Кульчицький Сергій Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сергій Петрович Кульчицький
Rank insignia of militsiya of Ukraine 14 (horizontal).svg Генерал-майор
Кульчицький Сергій Павлович.jpeg
Загальна інформація
Народження 17 грудня 1963(1963-12-17)
Веймар, Східна Німеччина
Смерть 29 травня 2014(2014-05-29) (50 років)
Слов'янськ, Україна
Загинув під час бойових дій
Університет ДСВЗКУ (1985), НУОУ (2010)
Військова служба
Роки служби 1992—2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Геральдичний знак - емблема МВС України.svg МВС України
Рід військ Emblem of the National Guard of Ukraine, 2017.svg Національна гвардія
Формування Головне управління
Війни / битви

Війна на сході України

Командування
начальник управління бойової та спеціальної підготовки ГУ НГУ
Нагороди та відзнаки
Герой України
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна) — 2008
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
«За відзнаку в службі» I ст. (МВС України)
«За відзнаку в службі» II ст. (МВС України)
Медаль «За сумлінну службу» I ст. (МВС України)
Медаль «15 років МВС України»
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «За відзнаку у військовій службі»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Генерал-майор Кульчицький в польовому обмундированні під час Антитерористичної операції за тиждень до смерті

Сергі́й Петро́вич Кульчи́цький (17 грудня 1963, Веймар, Округ Ерфурт, Східна Німеччина — 29 травня 2014, Слов'янськ, Донецька область, Україна) — український військовий, генерал-майор, начальник управління бойової та спеціальної підготовки Головного управління Національної гвардії України[1]. Герой України[2].

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 17 грудня 1963 року в місті Веймар, нині Німеччина (тоді Німецька Демократична Республіка), де на той час в Групі радянських військ у Німеччині проходив службу його батько, Петро Іванович, офіцер Збройних Сил СРСР, виходець із села Чорнокінці Чортківського району Тернопільської області. 1967 року батька перевели до Далекосхідного військового округу, тож дитинство Сергія та його молодшого брата Ігоря пройшло у військових містечках різних гарнізонів. З дитинства Сергій Кульчицький мріяв стати офіцером, як батько (він пішов у відставку у званні майора, помер 2003 року у 79-річному віці).

1979 року, після закінчення 8-го класу Сергій Кульчицький без відома батьків подав документи в Уссурійське суворовське військове училище[ru], закінчивши його у 1981 році. 1985-го у званні лейтенанта закінчив з відзнакою Далекосхідне вище загальновійськове командне училище[ru], де навчався у підрозділі, що готував офіцерів морської піхоти, весь період навчання був старшиною курсу. Для проходження служби відправився за Полярне коло в селище Печенга-І Мурманської області.

Перед тим як розпочати офіцерську службу одружився з Надією Богданівною Дребіт, з якою він познайомився три роки тому в Чорнокінцях на Тернопіщині.

Молодий лейтенант Кульчицький мав І розряд з бігу та лижних гонок, І розряд з подоланням смуги перешкод і гирьового спорту. В рукопашному бою переважав одночасно двох-трьох супротивників.

Кар'єра[ред.ред. код]

1985 року розпочав службу командиром десантно-штурмового взводу 876-го окремого десантно-штурмового батальйону 61-ї окремої бригади морської піхоти Північного флоту ВМФ СРСР. З 1989 по 1991 обіймав посаду заступника командира з тилу — начальника тилу, з 1991 по 1992 — начальника штабу — заступника командира 876-го ОДШБ 61-ї бригади морської піхоти.

Після розпаду СРСР 1992 року капітан Кульчицький переїхав до України в м. Тернопіль, де розпочав службу у Національній гвардії України, з січня 2000 року — Внутрішні війська МВС України.

