • Stripbv 4011 (stridsledningbandvagn) — командна машина батальйонного рівня.
    • Bgbv 4012 (bärgningsbandvagn) — шведське означення для MTP-LB.
    • Rlpbv 4014/T (radiolänkbandvagn) — зв'язкова машина.
    • Stripbv 4015 (stridsledningbandvagn) — командна машина ротного рівня.
    • Lvrbpbv 4016 (luftvärnsrobotbandvagn) — машина ППО з ПЗРК RBS 70.
    • Pvrbbv 452 (pansarvärnrobotbandvagn) — протитанкова машина з ПТРК RBS 56.

Ірак[ред. | ред. код]

Іракський МТ-ЛБ з ЗУ-23-2.
  • MT-LBV — з ширшими траками.
  • MT-LB — з встановленою зенітною системою ЗУ-23-2.

Німецька Демократична Республіка[ред. | ред. код]

  • MT-LB (Pi) — машина інженерного супроводу.[6]
  • MT-LB (Pzj) — протитанкова машина.
  • MT-LB (Pzj Fü) — командно — штабна машина для протитанкових підрозділів.
  • MT-LB (BO) SFL — командно- штабна машина для підрозділів самохідної артилерії.
  • SaN MT-LB — медична машина.
  • MTP-LB — машина технічної підтримки.


Небойові військові машини на базі МТ-ЛБ(у)[ред. | ред. код]

  • Модуль розвідки та управління оптичний МРУ-О (НВП Рубін, м. Пєнза, РФ)
  • Р-330 «Мандат» — радянський автоматизований комплекс радіоелектронного придушення (РЕП). Створено в «Науково-дослідному інституті комплексної автоматизації» (НДІКА)

Апаратні зв'язку та засобів автоматизації[ред. | ред. код]

Назва Призначення Транспортна база
МП-21, МП-22, МП-23, МП-24, МП-25
МП-95 (ЕОМ «Бета»)
КШМ комплексу АСУВ «Маневр» дивізійної ланки МТ-ЛБ
Р-161БМ Радіостанція МТ-ЛБ

Цивільні[ред. | ред. код]

  • МТ-ЛБ-ЛПТ — лісопожежний трактор. Виробник ВАТ «Муромтепловоз» (РФ).
  • МБУ-5 «Катюша» — бурова установка (РФ).
  • УРБ-531 — установка розвідувального буріння (РФ).
  • АЗМ — аеротранспортабельна дорожно-землерийна машина. Виробник ВАТ «Муромтепловоз» (РФ).
  • ХТЗ-3Н — всюдихідний плавучий тягач. Виробник — Харківський тракторний завод (Україна).
  • ХТЗ-10НК — всюдихідний плавучий тягач. Виробник — Харківський тракторний завод (Україна).
  • ХТЗ-26Н — всюдихідний плавучий тягач. Виробник — Харківський тракторний завод (Україна).
  • 2С1-Н- транспортер-тягач. Виробник — ОАО «Рубцовский машиностроительный завод» (РФ).
  • МТ-ЛБу-Н — транспортер- тягач. Виробник — ОАО «Рубцовский машиностроительный завод» (РФ).
  • МТЛБу з телескопічною вежею. Виробники — ООО «Пожтехника» (Твер) та «Комиэнерго» (обидва — РФ).
  • АУВБ-30 — автономна бурова установка. Виробник — ОАО «Стройдормаш» (РФ).
  • БГМ-1М — бурова машина. Виробник — ОАО «Стройдормаш» (РФ).

Оператори[ред. | ред. код]

Служба та бойове застосування[ред. | ред. код]

  • Афганська війна (1979—1989)
  • Збройний конфлікт у Придністров'ї — Деяка кількість МТ-ЛБ знаходиться на озброєнні Придністровських збройних сил. Брали участь в березні 1992 року в боях. Застосовувалися також і з боку Молдови. На деякі машини встановлювалися установки ЗУ-23-2
  • Друга чеченська війна — використовувалися Російськими військами. Станом на листопад 1999 року в Чеченській Республіці було зосереджено 667 одиниць МТ-ЛБ
  • Збройний конфлікт у Південній Осетії (2008)
  • Війна на сході України (російсько-українська війна, 2014 — дотепер)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Понад 7500 одиниць станом на 2010 рік на озброєнні за даними The Military Balance 2010, 1500 одиниць перебували на озброєнні армії Іраку до 2003 року згідно з інформацією www.globalsecurity.org: Iraqi Ground Forces Equipment
  2. Засоби протиповітряної оборони. Міністерство оборони України. Процитовано 2017-10-10. 
  3. Розконсервування БТЛБ - Фото УНІАН. photo.unian.net (en). Процитовано 2017-10-10. 
  4. Україна, Роман Лебедь BBC. Нове життя старої військової техніки: полювання та екскурсії. BBC Україна. Процитовано 2017-10-10. 
  5. В РОССИИ МОДЕРНИЗИРУЮТ БРОНЕТРАНСПОРТЕР МТ-ЛБ. РИА "Новости". 2018-05-14. 
  6. Gau L-R., Plate J., Siegert J. (2001) Deutsche Militärfahrzeuge — Bundeswehr und NVA. Motorbuch Verlag. ISBN 3-613-02152-8
  7. The Military Balance 2010. — P. 176.
  8. The Military Balance 2010. — P. 358.
  9. The Military Balance 2010. — P. 178.
  10. The Military Balance 2010. — P. 96.
  11. Ірак закупив 500 багатоцільових транспортерів
  12. The Military Balance 2010. — P. 174.
  13. The Military Balance 2010. — P. 184.
  14. The Military Balance 2010. — P. 364.
  15. The Military Balance 2010. — P. 186.
  16. The Military Balance 2010. — P. 188.
  17. The Military Balance 2010. — P. 320.
  18. The Military Balance 2010. — P. 223.
  19. http://www.globalsecurity.org/military/world/ukraine/groundforces-equipment.htm
  20. The Military Balance 2010. — P. 96.
  21. The Military Balance 2010. — P. 182.

Посилання[ред. | ред. код]