Координати: 48°44′4″ пн. ш. 34°46′52″ сх. д. / 48.73444° пн. ш. 34.78111° сх. д. / 48.73444; 34.78111
Очікує на перевірку

Чаплинка (Дніпровський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Чаплинка
Прапор
На в'їзді в село
На в'їзді в село
На в'їзді в село
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Дніпровський район
Тер. громада Петриківська селищна громада
Код КАТОТТГ UA12020190180081726
Облікова картка Чаплинка 
Основні дані
Засноване 1707
Населення 1 978
Поштовий індекс 51820
Телефонний код +380 5634
Географічні дані
Географічні координати 48°44′4″ пн. ш. 34°46′52″ сх. д. / 48.73444° пн. ш. 34.78111° сх. д. / 48.73444; 34.78111
Середня висота
над рівнем моря
75 м[1]
Водойми річка Чаплинка
Відстань до
районного центру
54 км
Найближча залізнична станція Балівка
Відстань до
залізничної станції
35 км
Місцева влада
Адреса ради с. Чаплинка, вул. Дружби, 8
Сільський голова Власенко Юрій Федорович
Карта
Чаплинка. Карта розташування: Україна
Чаплинка
Чаплинка
Чаплинка. Карта розташування: Дніпропетровська область
Чаплинка
Чаплинка
Мапа
Мапа

CMNS: Чаплинка у Вікісховищі

Чапли́нка — село в Україні, в Петриківській селищній громаді Дніпровського району Дніпропетровської області. Населення за переписом 2001 року становить 1 978 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Чаплинська сільська рада.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Чаплинка знаходиться на березі річки Чаплинки, вище за течією примикає село Любомирівка, нижче за течією примикає село Хутірське. Через село проходить автомобільна дорога Т 0414. Розташоване за 54 км на південний схід від центру громади і за 35 км від залізничної станції Балівки.

Історія

[ред. | ред. код]

Село засноване в 1707 році запорізькими козаками[2] й відносилося до Протовчанської паланки.

Пізніше стало містечком, центром Чаплинської волості Новомосковського повіту Катеринославської губернії. Священником Свято-Миколаївської церкви від 1885 року служив Андрій Раєвський.

Станом на 1886 рік в Чаплинці мешкало 6 874 особи, налічувалось 1 056 дворів, діяли дві православні церкви, єврейський молитовний будинок, школа, поштова станція, дві крамниці, бондарня, три постоялі двори, відбувалось три ярмарки на рік та базар на свята[3].

Радянська окупація встановлена ​​в січні 1918 року. Перший більшовицький партійний осередок створено у 1920 році, комсомольський1924 року. У 1929 році створено перше колективне господарство.

Під час німецької окупації комсомольці села Л. Ф. Позднякова, Ф. К. Приймак, І. Я. Стрижка, Я. К. Цюцюра входили в підпільну групу, якою керував В. С. Нежумиря. Більшість членів групи загинуло від рук гестапівців. На фронтах німецько-радянської війни билися з фашистами 620 жителів села, 281 з них загинули, 375 — нагороджені орденами та медалями.

У повоєнний період на території села знаходилися центральні садиби колгоспу імені Ульянова (за ним було закріплено 2 826 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 2 624 га орної землі; спеціалізувалося на виробництві зерна і тваринництві) і радгоспу « Маяк» (5 228 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 5 106 га орної землі; господарство було овоче-молочного напряму). Багато передовиків сільського господарства були нагороджені орденами і медалями, з них орденом Леніна — М. І. Білобров, орденом Жовтневої Революції — свинарка радгоспу «Маяк» В. В. Куриленко, бригадир того ж радгоспу А. Н. Паливода. У селі діяли середня школа, поліклініка та два фельдшерсько-акушерські пункти, двоє дитячих ясел-садків на 100 місць, п'ять бібліотек з книжковим фондом близько 30 тисяч примірників, два клуби із залом на 320 місць кожен, ощадкаса, відділення зв'язку, павільйон побутового обслуговування, дві їдальні, чотири магазини.

Поблизу села досліджені три курганних могильники епохи бронзи (II-I тисячоліття до н. е.)[4].

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1880 95.05%
російська 87 4.40%
білоруська 4 0.20%
вірменська 4 0.20%
румунська 3 0.15%
Усього 1978 100%

Економіка

[ред. | ред. код]
  • ТОВ «Весна».
  • ТОВ «Альфа-Агро».
  • ТОВ «Екофілд».
  • ТОВ «Чаплинка-іскра».

Об'єкти соціальної сфери

[ред. | ред. код]
  • Школа.
  • Амбулаторія.
  • Будинок культури.
  • Дитячий садок.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

В селі народився Демченко Василь Іванович — Герой Радянського Союзу.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Погода в селі Чаплинці
  2. Шукач [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
  5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література

[ред. | ред. код]
  • Чапли́нка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.880