  • 1992—1993 — заступник по бойовій та спеціальній підготовці командира військової частини 1441 Національної гвардії України, м. Тернопіль.
  • 1993—1994 — заступник командира по службі — начальник штабу військової частини 1441 Національної гвардії України, м. Тернопіль.
  • 1994—1995 — командир 14-го окремого батальйону Національної гвардії України, військова частина 1441, м. Тернопіль.
  • 1995 року призначений командиром мотострілецького батальйону 23-ї окремої бригади Національної гвардії України, військова частина 2209, м. Сімферополь.
  • 1995—1997 — командир 41-го окремого батальйону морської піхоти 4-ї окремої бригади морської піхоти 7-ї дивізії Національної гвардії України, військова частина 2223, м. Феодосія.
  • 1997—1998 — заступник командира з бойової та спеціальної підготовки 24-го полку Національної гвардії України, військова частина 1241, місто Івано-Франківськ.
  • 1998—2003 — заступник командира і командир (з 2001) 24-го окремого батальйону 5-ї дивізії Національної гвардії України (з грудня 1999 року — Західного територіального командування внутрішніх військ МВС України), військова частина 1241, м. Івано-Франківськ.
  • 2003 року полковник Кульчицький був переведений до органів внутрішніх справ, до 2005-го обіймав посаду заступника начальника штабу — начальника оперативного відділу Управління МВС України в Івано-Франківській області.
  • 2005—2010 — командир 2-ї окремої Галицької бригади Західного територіального командування внутрішніх військ МВС України, військова частина 3002, місто Львів.
  • 2010—2012 — заступник начальника управління Західного територіального командування внутрішніх військ МВС України.
  • З серпня 2012 — начальник управління бойової та спеціальної підготовки Головного управління внутрішніх військ МВС України (з березня 2014 року — Головного управління Національної гвардії України).

2010 року закінчив Національний університет оборони України.

24 серпня 2013 року присвоєно військове звання генерал-майора[1].

Навесні 2014 року, в умовах російської збройної агресії проти України, генерал-майор Кульчицький брав активну особисту участь у створенні першого добровольчого підрозділу, сформованого із активістів Самооборони Євромайдану, — 1-го резервного батальйону Національної гвардії. Разом із підготовленими ним резервістами вирушив у район проведення антитерористичної операції на Схід України. Від першого дня він був разом зі своїми солдатами, жив у наметі, їв солдатську їжу, бувало, сам і готував.

Загибель[ред.ред. код]

Загинув 29 травня 2014 року в зоні бойових дій під час антитерористичної операції у місті Слов'янськ Донецької області.

29 травня, близько 12:30, поблизу міста Слов'янська, після розвантаження продуктів харчування на 4-й блокпост та проведення ротації особового складу, повертаючись з району гори Карачун, був обстріляний з лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») Національної гвардії України, на борту якого був генерал-майор Сергій Кульчицький. Під час падіння вибухнули паливні баки. В результаті події загинуло 12 чоловік: шість військовослужбовців Національної гвардії, включаючи двох членів екіпажу, та шість представників спецпідрозділу МВС України (колишній спецпідрозділ «Беркут»). Старший лейтенант, штурман екіпажу Олександр Макеєнко залишився живим та у тяжкому стані був доправлений до лікарні міста Харків[3][4][5][6][7][8].

Похований 31 травня 2014 року на Полі почесних поховань Личаківського цвинтаря у Львові.[9]

Сім'я[ред.ред. код]

Дружина Надія Богданівна і син із сім'єю мешкають у Львові. Невістка  — Ірина Кульчицька — заступник командира 3-ї роти 1-го батальйону нової патрульної поліції Львова[10].

Відзнаки і нагороди[ред.ред. код]

