Число Релея
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Число Релея | |
Названо на честь | Джон Вільям Стретт |
---|---|
Досліджується в | термодинаміка |
Розмірність | |
Формула | [1] |
Позначення у формулі | , , , , , і |
Символ величини (LaTeX) | [1] |
Підтримується Вікіпроєктом | Вікіпедія:Проєкт:Математика |
Рекомендована одиниця вимірювання | 1[1] |
Число́ Реле́я () — характеристичне число[2] та один з критеріїв подібності, що визначає поведінку рідини під впливом градієнта температури. Якщо число Релея перевищить деяке критичне значення, рівновага рідини стає нестійкою і виникають конвективні потоки[3][4]. Виникає біфуркація у динаміці рідини. Критичне значення числа Релея є точкою біфуркації для динаміки рідини. Вирази для визначення числа Релея мають вигляд[2]
де
- — прискорення вільного падіння;
- — характеристична довжина;
- — характеристична різниця температур;
- — кінематична в'язкість рідини;
- — коефіцієнт термічної дифузії;
- — температурний коефіцієнт об'ємного розширення рідини;
- — масова теплоємність за сталого тиску;
- — густина рідини;
- — динамічна в'язкість;
- — коефіцієнт теплопровідності рідини.
Усі параметри рідини взято при середній температурі.
Число Релея можна записати як добуток чисел Грасгофа і Прандтля[2]:
Цей критерій подібності названо на честь Дж. Стретта (лорда Релея).
- ↑ а б в 11-5.3 // Quantities and units — Part 11: Characteristic numbers — 2 — ISO, 2019. — 50 p.
- ↑ а б в ДСТУ 3651.2-97 Метрологія. Одиниці фізичних величин. Фізичні сталі та характеристичні числа. Основні положення, позначення, назви та значення.
- ↑ Rayleigh. On convective currents in a horizontal layer of fluid, when the higher temperature is on the under side // Philosophical Magazine. — 1916. — v. 32. — p. 529—546.
- ↑ Chandrasekhar S. Hydrodynamic and hydromagnetic stability. — Oxford, Clarendon, 1961. — 654 p.
- Benard H. Les tourbillans cellulaires dans une nappe liquide. — Revue generale des Sciences, pares et appliquees. — 1900. — v. 11. — p. 1261—1271; p. 1309—1328.
- Benard H. Les tourbillans cellulaires dans une nappe liquide. — Transportant de la chaleur par convection en regine permanent // Annales de Chimie et de Physique, 1901. — v. 23. — p. 62—144.
- Чуличков А. И. Математические модели нелинейной динамики. — М.: ФИЗМАТЛИТ, 2000. — 296 с.
- Гершуни Г. З., Жуховицкий Е. М. Конвективная устойчивость несжимаемой жидкости. — М.: Наука, 1972. — 392 с.
- Гершуни Г. З., Жуховицкий Е. М. Конвективная устойчивость // Итоги науки и техники. Серия «Механика жидкости и газа». — М.: ВИНИТИ, 1978. — Т. 11. — с. 66—154.