Авіасимулятор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Авіасимуляторсимулятор польоту на певному повітряному судні. Суттєво розрізняються за призначенням: від механіко-електронних пристроїв з приладовою панеллю і передньою частиною фюзеляжу, призначені для навчання пілотів, до комп'ютерних ігор.

Літаків[ред.ред. код]

Аркадні[ред.ред. код]

Характерною особливістю, окрім спрощеної фізики, є те, що управління розраховане на використання дискретного чотирьохпозиційного покажчика напряму польоту — «Геймпаду».

Реалістичні[ред.ред. код]

Фізика і модель пошкоджень[ред.ред. код]

Фізика польоту враховує безліч різних параметрів, так наприклад в Іл-2 «Штурмовик» враховуються:

  • погодні умови
  • аеродинамічні ефекти
  • гіроскопічний момент
    • реактивний момент повітряного гвинта
    • гіроскопічний ефект повітряного гвинта
  • перегри двигуна
  • можливість зламати шасі або розбитися при посадці (а не тільки носом в землю)
  • вигляд тільки з кабіни
  • вплив трясіння на переміщення голови пілота
  • відключення маркерів цілей (яких за часів Іл-2 не існувало)
  • реалістичні траєкторії при пострілах і бомбометанні
  • обмежені боєзапас і запас палива
  • реалістична система пошкоджень літака

Пристрої введення[ред.ред. код]

Основна стаття: Джойстик

Для керування літаком, при модельованій в цих іграх фізиці польоту, потрібен джойстик. Для серйозних гравців випускаються комплекти з рукоятки керування літаком (РКЛ) і рукоятки керування двигуном (РКД). Для ще більшого поринання можливе використання ножних педалей управління кермом напряму. За відсутності педалей рискання по курсу на деяких джойстиках здійснюється поворотом РКЛ навколо своєї осі. Практично всі джойстики мають на РКЛ так звану «хатку» (від англійського «Point of View Hat») — восьмипозиційний перемикач, призначений для керування оглядом, який сильно полегшує стеження за ситуацією в повітрі при ближньому бою винищувачів. Для керування важкими, а також багатомоторними літаками характерне використання штурвалу, замість РКЛ. РКД, при цьому, виконується у вигляді двох і більш важелів для зручного керування тягою і/або кроком гвинта різних двигунів. Як правило ці важелі можуть з'єднуватися штифтом в одну рукоять для симуляції літака з однією РКД (з одним важелем керування двигуном(ВКД)).

Список ігор[ред.ред. код]

Професійні[ред.ред. код]

Професійні симулятори діляться на 'процедурні' і 'комплексні'.

Процедурні симулятори[ред.ред. код]

Процедурний авіаційний симулятор — призначений для професійної підготовки льотного складу. Це технічний засіб навчання, що дозволяє формувати навики і вміння, необхідні в реальних умовах діяльності пілота. Має такі основні властивості:

— імітація на симуляторі окремих фрагментів умов реальної діяльності пілота; — можливість відпрацювання окремих операцій і дій реальної діяльності пілота; — можливість об'єктивного контролю результатів всіх відпрацьовуваних на тренажері операцій і дій з боку інструктора.

Процедурні симулятори забезпечують навчання конкретним діям, наприклад, керуванню польотом, двигуном і авіаційними штатними системами, керуванню радіоелектронним устаткуванням, бойовому застосуванню в нічних умовах і так далі Як правило, в їх склад входять дисплейні імітатори приладових дощок та імітатори важелів керування, які за своїми граничними переміщеннями, характеристиками завантаження і тактильним відчуттям відповідають реальним на всіх етапах і режимах польоту. Частина приладів, що безпосередньо відносяться до виконання операції, — реальна. Так само процедурні симулятори можуть використовуватися для навчання персоналу не пов'язаного безпосередньо з керуванням польотом. Наприклад, симулятори, що навчають тех. персонал обслуговувати авіатранспорт, симулятори передових авіаційних навідників, диспетчерів повітряного руху і т. д.

Коли літальний апарат експлуатується екіпажем з двох і більш за чоловік, їх робочі місця апаратно реалізуються ізольовано і з'єднуються в мережу на рівні програмного забезпечення, що дозволяє як відпрацьовувати взаємодію членів екіпажа, так і проводити навчання кожного члена екіпажу окремо.

Комплексні симулятори[ред.ред. код]

Комплексний авіаційний симулятор — реалізує навчання аналогічно процедурному симулятору, але на досконалішому рівні і володіє такими основними властивостями:

— максимальне наближення умов діяльності пілота на симуляторі до умов реальної діяльності у польоті; — забезпечення відпрацювання на симуляторі в цілому всіх завдань реальної діяльності пілота, яку він здійснює у польоті; — забезпечення можливості об'єктивного контролю результатів всіх відпрацьовуваних на комплексному симуляторі завдань в цілому.

Комплексний симулятор є найвищим рівнем технічних засобів навчання для підготовки льотного складу, а також ефективним засобом підтримки натренованості пілотів. Комплексний симулятор відтворює реальний інтер'єр кабіни і дає можливість відпрацювання всіх без виключення режимів експлуатації літального апарату.Симулятори найвищого кваліфікаційного рівня мають повний набір засобів, що забезпечують адекватну дію на всі канали сприйняття учня.