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

  • Командувач Національної гвардії України генерал-лейтенант Степан Полторак видав наказ, за яким Сергія Петровича Кульчицького було навічно зараховано до списків військової частини 3002[17].
  • Батальйону оперативного призначення Національної гвардії України, який генерал Кульчицький почав формувати із бійців Самооборони Майдану, присвоєно почесне найменування — «батальйон ім. Героя України генерала Кульчицького»[18].
  • 15 листопада 2014 року на місці загибелі екіпажу МІ-8 встановили пам'ятний хрест, відслужили поминальну панахиду і вшанували Героїв хвилиною мовчання представники місцевої влади, військовослужбовці та місцеві мешканці.[19]
  • У 2014 році Укрпошта до Дня Збройних Сил України випустила художній маркований конверт серії «Героям Слава!», присвячений Герою України генерал-майору Сергію Кульчицькому.[20]
  • 23 квітня 2015 року у Львові на честь Генерала Кульчицького назвали нову вулицю.
  • 19 травня 2015 року в Івано-Франківську на честь Генерала Кульчицького назвали нову вулицю.
  • 29 травня 2015 року у Львові на площі перед військовою частиною 3102 встановлено пам'ятник-погруддя.[21]
  • 16 березня 2016 року в Головному управлінні Національної гвардії України встановили погруддя генерал-майорові Сергію Кульчицькому.[22]
  • 2016 року у місті Кропивницький вулицю Урицького перейменували на Генерала Кульчицького.
  • 19 серпня 2016 року Тернопільська міська рада присвоїла звання «Почесний громадянин міста Тернополя» (посмертно)[23].
  • 20 серпня 2016 у місті Вишгород урочисто відкрили вулицю імені генерала Кульчицького.[24]
  • 30 листопада 2016 року указом Президента України, ураховуючи особливі заслуги перед Батьківщиною Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького та зважаючи на зразкове виконання поставлених завдань особовим складом батальйону оперативного призначення (резервного батальйону) 27 бригади Північного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України, батальйону було присвоєно ім'я Сергія Кульчицького та постановлено надалі іменувати його — батальйон оперативного призначення (резервний батальйон) імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького 27 бригади Північного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України.[25] 1 грудня 2016 року Президент України Петро Порошенко вручив відзнаку батальйону командиру підрозділу полковнику Віктору Толочко[26].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б .Указ Президента України № 455/2013 від 24 серпня 2013 року «Про присвоєння спеціальних звань і військового звання»
  2. а б Порошенко присвоїв Кульчицькому звання Героя України посмертно // Українська Правда, 20 червня 2014
  3. Офіційне повідомлення: терористи підбили гелікоптер МІ-8 Національної гвардії України (інформаця уточнюється) // Національна гвардія України, 29 травня 2014
  4. Офіційне повідомлення: терористи підбили гелікоптер МІ-8 Національної гвардії України // Архів 29.05.2014. Сайт НГУ. Оригінал http://vv.gov.ua/news.php?nid=4889&lang=ua
  5. Під Слов'янськом терористи збили вертоліт: загинули 10 військових з генералом Кульчицьким // УНІАН, 29 травня 2014
  6. Терористи збили під Слов'янськом український вертоліт — загинули 14 військових на чолі з генералом // «Щоденний Львів», 29 травня 2014
  7. Національна гвардія підтвердила загибель у збитому терористами вертольоті 12 силовиків // «Щоденний Львів», 29 травня 2014
  8. Заплаче мати не одна, заплаче Україна… // Сергій Дідик. «Іменем закону», 5 червня 2014
  9. У Львові попрощались із загиблим під Слов'янськом генералом Кульчицьким
  10. Невістка загиблого генерал-майора Нацгвардії Сергія Кульчицького стала інспектором поліції
  11. Указ Президента України № 544/2014 від 20 червня 2014 року «Про присвоєння С.Кульчицькому звання Герой України»
  12. Президент вручив державну нагороду генерал-майора Кульчицького його дружині // Сайт Президента України, 24.06.2014
  13. Указ Президента України № 745/2008 від 20 серпня 2008 року «Про відзначення державними нагородами України»
  14. Указ Президента України № 584/99 від 28 травня 1999 року «Про нагородження відзнаками Президента України військовослужбовців Національної гвардії України»
  15. На світлині [1] — четвертий ряд, третя планка
  16. Планки на світлині [2], [3]
  17. У Львові провели в останню путь генерал-майора Сергія Кульчицького, загиблого під Слов'янськом. Источник: http://newsdaily.com.ua/post/272892
  18. За Україну у зоні АТО воює майже 10 тисяч осіб
  19. Під Слов'янськом встановили пам'ятного хреста на місці загибелі екіпажу МІ-8 з генералом Кульчицьким // 5 канал, 15 листопада 2014
  20. Пам'ятаємо всіх поіменно: серія конвертів «Героям Слава!» // Сайт Укрпошти, 09.12.2014
  21. У Львові відкрили пам'ятник загиблому в АТО Герою України Сергію Кульчицькому. TVi. 29.05.2015. Процитовано 29.05.2015. 
  22. У Києві встановили пам'ятник генерал-майору Кульчицькому // Громадське телебачення, 16 березня 2016.
    Logo YouTube por Hernando.svg У будівлі Нацгвардії встановили пам'ятник генерал-майору Сергію Кульчицькому // 5 канал, 16 березня 2016.
  23. Героям АТО посмертно присвоїли звання «Почесний громадянин Тернополя» // Тернопільська міська рада. — 2016. — 19 серпня.
  24. Під Києвом відкрили вулицю імені Героя України генерала Кульчицького (Відео)
  25. Указ Президента України від 30 листопада 2016 року № 531/2016 «Про присвоєння імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького батальйону оперативного призначення (резервному батальйону) 27 бригади Північного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України»
  26. Президент присвоїв батальйону оперативного призначення Нацгвардії ім'я Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 1 грудня 2016 р.

Посилання[ред.ред. код]


Попередник: Герой Україникавалер ордена «Золота Зірка»
№ 28
20 червня 2014
Наступник:
Трошин Сергій Михайлович Могилко Костянтин Вікторович