Антрацит
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Антрацит | |
|---|---|
 |
|
| Загальні відомості | |
| Генезис | метаморфічна порода |
| Мінеральний склад | |
| Кислотність | |
| Ідентифікація | |
| Колір | чорний, сіруватий |
| Структура (петрографія) | шарувата |
| Текстура (петрографія) | |
| Форма залягання | пласти, лінзи |
| Окремість | пластова |
| Різновиди | |
| Питома вага | 1,35—1,5 г/см³ |
| Практичне значення | |
| висококалорійне паливо | |
Антраци́т (грец. ανθραξ — вугілля), твердий, високої щільності, блискучий різновид вугілля, що містить більш 90 % вуглецю і має низький відсоток домішок. Горить без полум'я, диму і запаху. Високоякісне енергетичне паливо.
Зміст |
[ред.] Загальна характеристика
Антрацит — найбільш метаморфізований різновид вугілля кам'яного, що має високу теплотворну здатність. Колір чорний або сіруватий, Блиск металічний. Густина 1500… 1700 кг/м3, твердість 2…2,5; теплотворна здатність 33…35 МДж/кг. Не спікається. Найбільша кількість А. утворилася внаслідок регіонального метаморфізму при зануренні вугленосних товщ в область підвищених т-р і тиску. Т-ра при формуванні А. в умовах регіонального метаморфізму знаходилася, імовірно, в інтервалі 350—550оС. А. широко застосовується як високоякісне енергетичне паливо, а також як сировина у чорній та кольоровій металургії, хім. та електротехн. промисловості тощо. А. — вуглецева сировина при виготовленні абразивів, відновлювачів, електродів. В Україні є на Донбасі (Східний Донбас). В структурі балансових запасів вугілля України антрацити складають 11,3 %.
[ред.] Порівняльні характеристики в ряду гумітів
Антрацити належать до найбільш зрілих гумітів. В порівнянні з кам’яним вугіллям, антрацити є найблискучішими і найбільш твердими утвореннями з дійсною густиною – (1,4 –1,7) • 103 кг/м3. Колір антрацитів сірувато-чорний, блиск металічний, з жовтим відтінком. Антрацити розрізняються за характером будови: масивні, грубо-, середньо- і дрібнозернисті. Типові антрацити виявляють деякі властивості, не характерні для кам’яного вугілля, наприклад, підвищену електропровідність. Антрацити – це не остання стадія перетворення гумітів. Вважається, що у відповідних умовах антрацит може через проміжні стадії перетворитися на графіт. У такому разі безперервний ряд гумітів )торф – буре вугілля – кам’яне вугілля – антрацит) закінчується графітом.
Між всіма типовими представниками в цьому ряді гумітів, на стиках, є перехідні утворення з проміжними властивостями: між торфом і бурим вугіллям – поховані торфи, між бурим вугіллям і довгополуменевим кам’яним вугіллям – вугілля марки БД, між пісним кам’яним вугіллям і антрацитами – напівантрацит.
Є перехідні утворення також між антрацитом і графітом (dr = 2,2 – 2,23 • 10 кг/м3). До них належать суперантрацити, або графітисті антрацити (dr = 1,75 – 1,9 • 10 кг/м3), які зустрічаються на Уралі. До перехідних утворень між суперантрацитом і графітом зараховують так звані антраксоліти, одним з представників яких є шунгіт. Малозольний різновид шунгіту (dr = 1,84 – 1,98 • 103 кг/м3) є матеріалом чорного кольору, дуже твердим, з сильним блиском і синюватим відливом, на вигляд схожим на антрацит.
УРЕ:
А. — найбільш метаморфізована відміна кам. вугілля з класу гумітів. Колір чорний або сіруваточорний, блиск металічний з жовтим відтінком; злам раковистий, зрідка зернистий; нит. в. 1,4—1,7; твердість 2—4. Хім. властивості А.: вуглецю 92—97%, водню 2—3%, кисню 2—3%, азоту — 1%, фосфору—0,01%, вологи 2—4% , золи 3—9% , летких речовин 2—8%, сірки 1—3% ; кокс не спікається і дає порошок; теплотворність — 8000—8600 ккал. Під мікроскопом А. в тонких шліфах непрозорий, рослинні залишки невиразні. Вивчення китайських А. дозволило виявити в них деревну структуру, смоляні тіла, кутикулу, мак-ро- та мікроспори. А. є в різних районах Донецького кам'яновугільного басейну у вигляді шарів значної потужності, головним чином у відкладах кам.-вуг. та пермської систем. Крім того, А. виявлено у Зх. Сибіру та на сх. схилах Уралу. За кордоном поклади А. відомі в Китаї, Америці, Франції та ін. країнах. А. не самозапалюється і витримує перевезення на значні відстані. А. використовується у промисловості як енергетичне паливо. В металургії як замінник коксу використовують т. з. термічний А., який одержують шляхом прожарювання А. особливого гатунку в шахтних печах при т-рі до 1350°.
[ред.] Див. також
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3
- Українська радянська енциклопедія
- В.І. Саранчук, М.О.Ільяшов, В.В. Ошовський, В.С.Білецький. Хімія і фізика горючих копалин. - Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. – с. 600. ISBN 978-966-317-024-4
- Жемчужников Ю. Н. Общая геология ископаемых углей. Изд. 2. М., 1948;
- Гапеев А. А. Твердые горючие ископаемые. М., 1949.