Комплексні симулятори літака МіГ-29 випускаються українським ТОВ «МАРКЕТ-МАТС»:

Комплексні симулятори «КТС-21М» і «СОКІЛ-КТС» призначені для забезпечення льотно-тактичної підготовки льотного складу бойових підрозділів, а також для навчання курсантів військових навчальних закладів. Дозволяють значно скоротити матеріальні витрати в процесі навчання, забезпечують можливість відпрацювання таких завдань:

  • підготовка до польоту, запуск двигунів, рух по стернових доріжках і злітно-посадочній смузі, зліт і набір висоти вдень і вночі в простих і складних метеоумовах, політ по кругу;
  • виконання польоту за маршрутом;
  • виконання фігур складного і вищого пілотажу на середніх, великих і малих висотах;
  • політ на групову злітаність у складі пари;
  • політ в район бойових дій, пошук, виявлення і розпізнавання наземних, морських і повітряних цілей, прицілювання і ураження цілей;
  • оцінка радіоелектронної обстановки за допомогою апаратури РЕП;
  • відробіток дій льотчика в особливих випадках польоту;
  • ведення радіозв'язку літака із землею (інструктором);
  • захід на посадку на запрограмований і незапрограмований аеродром.

Комплексні авіасимулятори «КТС-21М» прийняті на озброєння ВВС України.

Вертольотів[ред.ред. код]

Аркадні[ред.ред. код]

Для аркадних симуляторів вертольотів, подібно аркадним симуляторам літаків, окрім спрощеної фізики, характерне управління, не розраховане на джойстик. Але якщо в аркадних симуляторах літаків, на РС, управління дискретне і аналогічне консольним геймпадам — з використанням стрілок на клавіатурі, то на вертольотних аркадних симуляторах на РС характерне використання миші, і управління аналогічне не консольним іграм, а шутерам на РС. При цьому, вертоліт фактично розглядується як висяча в повітрі рухлива тургель (керована мишею), не враховуються ефект збільшення підіймальної сили при косому обтіканні і ефект землі — зміни льотних характеристик при польоті на великій швидкості і при польоті/висінні низько над землею відповідно.

Реалістичні[ред.ред. код]

Зазвичай використовують ті ж джойстики що і для літаків, але випускаються і спеціальні джойстики в яких єдина рукоять управління кроком гвинта і двигуном (відповідна РКД) розташована по вертолітному — горизонтально збоку сидіння. При цьому рух рукояті вгору-вниз управляє кроком гвинта, а обертання ручки навколо власної осі — двигуном.

За відсутності повноцінного вертолітного джойстика, і наявності РКД з однієї рукояті, РКД керує не двигуном, а кроком гвинта. Якщо є РКД з двох рукоятей, то одна з них керує двигуном, а інша кроком гвинта.

Професійні[ред.ред. код]

Професійні симулятори для пілотів вертольотів мають повну імітацію кабіни, закріплену рухомо на спеціальному стенді, для імітації прискорень.

Інші[ред.ред. код]

Іншої техніки (дельтапланів, парапланів, повітряних куль і т. п.)[ред.ред. код]

Симулюють політ на літальних апаратах, що не є ні літаками, ні вертольотами (за бажання планери, мотопланери і ракетоплани можна віднести до літаків, а конвертоплани і автожири до вертольотів). Окрім окремих симуляторів спеціально присвячених такій техніці, подібні літальні апарати деколи зустрічаються в модах до Microsoft Flight Simulator і X-Plane. Реалістичність симуляції в даному под-жанрі широко варіюється, від гри до гри — від аркадності до реалізму.

окремі ігри
моди до Microsoft Flight Simulator і X-Plane

Симулятори авіадиспетчера[ред.ред. код]

Симулюють роботу диспетчера служби управління повітряним рухом. Професійні продукти широко використовуються при підготовці авіадиспетчерів. Ігрові симулятори, як правило, уникають аркадності, стараючись максимально точно відповідати існуючим правилам цивільної авіації, зокрема правилам ешелонування, схем заходу на посадку, передачі повітряного судна між диспетчерськими пунктами. Існують онлайнові симулятори TRACON, ASRC, VRC, що використовуються в співтовариствах віртуальної авіації, таких як VATSIM.

Найцікавіші представники ігрових оффлайнових симуляторів:

  • ATCC — застарілий, але все ще популярний симулятор від Xavius. У зв'язку з переходом розробника до розвитку професійних систем, випуск нової версії багато разів відкладався;
  • ATCSimulator — ймовірно, лідер на сьогодні;
  • London Control — трохи застарілий, але ще підтримуваний симулятор.
  • Вам посадка — досить реалістичний симулятор від HGB Games

Фентезійні[ред.ред. код]

Класикою таких ігор є Magic Carpet (чиїм ідеологічним наступником є The I of the Dragon), в якій гравець літає на коврі-самолете, з оригінальною фізикою що відрізняється від аркадных авиасимов, в якій управління здійснюється мишею і стрілками вперед-назад. При цьому гру не можна назвати ні аркадной, ні реалістичною, оскільки аркадными називають симулятори не відповідні оригіналу, а реалістичні — близькі до оригіналу. У даному ж випадку не існує оригіналу з яким можна порівняти гру.

Футуристичні[ред.ред. код]

Прикладом такої гри є «Шторм», що симулює політ на гравітольоті, фізика польоту якого відрізняється і від літакової і вертолітної. Футуристічні симулятори, чия дія відбувається у відкритому космосі виділяють окремо в космосимулятори.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання і Джерела[ред.ред. код]